1 жовтня 2010, 16:12

Куди інвестувати мільйон, або Частина XVII про те, що зрідка і риба має право голосу

Квартира Льоні Голубка.Льоня і Філя п'ють чай з пиріжками.

Льоня. Знаєш, мені сьогодні запропонували три оселедці з провенансом.

Філя (театрально). Не може бути! А по-моєму, ти знову потрапив до відьмаків.

Льоня. Ні-ні, я знайшов тему! Я вирішив стати колекціонером витворів мистецтва!

Філя. А до того ти планував бути інвестором...

Льоня. А я й збираюсь – колекціонувати та інвестувати одночасно.

Філя. Цікавий поворот сюжету! Але ж робота з творами мистецтва – це робота на довгу перспективу. Інвестування в мистецтво – це як рибалка. Чим більше маєш терпіння, помноженого на вдачу та знання, тим більше шансів на гарний улов. А ще ти маєш знати, що колекцію продати миттєво неможна...

Льоня. Ой, досить лякати! Якщо автор роботи помер, то можна! А мені обіцяли зливати інформацію про авторів, які скоро помруть.

Філя. Жах, просто жах! Ти таки знов потрапив в обійми відьмаків. Віку вкоротити їм тобі ще не пропонували? Навіть якщо ти напевно знатимеш, що ціна на твою колекцію, або хоч одне полотно зросла, на пошук покупця через галерею або приватного дилера піде час. Скільки – ніхто не скаже. Процес виставлення на аукціон також забирає не день і не місяць...



Льоня. Ти завжди критикуєш мої починання.

Філя. Не критикую – застерігаю. Це теж саме, якби я стелив солому там, де ти незабаром збираєшся впасти. З мистецтвом мали справу всі мої предки. До речі, від них я й дізнався, що головне в колекціонуванні – бути принциповим і безжальним.

Льоня. З ким?

Філя. З самим собою. Треба вміти наступати на горло власній пісні. Скажімо, відмовлятися від речей, що не здатні принести великий прибуток, бо мають меншу культурну та історичну вартість. Подобається картина? Цього недостатньо. Можливо, вона потягне на себе кошти та час, перекривши в майбутньому шлях до придбання іншої, здатної збагатити. Важливо, щоб купуючи річ, ти хоч приблизно уявляв потенційний прибуток, який прагнеш отримати, і час, який відокремлює тебе від цього щасливого моменту. Придбавати можна лише той предмет, по якому є інформація та відчуття, що зможеш згодом продати його або галереї, або колекціонерам, або виставити на аукціоні.

Льоня. Тоді скажи, що впливає на ціну мистецького твору?

Філя. Сучасного чи антикварного?

Льоня. А це має значення?

Філя. Це важливо. Перший "показник" – мистецька цінність. Наприклад, ти звернув увагу на полотно кінця позаминулого сторіччя. Хто його автор? Дізнаєшся. Потім збираєш думки про те, чи має витвір історичну і культурну цінність. Далі звертаєш увагу на ступінь його збереження, адже ймовірні витрати на реставрацію можуть з'їсти всі заплановані від інвестиції прибутки. Ще один момент: на ціну вплине кількість авторських копій, які є в продажу. До того ж, трапляються митці, що видають "на гора" по картині на день. Небезпечно мати з ними справу. Не забувай про дві крайнощі: або захаращеність творами такого автора ринку, або наявність лише двох-трьох творів. Генії однієї картини, так само, як і ремісники від мистецтва, як правило, цінуються менше. Слід шукати "золоте" січення.

Льоня. Яка різниця, скільки картин штампує автор щодня! А раптом він просто модний і його твори розлітаються, як гарячі пиріжки!

Філя. До пори до часу таке може бути. Модність автора суттєво впливає на ціну. Ще краще – модність цілого мистецького напрямку. Я тобі можу назвати кілька сучасних фешн трендів: європейці почали захоплюватися "Сходом"; в нумізматиці колекціонери скуповують мідні монети; попит на твори російських авторів зростає на території Росії... Але згадай свої смарагди! Вони в Європі вже – відстій...

Льоня. Відверто кажучи, не збагну, що впливає на моду...

Філя. О... тут ціла палітра: від ірраціонального до спланованого. Наприклад, деякі галерейники або професійні колекціонери починають методично скуповувати предмети одного напрямку, залишаючи на ринку буквально кілько зразків. Потім протягом наступних кількох років вони влаштовують виставки – чув про музеї або виставки однієї картини? Паралельно застосовують увесь спектр ПР-технологій – каталоги друкують, статті замовляють в модних журналах, прес-конференції дають. Іншими словами, "розкручують" усе те, що лежить до часу приховане в їхніх сховищах. Потім куплені колись за безцінь речі виставляють на продаж у десятки разів дорожче. Чому? Тому що це вже модні речі! І витрати на "розкрутку" окуплені, і прибуток в кишені, і фешн тренд упевнено крокує...

Льоня. Ух, круто! Я теж так хочу! Мені, між іншим, запропонували картину Марка Шагала, з трьома оселедцями. Провенанс там солідний...

Філя. Хочеш дізнатися, в скільки разів було завищено estimate?

Льоня. Естімейт?

Філя. Передпродажна, стартова ціна речі. Те, наскільки завищено естімейт, допомагає скласти уявлення, настільки затребуваним є предмет, настільки значні темпи зростання всередині цілого напрямку... Давай, ходімо до твоїх оселедців!

Льоня. Так ніч же на дворі!

Філя. Нічого, буде цікаво. Я вмію оживляти картини. Полотно саме розповість свою історію. Я розв'яжу язики твоїм кількам!

Темний і порожній будинок фірми "Art advisory".

Майже ніч. Льоня Голубко і Філя всередині будинку. Стоять біля стіни, на якій висить картина Марка Шагала "Три оселедці". Філя здіймає крила і щось бубонить. Коли чаклунство спрацьовує, всі речі, що є у кімнаті, починають розмовляти. Оселедці на картині бурхливо про щось сперечаються.

Льоня (розгублено). А я думав тільки золота рибка вміє... Гей ви, в пряному посолі, розповідайте про свій провенанс!

Перший оселедець. Ти диви, який швидкий!

Другий оселедець. Мабуть, інвестор новоспечений. Бачили таких...

Третій оселедець. Тсс! Мовчи. Не злякай...

Льоня. Це правда, що ви – ті самі оселедці, якими закусював Шаляпін?

Всі оселедці (одночасно). Хто такий Шаляпін? Нас намалював Шагал. Він побився об заклад зі своїм приятелем, що зуміє за десять хвилин видати натюрморт з оселедцями. Але програв. Нас двох встиг намалювати, а третього – ні. Програв, засмутився, виплатив приятелю гроші, а третього вже домальовував, будучи добре на підпитку...

Перший оселедець. Ми прикрашали сільський клуб, потім оселю завмага, висіли і в закусочній за рогом...

Другий оселедець. Пане інвесторе, коли інвестуєте в живопис, не нехтуйте сюжетом! Якщо ви банкір, то ніколи не купите полотно під назвою "Крах банку", якщо військовий, навряд чи вам буде приємно придбати "Ранок стрілецької страти". А оселедці – нейтральні, позитивні, завжди виграшні з точки зору сюжету. Купіть нас!

Льоня. Що вони верзуть?

Філя. Частка істини в цьому є... Але з провенансом тебе надурили. Естімейт завищений, це точно. Так, риби, годі вже.

На столі лежить антикварна книга і сама гортає власні сторінки.

Книга (до Льоні). Візьми мене (стогне), візьми, не пошкодуєш...я знаю багато таємниць про старовину...візьми мене...

Льоня бере книгу і ховає її під пахву, поки Філя зайнятий чаклуванням. Вони вдвох виходять з будинку фірми "Art advisory". З вікна чути: "Свіжі оселедці! Свіжі оселедці!".

Філя. От невдача. На "п'яного" оселедця мої чари знов не подіяли...

(Продовження в наступному пості)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...