
Дуже суттєвим кроком на шляху до відновлення хоч такої, "пам'ятної", справедливості щодо мільйонів наших співгромадян, знищених більшовицькою Росією у 1932-33 рр., як на мене, є факт відкриття кримінальної справи за фактом здійснення цього геноциду. Якщо це розслідування доведуть хоч до якогось логічного результату – претензії України до свого колишнього окупанта набудуть законності не лише за духом, а й за буквою закону.
Тож ми знову запалюємо свічку пам'яті на своєму вікні. Приємно, що з кожним роком у будинках довкола з'являється все більше свічок. Бо щоб там не казали вороги, а саме пам'ять об'єднує націю.
Спіть спокійно, наші невинно убієнні предки! А ми житимемо заради того, щоб ваша смерть не залишилася невідомщеною!
P.S. Хто минулого року не читав моєї новели, у якій використані реальні події часів голодомору в нашому селі, може зайти на http://inlit.com.ua/node/3449