2 вересня 2010, 18:17

Куди інвестувати мільйон, або частина XIV про плідний симбіоз злодіїв у законі та людей у погонах

(Казка для дорослих. Продовження. Попередні частини 30.03, 8.04, 14.04, 30.04, 13.05, 20.05, 26.05, 4.06, 11.06, 23.06, 2.07, 9.07, 16.07, 23.07)

Кабінет слідчого Тямущого.

Тямущий сидить за столом, заваленим паперами. Льоню Голубка заводить конвойний, саджає біля столу. Слідчий дістає з сейфа три смарагди, кладе перед Льонею.

Слідчий Тямущий. Де вкрав?

Льоня. Це моє. Мені подарували.

Слідчий Тямущий. Маячню про тролів я вже чув. Лікар каже, що ти здоровий. То придумай іншу тактику. Отже, ще раз питаю: де вкрав?

Льоня. Що я такого протизаконного зробив?

Слідчий Тямущий. Знов за рибу гроші. Тебе ж взяли при спробі збути на чорному ринку ці смарагди. Камінці не мають сертифікатів, їхнє походження ти пояснити не можеш. В Україні торгівля будь-яким дорогоцінним камінням, крім сертифікованого, або ювелірних виробів, тягне за собою кримінальну відповідальність. А якщо експертиза доведе, що це стрази – тобто підробки, то відповідатимеш іще й за шахрайство.



Льоня (зітхає). Це не може бути підробкою... Але я не знав таких тонкощів.

Слідчий Тямущий. Не знав, то чого поліз у цю справу? Незнання законів не звільняє від відповідальності. (Лагідно) За окрему плату можу організувати лікнеп на цю тему...

Льоня. Я згоден!

Слідчий Тямущий (втаємничено). Є в нас один вор у законі – великий спец у ювелірній та антикварній темі. Ми завжди кличемо його як експерта. Гошу Донецького до мене! (кричить конвойному через двері).

Заводять старого вора в законі, у татуюваннях. Він сідає до столу, дістає лупу, починає уважно розглядати смарагди.

Гоша Донецький. Це не підробка, гражданін начальник. Це дуже якісні екземпляри.

Льоня. Я ж говорив, що не шахрай!

Гоша Донецький. Дурень ти, мужик. Хто ж таке несе на барахолку? Там же оперів більше, ніж справжніх покупців. Будь-яке дорогоцінне каміння держава вважає за свої власні валютні цінності. Треба було вставити камінчики у бодай найдешевшу оправу, а далі нести до будь-якого ювелірного комісійного. Або ж знайти надійних людей... Або ж знайти сертифіковані екземпляри.

Льоня. Чому все так складно?

Гоша Донецький. Тому що нема чого кожному з вулиці лізти в наші справи...

Слідчий Тямущий. Ладно, просвіти вже його. Він обіцяв заплатити за консультацію.

Гоша Донецький. Ну, якщо міліція просить... (Розвалюється на стільці). Всі хочуть заробити: і чесні інвестори, і чесні вори, і чесні мєнти. Та зі смарагдами зв'язуватися – себе не поважати. Шлях до збагачення лежить через діаманти! Колись, ще за старих добрих радянських часів, коли злодія в законі поважали всі, алмази добували трести "Якуталмаз", "Уралалмаз", "Союзкварцсамоцвіти", а гранили їх на заводах системи "Кристал". Зберігалося багатство країни в одному місці – Держхрані цінностей СРСР, а торгівля на експорт здійснювалася через один єдиний канал – "Алмазювелірекспорт". Проста радянська людина не мала доступу до алмазів та діамантів. Однак не всі були простими: партноменклатура та представники воровського світу підживлювали чорний ринок...

Льоня. Я тільки вчора читав, що дорогоцінне каміння...

Гоша Донецький. Забудь про каміння. Тільки алмази та діаманти! Взагалі, дорогоцінне каміння – це природні та синтетичні мінерали в сировині, необробленому вигляді та виробах. Вони бувають першого порядку – алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; другого порядку – демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; третього порядку – аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; четвертого порядку – адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родовліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин... (Всі ошелешено слухають). Здається, нічого не пропустив? А! Старість не радість: фенакіт забув!!!

Льоня. Ого!... Але ж алмази та діаманти, з точки зору інвестування, мають низку недоліків. Зокрема, в публікації йшлося про невисокий попит на них, довгі строки інвестування, обмежену ліквідність...

Гоша Донецький. Про це не скажу, є інші авторитети. Але пам'ятай, головним плюсом діамантів є той, що завжди знайдеться чудило, яке придбає твій камінець дорожче, ніж ти за нього заплатив. Нерідко камінці купують не за об'єктивні характеристики, а тому, що на них "западають". Ось тобі приклади. З 2003 року наші колишні "совки" почали освоювати міжнародний діамантово-ювелірний ринок. Так за чистісінької води діамант вагою 63,93 карати, виставлений на торгах Christie's у Женеві, невідомий росіянин виклав 4 мільйони 850 тисяч швейцарських франків! А в Лондоні за 100 мільйонів "пішов" найбільший в світі рожевий діамант вагою 70,39 карати. Уяви, за кожний карат з цього камінця ще якийсь росіянин не пошкодував по 1,6 мільйони!

Льоня. Карат – це вага?

Слідчий Тямущий. Про це навіть я тобі розповім! Це одиниця виміру, що дорівнює 0,2 грамам. Саме слово походить від назви сємачек якогось там цератонію, за допомогою яких прадавні перевіряли свої ваги. Сємачки настільки маленькі та однакові, що похибка між ними становить менше 0,003 грами! Точніше, ніж в електронних вагах!

Гоша Донецький. Я ще не закінчив про лохів... тобто, перепрошую, про тих, хто западає на каміння, всупереч здоровому глузду. 2005 року наші люди (підморгує) виставили на торги Sotheby's у Женеві діамантове кольє другої половини 18-го століття, в якому начебто колись красувалася сама Катерина Велика. Ніхто напевно цього не знав, але за своїми каналами ми таку байку в пресу запустили. Прикраса мала чимало дефектів – і застібка невідомо звідки (точно не з 18-го століття), і діамантів виявилося на два більше, ніж в описаному оригіналі. Іншими словами, чистої води фуфель. Але цілих 12 поціновувачів схопилися за наш лот. І кольє "пішло" за 1,5 мільйони! Хоча красна ціна йому була – не більше 350 тисяч в базарний день...

Льоня. Я заплутався. То інвестувати чи не інвестувати? А якщо інвестувати, то що треба знати?

Гоша Донецький. Перш за все, треба завчити формулу 4С: Color – колір, Clarity – чистота, Carat weight – вага в каратах і Cut – огранка. Всі ці параметри зазначаються в сертифікаті. Хоча скільки спеціалістів-геммологів, стільки методик оцінок! Але найважливіше: якщо твій діамант не матиме сертифіката, ти швидко опинишся в кабінеті слідчого Тямущого (слідчий задоволено посміхається). Що ж стосується смарагдів, сапфірів та рубінів, то у нас взагалі не існує центрів, які б видавали на них сертифікати. Такі камінці ввозять із-за кордону з документами іноземних пробірних палат. Коли мова йде про походження камінчика, то йдеться про так зване 5-те С – Confidence... В теорії, на підставі сертифіката можна визначити і ціну камінця. Але в житті з ціноутворенням все дуже плутано...

Слідчий Тямущий. Так-так, плутано. Щоб не лізли кому не ліньки... Мало сказати: "смарагд". Треба додати (до Льоні) – колумбійський, африканський, уральський?!!

Льоня. Не знаю...

Гоша Донецький. А скільки існує способів покращити стрази! Дуже жорстокий удар наш ринок отримав після завозу великої кількості "кривавих алмазів". Так називають діаманти із зон воєнних конфліктів. Та ми не розгубилися. Наситили ринок муассонітами – карбідом кремнію, який має структуру і якості, найбільш близькі до алмазу. Мало хто зрозумів... До того ж смарагди можна обварювати в олії, рубіни та сапфіри запікати, кінець-кінцем опромінювати радіацією... Так із стразів роблять начебто справжні екземпляри. Не кожен геммолог розбере...

Льоня. Тож, з точки зору інвестиції...

Гоша Донецький. Неоднозначно. Можна заробити, а можна сильно програти. Мені доводилось чути, що з інвестиційної точки зору, алмази та діаманти – спірний інструмент. Для простого збереження грошей, так, класний. Якщо, звісно, в тебе гарні сейфи (сміється). А гарних сейфів не буває, бувають погані ведмежатники! А інвестування... Краще тобі звернутися до інших авторитетів.

Льоня. Я заплачу за таку консультацію!

Гоша Донецький (до слідчого). Відпусти його. Смарагди забери як речові докази, а його відпусти.

Слідчий Тямущий. Я й сам так думав. Тим більше, тут його дружок телефонував, поручався. Філя якийсь. Я йому сказав з паспортом приїхати.

Льоня. Він не може приїхати з паспортом. Він – сова, птах.

Гоша Донецький. Відпусти. Бачиш: не при собі хлопець трохи. Методи ці ваші...

Слідчий Тямущий. Я тут ні до чого. Він с самого початку патякав про якихось тролів, які в підземеллях тримають дорогоцінне каміння та золото...

Гоша Донецький. Брехня! Чеченів ми вже вибили, за вислання грузинів домовилися з ГУБОЗом. Про тролів я не чув.

У вікно хтось стукає. Всі троє повертаються до вікна. За склом на підвіконні сидить Філя.

Льоня. О, а ви не вірили! Це ж Філя прилетів!

Філя. Дозвольте ввій...тобто влетіти!

Слідчий Тямущий і Гоша Донецький (одночасно на видиху). Йошкін кіт!...

(Продовження в наступному пості)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...