Гоголь з нами (14). Цікаві книжки (16). 264 слова про Гоголя та п. Ірину Колесник, і жодного – про Януковича!

Колесник Ірина. Гоголь. Мережі культурно-інтелектуальних комунікацій. К.: Інститут історії України НАН України, 2009. 596 с.



Невдовзі – черговий ювілей Гоголя: 202 роки.

Тому спішу згадати про дивовижну книгу на тему Гоголя, яку я ще не встиг дочитати, але яка варта найширшої та найбільшої уваги усіх тих, хто займається такими проблемами:

- Гоголем, його біографією, колом спілкування, творчістю та рецепцією творчості у XIX-XXI століттях;

- салонною культурою та інтелектуальними мережами 1840-х років у Москві, Санки-Петербурзі, Малоросії та ін.;

- теорією та методологією інтелектуальних мереж (скажімо, кого зацікавила книга Коллінза "Соціологія філософій" (1998) чи хто цікавиться теорією мережевого суспільства Мануеля Кастельза);

- становленням української ідеї та ідентичності у першій половині XIX століття.

Методологічно це є відтворенням на українському та російському матеріалі методології дослідження інтелектуальних мереж Рендала Коллінза. У Коллінза, як відомо, історія філософії – це історія угрупувань, тусовок, друзів, партнерів з обговорення.

Приблизно так само – крізь призму методології інтелектуальних мереж – розглядає Гоголя і п. Ірина.

Ця дивовижна книга вийшла накладом усього 300 (!) примірників.

Де вона продається і скільки коштує – я не в курсі (мені її, звісна річ, подарували), але оскільки вона видана в Інституті історії України, то, певно, що десь там її і можна знайти – а може ще й у магазині "Наукова думка".

Декілька відомих московських гоголезнавців отримали її у подарунок од автора, але прочитати не взмозі, оскільки, як виявляється, можна бути гоголезнавцем і не читати по-українськи.

Отже, своїми враженнями поділюся трохи пізніше – як дочитаю.

Але усім зацікавленим раджу зіграти зі мною наввипередки – хто скоріше прочитає цю книгу: я чи ВИ?

Якщо в когось будуть цікаві роздуми на цю тему та про цю книжку, зобов'язуюся опублікувати їх на цьому блозі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.