Конкуренція розуму
Обрання Яценюка спікером, крім зрозумілої політичної інтерпретації, має ще декілька, на мою думку, надзвичайно цікавих аспектів, на яких сьогодні слід звернути максимальну увагу. Вчорашні події у парламенті відрізнялися надзвичайним символізмом. І ці символи варто уважно розглянути.
По-перше, результат вчорашнього голосування – це дійсний крок еволюції, перемога життя. Майже вперше визначальними критеріями результату стали не підкилимні темні комбінації, не якась кулуарна політика і домовленості, а реальні результати виборів. Та тонка грань у два голоси є унікальним подарунком всьому суспільству, оскільки дає можливість всім без виключення громадянам усвідомити свою причетність до процесу формування країни і суспільства. Кожна людина, яка віддала свій голос на виборах, абсолютно по праву може розуміти, що саме її голос був вирішальним, що без цього голосу, без цього маленького бюлетеню, не було би вчорашньої перемоги. Кожен, хто брав участь у виборах, – є дієвою персоною, чия громадянська позиція впливає на формування історії. Коли розумієш цей момент, настає унікальне відчуття національної ідентифікації. Лише уявіть собі – результат дав резонанс кожної думки, кожного людського наміру – і в Карпатських горах, і на Донецькому кряжі (окреме спасибі кожному виборцю 38 виборчого округу, що на межі Дніпропетровської і Донецької областей), і в серці країни – місті Києві. І велике і маленьке місто, і село і райцентр є співтворцем сучасності! Саме це відчуття резонансу і відповідальності стало вирішальним. Це головне, з чим я хочу всіх привітати!
По-друге, надзвичайно важливий символ – це молодість. Вже не як політик, а як громадянин, я задоволений тим, що нашу країну у світі представляє освічена і прогресивна, успішна молода людина, а не "патріархи української політики". Насправді за цим "патріархатом" ховається таке собі право на неадекватність, на можливість протиставляти себе суспільству на правах "авторитету". Думаю, що часи "авторитетів" вже проходять, і справжньою цінністю виступає свідомість і адекватність. І тому обрання Яценюка спікером, як на мене, символізує перемогу сучасного і прогресивного над минулим і регресним. Якщо просто: Яценюк – есть, Плюща – нет! Це символ. Яценюк в залі отримує квіти і гімн, а Плюща в залі немає. Коли я кажу "Яценюк", то маю на увазі не прізвище конкретного політика, а символ оновлення і розвитку. І за це – окреме величезне спасибі В'ячеславу Кириленку!
По-третє, ми входимо в нову епоху, коли справжнім елементом конкуренції є не гроші і посади, "авторитет" і "досвід", а розум, адекватність і динамічність. Це означає, що наступна стадія політичного і суспільного процесу буде характеризуватися змаганням саме цих якостей. Кожна політична команда, якщо вона реально хоче отримати результат, повинна виставляти на всі ключові напрямки саме таких людей – свідомих, професійних і відповідальних. Людей, чий культурний і освітній рівень здатний витримувати надзвичайну динаміку процесів, а аналітичний розум може тримати в голові модель будь-якої ситуації, точно розуміючи її розвиток. Політична команда, яка виставить на ключові позиції людей не за цими критеріями, а, наприклад, через вдячність чи принцип керованості, неодмінно програє. Подібно тому, як чорна "Волга" не може витримати конкуренції з "Тойотами", або як комерційне підприємство з сучасними менеджерами незрівнянно ефективніше ніж "торг", "трест" чи "облпотребсоюз" з "червоним директоратом". Це означає, що суспільство буде бачити все більше і більше ефективних менеджерів на державних посадах. І це теж гарна новина!
P.S. Для тих, хто цікавиться політичною математикою, хочу нагадати, що Блок Литвина пройшов до парламенту фактично на антитезі діям Мороза. Програш Мороза і виграш Литвина – це пов'язані процеси. Саме тому Литвин за своєю природною динамікою не буде тяжіти до ПР. Ідеологічно він не там. А внутрішній погляд (ідеологія) грає все і більшу і більшу роль.
