Куди інвестувати мільйон, або Частина XIX про те, що істина може бути лише в істинному вині
Квартира Льоні Голубка.
Чарівна Книга, яку Філя зажбурнув у куток, ображено відвернулася до стінки. Льоня і Філя продовжують розмову.
Льоня. Бухус – енофіл? Слово якесь дуже знайоме, але щось неприємне в голові крутиться...
Філя (кривиться). Це не те, про що ти подумав. Енофіл – це людина, яка любить вино і отримує від нього насолоду як гурман. Такі люди присвячують своє життя вивченню вин та притримуються традицій у його споживанні. Ще таких людей називають коносьєрами. А інвестори у вино – це інвестори-енофіли. Вони зазвичай колекціонують вина з певних виноробних районів та місцин або ж з певних сортів винограду, вироблені якимось особливим способом. Для більшості енофілів – це хобі, та трапляються серед них і ті, які на цьому одночасно і заробляють. Бухус – один із них.
Винний погріб.
Енофіл Бухус сидить за столом серед бочок з вином і полиць для зберігання пляшок. В погребі прохолодно і тихо. Бухус потягує червону запашну рідину, помітивши Льоню і Філю, пропонує скуштувати.
Бухус. Ви думаєте все це (жестом обводить погріб) виникло за одну мить? Я роками інвестую у вина.
Льоня. Та невже це справді вдалий об'єкт для інвестування?
Бухус. І об'єкт вдалий, і вживати його приємно. Те, що колекціонуєш, потрібно любити. А я вино люблю! "Як парость виноградної лози...", ех... Гедонізм у мене в крові. Днями б ото сидів у цьому підземеллі та тішився б від своєї колекції. Mouton Rothschild, Margaux, Lafite Rothschild, Latour, Haut-Brion, Petrus...
Льоня. Як виглядає ваша інвестиційна стратегія? Купив бочку дорогого колекційного вина за одну ціну, а продав згодом за іншу?
Бухус. Надто спрощено. Хоча й такий варіант може бути. От, зокрема, Latour 1990 коштувало 2005 року 400 євро за пляшку, а влітку 2008-го я продав її за 800. Margaux 1986 коштувало 270 євро; влітку 2008-го я продав його за 550. Petrus я купляв 1995-го за 725 євро, а продавав уже за 1500. Криза, звісно, внесла деякі корективи... Зараз більшою мірою я маю справи з винними інвестиційними фондами. В Україні, правда, це справа майбутнього, а Росія робить вже свої перші кроки. Про Захід, ясно, говорити нічого, там давно знаються на цій "темі". Ті ж росіяни відправляють гроші своїх клієнтів у декілька іноземних винних фондів. В портфелях деяких з цих фондів є чудові колекції навіть австралійських та південноафриканських вин.
Філя (до Бухуса). Розкажи йому про ці фонди докладніше.
Бухус (обережно розливає вино із запиленої пляшки по бокалах). Винні фонди, як і традиційні фонди акцій, поділяються на ризиковані та консервативні. Якщо інвестиційна стратегія дозволяє керуючим купувати вже бутильоване вино, то це консервативний фонд. Інвестувати до такого фонду – справа більш витратна, але менш ризикована, тому доходність такого фонду нижча. Вищі ризики, але й потенційно серйозніші прибутки – в більш агресивних фондах. Такі фонди працюють з винними ф'ючерсами, тобто розрахунковими цінами на вина, що лише розлиті по бочках. Вони називаються en primeur.
Льоня. Не думав я, що любителі випити мають справу з такими тонкими матеріями.
Філя. Тільки не треба плутати любителів випити з любителями вина. Хоча (понизивши голос) у випадку з Бухусом ці два моменти співпадають.
Льоня. От Ви говорили, що інвестувати до фонду є справою недешевою...
Бухус. А як інакше?! Фонди пропонують поповнити когорту інвесторів-енофілів нерідко за 1 мільйон євро! Рідко хто розмовлятиме з вами, якщо ви маєте 125 тисяч євро в кишені. В більшості випадків керуючі фондами отримують від 1,5 до 2% за управління портфелем, і до 20% за результат! Сподіваюсь, ви не думайте, що вино розливається в бочки і каші не просить. Навіть зберігати його – це складна технологія, а експертиза, страховка... Все це гроші.
Філя (куштує). Бухусе, а що ти любиш колекціонувати?
Бухус. Те ж саме, що й пити. Приміром, вина категорії Grand Cru французького регіону Бордо. До кризи стабільно зростали ціни на французьке шампанське, супертосканські вина, а також німецькі та ельзаські ріслінги. З початком кризи стало трохи сутужно. Гарне вино все рідше з'являється на столах, інвесторів у продукт лози поменшало. Але я знав, що інвестувати в вино – справа ризикована та довгострокова. І нікуди не поспішаю, моє вино мене гріє. В прямому та переносному сенсі.
Філя (зітхає). Так, криза сплутала карти багатьом. Я знаю, що інвестори-енофіли "зрізали" індекс Liv-ex 100 – провідний індекс на ринку виноробства – на 22%!
Бухус. Твоя правда, і поки що на докризовий рівень повернутися не вдалося.
Льоня. То ваш винний погріб стабілізувати особистий бюджет не спроможний?
Бухус. А ось і ні, спроможний. Я відчув стабілізацію років за 5-7 на рівні 12-14% в євро. Але коли втрутилася макроекономіка, і фондовий ринок затріщав по всіх швах...
Філя. І багато вас таких – знавців вина?
Бухус. Не надто. Я намагаюся всіх навколо себе об'єднувати. Нещодавно один з нас цікавий проект запропонував.
Льоня. На якомусь телеканалі "Енофіл лайф" запустите?
Бухус (ігнорує). Мова про інвестування в політику. Об'єкт знайшли цікавий – Марсєній Житомирський. Чули про такого? Статура в нього відповідна, вік, зовнішні дані, виступати вміє – все виголосить, що йому напишуть. Ми тут у погрібку зустрічаємося раз на тиждень для дегустації і, між іншим, Марсєнія у владу просуваємо. Ця інвестиція безпрограшна за будь-якої кризи.
Філя (трохи відсуваючись від Бухуса). І хто у вас у цьому проекті заправляє?
Бухус. Хто-хто, Великий Магістр, звісно. Хоча і я вам не пішак, а кавалер Ордену! Поки що ми Марсєнію регулярно скидаємося на перлову крупу, яку він бабусям вже протягом року по святах роздає. І бабусям добре, і нам не зле. Інвестиція в електорат відіб'ється голосами на виборах, інвестиція в Марсєнія відіб'ється...
Філя. Та чув я про твого Марсєнія. Кажу ж вас усім, що вухаста сова. Брехня з телеекранів та популістські заяви під час передвиборчої кампанії – найменше зло, яке він може заподіяти. Знаєш, Бухусе, що буде після виборів? Ти отримаєш свої дивіденди з інвестиції в Марсєнія. Це будуть мільйони вкрадених з бюджету коштів, якими розпоряджатиметься потім мер Марсєній. Бабусі їстимуть зопрілу перловку, а ти перетворишся з гонорового кавалера на співучасника злочину на державному рівні!
Бухус. Яке мені діло до бабусь чи того, що там Марсєній з бюджету поцупить? Я тут у своєму погрібку... До речі, мені обіцяли повернути видатки на перловку з непоганими відсотками.
Філя (до Льоні). Пішли звідси.
Льоня і Філя піднімаються сходами.
Льоня. А ідея непогана.
Філя. Яка ідея?
Льоня. Вибори не за горами.
Філя. Хочеш інвестувати в політичну корупцію?
Льоня. А хіба не можна інвестувати в політику без корупції?
Філя. Тоді одразу позич у Бухуса винну бочку, облаштуйся в ній і, як той же самий Діоген, виходь вдень з ліхтарем, світи ним перехожим в очі та вигукуй "Шукаю людину! Шукаю людину!".
Льоня. Що ти верзеш? Я шукаю, куди мільйон можна вкласти. Це мені більш цікаво, ніж Давня Греція...
(Далі буде)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
