23 липня 2010, 16:10

Куди інвестувати мільйон, або частина ХІІІ про засіб розпочати війну та забезпечити мир

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07, 9.07, 16.07)

Квартира Льоні Голубка.

Радісний Льоня відкриває двері. В кріслі поважно сидить совеня Філя. Льоня з гордістю кладе на стіл дві золоті монети типу 'proof' в пластикових контейнерах.

Л ь о н я. Я вирішив стати інвестором у золото та інші коштовні метали! Ось купив на ті гроші, що мав при собі. Планую укласти з троллями угоду – куплю злитки або відкрию золотий металевий депозит! (Філя насуплено мовчить). Що тобі знову не так? Весь світ інвестує в дорогоцінні метали! Щойно пожвавиться промисловість – автомобільна, ювелірна, підтягнеться кіновиробництво – і популярність банківських металів зробить карколомний стрибок! Щоб ти знав: всесвітньовідомий Джорж Сорос обрав три сфери для інвестицій. Нафтова і газова промисловість, само собою. А третя? Золото!

Ф і л я. Правильно говориш. Джорж є славнозвісним спекулянтом на ринку інвестицій. На його прикладі можна вивчати основи диверсифікації. Сорос має чуття на "бульбашки". Він терпляче вичікує, доки бульбашка роздується до тих розмірів, що готова лопнути... Але він має феноменальну здатність вчасно виходити з такої інвестиції. Це чистої води спекуляція. Та спекулювати на весь твій мільйон він би не порадив. Крім того... на тебе чекають сюрпризи, про які троллі тобі, напевно, нічого не сказали...

Л ь о н я. Годі вже, давай твої застереження (сідає в кріслі навпроти).



Ф і л я. Ринок золота досить волатильний, тобто мінливий. Це завжди ознака спекулятивного інвестування, яке за певних технологій може бути і засобом хеджування...

Л ь о н я. Слухай, не так зарозуміло, добре?

Ф і л я. Хеджування – це інвестиційні технології страхування від ризиків. Може чув колись: si vis pacem para bellum. В перекладі з латині – хочеш миру, готуйся до війни. А парабелум... він до пори до часу може слугувати для захисту господаря, а може й бути використаним під час нападу...

Л ь о н я. Знаю я про волатильність. Але золото й срібло мають тенденцію до зростання. Троллі розповіли мені, що золото пронесло свою купівельну спроможність крізь тисячоліття. Якщо 600 року до н.е. за одну унцію можна було купити 350 батонів хліба, то і сьогодні – ті ж 350 батонів!

Ф і л я. І з чого ти радієш? Якби ти інвестував 600 року до н.е., то сьогодні інвестиційний приріст становив би 0%.

Л ь о н я (розгублено розводить руками). А якість хліба?...

Філя (сміється). Ну, хіба що якість! Але ж ніхто не знає, якою вона тоді була... Та я хотів розпитати тебе про інше. Ти збираєшся купувати золоті злитки в троллів? Перед цим поцікався, чи викуплять троллі в тебе злитки тоді, коли ти вирішиш їх продати? Якщо ні, то дізнайся, яка кількість банків викуповує в інвесторів-індивідувалів злитки. Повір, їх дуже небагато, порівняно з тими, що ці злитки продають. Співвідношення десь 2 до 100. До того ж не забувай, що банки продають злитки за ціною, що на 25-30% вища за світову.

Л ь о н я. Врешті-решт із злитка я можу замовити виготовлення прикраси, віднесу до комісійного магазину...

Ф і л я. Ти знаєш багато людей, які купують прикраси в комісійних магазинах? При тому виборі, що зараз пропонують ювелірні салони...

Л ь о н я. Ну добре, обмежусь монетами.

Ф і л я. Монети. Порівняно з фізичним металом, вони коштують також на 20-25% дорожче, оскільки в їхній вартості такі складові як розробка дизайну, витрати з виготовлення тощо. Пам'ятні монети мають ще й культурно-художню цінність. Тобто ціни на них не знаходяться в прямій залежності від цін на золото, а отже, твої ризики в такій інвестиції підвищуються. Монети можна купувати, але для дуже тривалих вкладень. Ось і експерти говорять, що в разі погіршення економічної ситуації в Україні банки розширять різницю між ціною покупки та продажу металів. Не на твою користь, звичайно...

Л ь о н я. Троллі порадили уникнути зайвих витрат, відкривши так званий металевий рахунок у банківських металах. Там будуть зазначатися грами золота, а облік вестиметься в гривнях. Якщо ринкова ситуація зміниться, я можу швидко вийти з інвестиції, а можу, навпаки, рахунок поповнити.

Ф і л я. Правильно, можеш відкрити рахунок. З огляду на диверсифікацію вкладів – навіть непогано. І вийти з інвестиції можеш швидко. Тільки з якими прибутками? А раптом пропустиш момент виходу з інвестиції, і ціна золота ляже "на дно"? Ні, робити ставки на одного, навіть золотого, "коника" не варто. Ти можеш інвестувати в золото. Тільки не весь свій мільйон!

Л ь о н я. Чому ж тоді весь світ інвестує в золото?

Ф і л я. Є сподівання, що незабаром й Україна прийде до нових видів інвестиційних фондів – ETF (exchange-traded funds). Акції таких фондів перебувають у вільному обігу на біржі, а ціна прив'язується до біржового індексу, виду сировини, металу чи іншого базового активу. Золоті ETF дають можливість інвесторам безпосередньо брати участь у грі на золото без необхідності купувати його фізично. Кожна акція забезпечена однією десятою унції золота, курси акцій рухаються відповідно до цін на золото. Тим часом весь обсяг золота – в натуральному вигляді – знаходиться в спеціальному сховищі банку-зберігача. Таким чином ризики дефолту, шахрайства абощо зводяться, по суті, до нуля.

Л ь о н я. І де таке є?

Ф і л я. Не в нас, на жаль... Золотий ETF наприкінці 2004 року з'явився, наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі. У перший же день роботи залучив більше півмільярда доларів, а за два роки діяльності його активи перевищили 7 мільярдів! (Льоня заздрісливо зітхає). Сукупний обсяг активів золотих ETF в усьому світі відповідає більше 600 тонам золотих злитків... Отже, золото – чудовий спосіб для диверсифікації інвестицій. Моя позиція по золоту складала б 5-7% інвестиційного портфеля. Якщо дуже кортить – збільшив би максимум до 10%. Але я не розглядаю золото як актив, що підходить для серйозних інвестицій. Тому давай подумаємо над більш оптимальним об'єктом.

Л ь о н я. А це? (ховає до кишені золоті монети в пластикових контейнерах і кладе на їхнє місце подаровані Шеф-Тролем смарагди).

Ф і л я (клює один із камінців). Ого!

Л ь о н я. Це "ого" мені троллі подарували в якості перепустки до світу коштовностей і прикрас.

Ф і л я. А про ринок дорогоцінного каміння в Україні та світі хоч щось розповідали?

Л ь о н я. Не встигли: я дуже змерз і попросився нагору.

Ф і л я. Та і навряд чи розповіли б. Це особлива тема – для втаємничених, за сімома печатками. Цивілізованого ринку дорогоцінного каміння не існує, страждає система оцінки вартості... Але ти можеш спробувати. Тільки знай, що смарагди – лише перепустка.

Л ь о н я. Я в курсі справи! Інвестувати треба в діаманти. За діамантами більше 6 карат доходність на рік складає 50%, а зростання цін на особливо рідкісні – блакитні та рожеві – може перевищити навіть 75-100%. Якщо після обробки діамант стає в 6 карат, то це означає, що в природі він – тобто алмаз – був 10 карат і більше! Таке рідко трапляється... Інвестувати можна в алмази – необроблені, розсипом. А можна – в діаманти, що є частиною ювелірних прикрас. В прикрасах їхня ціна зростає втричі.

Ф і л я. Щоправда, мода на ювелірні вироби змінюється... і ринок оцінки працює "на око"... Та й названі тобою доходності дійсно бувають, але на коротких проміжках часу.

Л ь о н я. Так можна купувати ювелірні вироби, що вийшли з-під "пера" знаних у світі майстрів. Вони завжди в ціні!... Все, геть скепсис! Беру свої "перепустки" і йду вивчати ринок. Хочеш, come together.

Ф і л я. Куди ж я подінусь? Без мене ти знову або до відьмацьких капканів, або до калюжі втрапиш...

(Продовження в наступному пості)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...