АПОКАЛІПСИС В НІЧ НА 31 ЖОВТНЯ? Чи потрібно Україні переходити на зимовий час?

Мопедісти проти державного бєзпредієлу: ЗУПИНИМО ЗДИРНИКА СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ!!! – подробиці ТУТ

__________________________________

У передвиборну ніч – з 30 на 31 жовтня в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, буде здійснено перехід з літнього часу на зимовий (звичайний, поясний).

Але доцільність цього переходу викликає великі запитання.

Люди у владі, які дбають про свій народ та його психофізичне здоров'я, стають противниками такого переходу.

Так, на базі Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики НАН України імені С.І. Суботіна ще у 1990-х було проведено дослідження щодо корисності та шкідливості переходу на літній час. (Нижче – витяг з цікавих матеріалів з цього дослідження, де зведено багато фізичних даних та чимало розрахунків співвідношення корисності та шкідливості такого переходу.)

Якщо коротко, то ПЕРЕХІД НА ЗИМОВИЙ ЧАС Є ВКРАЙ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І РІК ЗА РОКОМ НЕ ДАЄ ОЧІКУВАНОГО ПОЗИТИВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ.



Не мені, міській людині, переконувати людей з сіл та містечок, що хто рано встає, тому Бог дає, і що порушення біоритмів є великою шкодою як для кожної людини.

Одні мої знайомі, що живуть у селі в Центральній Україні, взагалі не переводять годинника, бо корова, яку слід доїти в той самий час, в них така дурна, що нічого не може зрозуміти про енергозбереження – скільки їй не пояснювали.

Так, за даними Російської академії медичних наук, по Росії в перехідні періоди зміни часу у півтора рази (!) зростає кількість інфарктів, а кількість самогубств – зростає на 66% (!!!).

За різними даними, в різних країнах перехід на літній час зменшує енерговитрати на 1-3% (у Росії – на 0,5%), в деяких навпаки – енерговитрати навіть зростають – на кілька відсотків.

Свого часу перехід на літній час було придумано для того, аби зекономити на освітленні. Але зараз освітлення складає порівняно невелику частину сучасного енергоспоживання, а впровадження енергозберігаючих лампочок взагалі мінімізує втрати електроенергії та робить непомітною економію на освітленні.

Отже, значно краще запроваджувати економні люмінесцентні та свтлодіодні лампочки, аніж сподіватися економити щось на звичайних "лампочках Ілліча" – за рахунок здоров'я співгромадян.

З пострадянських країн від переходу на літній час відмовилися Казахстан, Грузія, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан. Вони відмовилися, хоч і вважається, що перехід на літній час може дати якийсь економічний ефект виключно між 30 та 55 градусами північної та південної широти. Україна лежить між 44 та 52 градусами, Грузія – приблизно на 42 градусі, Казахстан – між 40 та 55 градусами.

В Росії, на жаль, від переходу на літній час поки що не відмовилися, але позитивний приклад України міг би вплинути і на Росію.

Отже, слово людям, для яких ця проблематика є сферою наукової компетенції.

____________________________

ВИТЯГ З ЗАПИСКИ ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ПЕРЕХОДУ В УКРАЇНІ НА ЛІТНІЙ ЧАС (дані 1990-х років)

(...)

ВИСНОВКИ

1. Середньодобове за робочу п'ятиденку зменшення електроспоживання в Україні при переході на літній час за 11 років (1987-1997) суттєво не змінилося і складає близько 4% від добового.

2. Відповідне збільшення електроспоживання при переході на зимовий час зросло, особливо починаючи з 1993 р. Хоча цифри (табл. 8, колонка "Україна, зимовий час") тут мають велику розбіжність (від 3 до 32 млн.кВт.год. або 0,6-6% від добового електроспоживання) все ж помітна тенденція до їхнього збільшення, порівнюючи з роками 1987-1992.

3. Помітних змін з роками обговорюваних нами параметрів по відібраних регіонах (Крим, Донбас, Львівська обл.) не спостерігається. Приблизно в тих же межах (в процентному відношенні), що і по Україні за період 1994-1997 рр. Спостерігалося зменшення електроспоживання при переході на літній час і відповідно збільшення при переході на зимовий.

4. Відповідні цифри в Криму в 1994-1996 роках, коли там діяв московський час, помітно не відрізняються від аналогічних цифр по двох інших регіонах.

5. Донбас і Львівська обл., маючи різницю довгот близько години, за обговорюваними параметрами помітно не відрізняються між собою.

6. Даний звіт можна вважати лише як попередній. Потрібно більше часу, ніж було виділено на цю роботу, щоб проаналізувати більший об'єм даних і провести більш детальний, уважний і вдумливий аналіз.

Автор записки:

Дичка Іван Олексійович,

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С.І. Суботіна

_______________________

P.S.

Рік тому в аналогічному матеріалі на цьому блозі виникла помилка: йдеться про те, що НЕ СЛІД ПЕРЕХОДИТИ НА зимовий час – слід весь рік жити по літньому (себто на годину більше, ніж поясний час).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.