16 липня 2010, 17:30

Куди інвестувати мільйон, або частина дванадцята про підземні золоті ріки із смарагдовими берегами

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07, 9.07)

Вогке і смердюче підземелля.

Льоня Голубко сидить посеред великої підземної зали, освітленої факелами. Навколо нього повно горщиків, наповнених монетами, виготовленими з коштовних металів. Льоня насолоджується 25-річним віскі, що приніс Молодший Троль. Він чекає на Шеф-Троля, який опікується металевими злитками, і солодко мріє про інвестицію в дорогоцінні метали.

Ш е ф – Т р о л ь (з'являється із темряви). Нарешті ми зустрілися. Проводив нараду з персоналом гоблінів, тому не зміг такому дорогому гостю приділити увагу одразу. Кажуть, ти поклав око на злитки?

Л ь о н я. Так, придивляюся.

Ш е ф – Т р о л ь. Це правильно. В наш важкий час, коли політики не можуть пообіцяти стабільності й на місяць вперед, а державні фінанси більшості країн балансують над прірвою... ми, троллі, знаємо: золото і тільки золото забезпечить впевненість у завтрашньому дні (підходить до золотих злитків, складених під стіною, Льоня йде за ним). За нашими оцінками, загальна кількість золота, видобутого за весь період існування людства, складає 165 тисяч тон. Трохи більше половини з цього переробили на ювелірні прикраси, 18% складають резерви центробанків, 16% – інвестиційні вкладення у вигляді злитків та монет, 12% припадає на потреби промисловості. Не повіриш, але золоті резерви центробанків світу вже сягають сорока тисяч тон! Найбільше накопичень в США – більше восьми тисяч тон; на другому місці Німеччина, далі йдуть Франція, Швейцарія, Нідерланди. Суттєво на ринок золота впливає Індія – активно скуповує цей метал, коли вартість його дещо знижується... Знаєш, про що все це говорить? (Льоня у відповідь слухняно хитає головою). Наявність великих золотих резервів у центробанків є гарантією, що різке падіння цін на золото в найближчому майбутньому не відбудеться. Центробанкам нестабільність протипоказана!

Л ь о н я. Міжурядова змова?

Ш е ф – Т р о л ь. Ну, десь так. З вересня 1999 року обсяги продажів золота центробанками регулюються спеціальною угодою – Central Bank Agreement on Gold. Можеш називати це змовою. А можеш – цивілізованим інтегральним підходом на міжнародному рівні. До речі, крім американців, які скуповують цей метал з метою диверсифікації своїх інвестиційних портфелів, активними є й приватні інвестори Туреччини. За ними – індуси, японці, тайці, представники Південної Кореї, Саудівської Аравії, країн Перської Затоки. Там наша, тролльська діаспора дуже численна... Що поробиш: спрацьовує традиційний потяг східних народів до скарбів. До речі, знаєш, в чому полягає щастя?

Л ь о н я. Ні.

Ш е ф – Т р о л ь. В незалежності. Інфляція зростає, а золотий злиток – наче зачарований: страхує тебе від будь-яких негараздів. Розумних людей по всьому світу стає все більше, а тому купують наше золото все більше та охоче. Відкрию таємницю (присувається до Льоні й шепоче в саме вухо). Нещодавно була прокручена одна оборудка. Про неї зараз усі говорять. Хтось продав 380 тон золота міжнародній організації центробанків. На 14 мільярдів доларів! Це ж майже п'ята частина жовтого металу, що видобувається в світі за рік. Хто продавець? Інтрига! Всі подумали на МВФ. А насправді, це ми, троллі, зробили!!! Звістка про угоду в момент облетіла світ, накрутила ринок. Інвестори рвонули до банкірів – переведіть наші збереження в золото. І тепер щомісяця "розлітається" по приватних "кишенях" до 500 тисяч унцій! Золота лихоманка охопила світ!

Л ь о н я. А звідки ти знаєш, що в мене мільйон під матрацом?

Ш е ф – Т р о л ь. Ти краще скажи, хто про нього не знає... Між іншим, сьогодні великою популярністю користуються саме наші, трольські сховища золота. Довіра до банків, через кризу, різко впала... а тисячі троллів на півдні швейцарського кантону Берн вирили глибоченний бункер, обладнали його найсучаснішими системами безпеки: ні тобі стихійні лиха, ні там атаки терористів, ні навіть атомна війна не зашкодять нашому сховищу. Не тілом матрац прикривати...

Л ь о н я. Швейцарія далеко. А обміняти свої паперові гроші на твої золоті злитки й покласти їх знов під матрац... дурня якась виходить.

Ш е ф – Т р о л ь. Я можу для тебе запропонувати дуже зручну послугу: злитки як лежали тут, під стіночкою, хай там собі і лежать. А ти відкриваєш у нас "металевий" депозит, тобто купуєш метал у безготівковому вигляді. При цьому, крім збереження злитка, одержуєш досить високий процент, що нараховується також у металі. По закінченні терміну нашої угоди можеш одержати або метал у вигляді злитка, або грошову суму, що дорівнює його ціні. Ми, троллі, в такому разі заощаджуємо на всьому: на перевезенні злитків, на зберіганні, експертизі, ПДВ, а тому й різниця курсів купівлі-продажу для тебе, клієнта, буде в кілька разів меншою...

Л ь о н я. Чекай, що за різниця в купівлі-продажу?

Ш е ф – Т р о л ь. До чого тобі всі ці тонкощі? Купи спершу хоч щось, а потім говоритимемо про деталі...

Л ь о н я. Ти щось недоговорюєш.

Ш е ф – Т р о л ь. Просто стомився (зітхає). Тут можна багато розпатякувати, мовляв, процентні ставки за депозитами у банківському золоті невисокі порівняно зі ставками за депозитами в іноземній валюті, але... Важливо знаєш що? Те, що прибутковість депозитів у металах формується перш за все не за рахунок відсотків, а за рахунок зміни вартості самого золота. А воно росте, росте, зростає в ціні!!!... Стародавні взагалі називали золото шкірою богів! Не знаю щодо шкіри, але навіть в Старому Заповіті згадується, що 600 року до н.е. за одну унцію золота можна було придбати 350 хлібів. За стільки років золото не зменшило своєї купівельної спроможності: зараз, скажімо, за одну унцію можна придбати ті ж 350 батонів. Але ж, уторопай, якість хліба наскільки поліпшилась!

Л ь о н я (перевантажений інформацією, чухає потилицю). Холодно в тебе тут. Он я віскі допив, а лід як лежав у бокалі, так і не розтанув, позеленів хіба.

Ш е ф – Т р о л ь. А ти придивись уважніше до цього льоду...

Л ь о н я (висипає вміст бокалу собі на долоню). Бите скло?

Ш е ф – Т р о л ь. Майже (посміхається). Чистої води смарагди. Це тобі так, на згадку. Будеш відтепер мати перепустку в світ прикрас і коштовностей. Ці камінці – просто іграшки. Популярними серед колекціонерів є великі, більше 6 карат діаманти гарної якості, фантазійних кольорів...Та тобі що до цього (позіхає), стомився я.

Льоня придивляється до загадкового мерехтіння смарагдів, вдихаючи залишки аромату віскі, що розлітається вологим підземеллям.

(Продовження в наступному пості)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...