Валерій Пекар Співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна

Хроніки Національної ради реформ. 29 серпня. Дерегуляція

04 вересня 2016, 14:34

21-е засідання Національної ради реформ, що відбулося 29 серпня, стало лише четвертим у 2016 році. Як завжди, я намагаюся писати безсторонні репортажі, подаючи власні зауваження у [квадратних дужках].

Цього разу засідання НРР було обрано місцем для оголошення про важливу кадрову зміну в АП. Ключовою темою була дерегуляція, а також було розглянуто питання реформи фінансування культури.

У вступному слові президент Петро Порошенко зазначив, що залучення інвестицій є комплексною проблемою, яка включає в себе судову реформу, податкову, митну, боротьбу з корупцією, приватизацію, створення фондового ринку тощо. Він зупинився на окремих успіхах дерегуляції: спрощена процедура відкриття бізнесу, з 143 до 84 скорочена кількість видів дозволів, втричі скоротилася кількість податкових перевірок. Послаблення валютного регулювання дозволило іноземним інвесторам виводити дивіденди. Президент наголосив на необхідності спрощення процедур підключення до електромереж та експортних процедур, а також прискорення приватизації.

Президент оголосив про кадрові зміни у своїй команді: призначення Бориса Ложкіна до Національної інвестиційної ради, з одночасним виконанням функцій радника президента, а Ігоря Райніна – на посаду керівника АП. Порошенко зазначив, що Райнін є одним із найкращих голів ОДА.

Далі, як завжди, із стислим вступним словом виступили керівники уряду та парламенту.

Володимир Гройсман підкреслив, що необхідно говорити не так про дерегуляцію, як про розумну регуляцію, і що не треба думати про інвестора як обов'язково іноземного, адже не можна недооцінювати внутрішній ресурс. Він зазначив, що стандартне підключення до електромереж – лише до 150 кВт, а все, що вище, вважається нестандартним і використовується чиновниками для тиску на бізнес. Тож зараз розробляється стандартна схема підключення до 5 МВт. Прем'єр-міністр згадав про урядовий офіс залучення і супроводження інвестицій (керівник Оксана Маркарова), про необхідність прискорення приватизації. Основне завдання уряду – підвищення рівня життя до можливостей, які сьогодні має українська економіка.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що дерегуляція є боротьбою з корупцією, а супротивники приватизації під гаслами захисту державного майна ховають власний політично-фінансовий інтерес. Він запевнив, що поступ у цьому питанні буде вже найближчим часом.

По першому питанню, щодо Національної інвестиційної ради, доповідав Борис Ложкін. Він підкреслив, що ротація у команді є позитивною ознакою, і дав стислу характеристику інвестиційного процесу в країні. Серед інших подібних країн (для порівняння були взяті Польща, Румунія, Грузія, Аргентина, Малайзія, Чилі, Туреччина, Таїланд, Колумбія) за обсягом прямих іноземних інвестицій (ПІІ) Україна посідає останнє місце. Ще треба врахувати, що 23% ПІІ надійшло з Кіпру, що є поверненням українських грошей, виведених через схеми трансфертного ціноутворення.

Ложкін зазначив, що за умов зростання українського ВВП у 2017-2036 роках на 6,5-9% він складе у 2036 році 292 млрд доларів, що дорівнює Колумбії (для порівняння, ВВП Польщі у 2015 році – 475 млрд). Але для забезпечення таких темпів зростання необхідно залучити 120-200 млрд доларів інвестицій протягом цього періоду. Залучення інвестицій запускає мультиплікатор збільшення споживчих витрат та заощаджень населення.

Найбільш інвестиційно привабливими галузями було названо енергетику, газовидобування, газотранспорт, агропромисловий комплекс, Укрзалізницю, автошляхи, а також військово-промисловий комплекс, аерокосмічну галузь, ІТ та загалом хай-тек, хімічно-фармацевтичну промисловість та туризм.

Сайт номер 1 за запитом "Investment in Ukraine" не оновлювався з 2009 року, зазначив Ложкін, і там висить новина про приватизацію ОПЗ – загалом все це добре ілюструє стан справ. До речі, якщо вже говорити про англомовні сайти, то їх мають 11 з 17 міністерств, 30 з 51 інших центральних органів влади, лише 6 з 24 обласних держадміністрацій.

Аналізуючи діяльність по залученню інвестицій за останні два роки, Борис згадав Export Promotion Office Міністерства економіки (керівник Мар'яна Каганяк), який вже провів низку успішних заходів, але цього вкрай замало.

Борис Ложкін завершив стислий виступ, запевнивши присутніх, що він відчуває не втому, а наснагу від нових завдань, і запевнив про готовність декількох всесвітньо відомих підприємців (наприклад, Джорджа Сороса) увійти до Національної інвестиційної ради.

Коментуючи виступ Ложкіна, президент Порошенко наголосив на необхідності запобігання рейдерству та перезавантаження судової системи.

По питанню дерегуляції першим виступив перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він підкреслив зростання України у рейтингу Doing Business на 29 позицій за 2 роки (з 112 до 83).

Основним доповідачем був заступник міністра економіки Максим Нефьодов (див. презентацію). Він продемонстрував присутнім величезний стос паперу зі списками підприємств, що підлягають плановим перевіркам. 80 тисяч планових перевірок, не рахуючи Державну фіскальну службу, – оце і є, за словами Нефьодова, показник легкості ведення бізнесу. Лише 5% перевірок завершуються приписами, а у 90% випадків перевірки нічого не знаходять (або, скоріше за все, з тими, хто перевіряє, домовляються). І навіть з тих 5% лише п'ята частина призводить до надходження штрафів до бюджету, решта скасовується судами.

Ключовими запитами бізнесу до влади, зазначив Максим, є податкове адміністрування, валютна лібералізація та дерегуляція. І хоча Doing Business покращився, у рейтингу економічної свободи Україна стабільно займає 162 місце, і так само майже немає змін у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (79).

Успіхи дерегуляції у 2014-2016 роках включають скорочення на 40% кількості дозволів, скасування понад 15 тисяч старих радянських ГОСТів, скорочення на 16% кількості планових перевірок, створення публічної бази комплексних перевірок, скасування більше 90% обов'язкової сертифікації, запровадження 16 послуг для бізнесу в електронному форматі, зменшення загальної кількості адмінпослуг з 116 тисяч до приблизно 1 тисячі, ліквідацію корупційної схеми Укрекоресурси, скорочення на 46% кількості ліцензій.

На поточний момент у Верховній Раді зареєстровано 39 законопроектів, з них 8 прийнято у першому читанні. Це означає необхідність 70 результативних голосувань. Нефьодов запропонував щотижня розглядати мінімум 5 дерегуляційних законопроектів. Найбільш пріоритетними з них є N4496 (спрощення експорту послуг), N3132 (підвищення ефективності процедур банкрутства), N2422а (приведення у відповідність законодавства у сфері нагляду), N3135 (мораторій на перевірки бізнесу), N2418а (реформа державного контролю), N2531а (електронна база перевірок), N3724 (гармонізація законодавства з ЄС). Зниження кількості та тривалості перевірок разом зі стандартизацією процедури, створенням публічної бази (аби антикорупційні органи могли перевіряти любителів походити по підприємствах) та запровадженням презумпції невинуватості бізнесу зекономить підприємствам півмільярда гривень на рік, і це без урахування штрафів та хабарів.

Що стосується експортних процедур, то майже ніде у світі немає вимог виключно паперових контрактів, акту виконаних робіт, перекладу документів, наявності печатки. Щодо процедури банкрутства, Україна посідає 83 місце у світі, із середньою тривалістю 3 роки, витратами 42% від вартості активів, а кредитори можуть розраховувати лише на 8 копійок з кожної гривні. Гармонізація законодавства з європейським дозволить на продукції ставити знак СЄ, що спростить процедури.

На завершення Максим поінформував про роботу Офісу ефективного регулювання (BRDO, Better Regulation Delivery Office, керівник Олексій Гончарук), який розробив вже 25 законопроектів та у розробці 150 брав участь. Аналіз регуляторного поля, проведений співробітниками BRDO, виявив лише у 5 сферах 8600 регуляторних актів, з яких 16% незаконні, 22% застарілі і так далі. В якості прикладу було наведено досі діючий наказ Наркомпраці від 1923 року щодо видачі мила додому окремим категоріям працівників.

Нефьодов також наголосив на тому, що мало скасувати старі неефективні регуляції, потрібно ще поставити запобіжник проти появи нових. Серед практичних кроків він згадав необхідність принципу "мовчазної згоди" при проходженні документів в Кабінеті міністрів, об'єднання дозвільної системи із системою адмінпослуг, а також довгоочікуване створення демілітаризованої аналітичної Служби фінансових розслідувань з одночасною ліквідацією трьох дублюючих органів: податкової міліції, Управління по боротьбі з економічною злочинністю МВС та департаменту економічної безпеки СБУ.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна у співдоповіді наголосила на виконанні плану дерегуляції і паралельному проведенні аналізу моделі регулювання різних ринків у порівнянні з ЄС. Скасування регуляторних актів не дає такого ефекту, як зміна моделі регулювання, підкреслила вона.

Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка поінформувала про практичну роботу офісу бізнес-омбудсмена, куди звертаються підприємства за конкретною допомогою.

Член Національної ради реформ, співзасновник проекту Easy Business Данило Пасько виступив із різкою критикою підходів до дерегуляції. Це найскладніша реформа, підкреслив він, адже держава забирає повноваження у себе. Запропоновані рішення покращать ситуацію для окремих підприємств, але не принесуть кардинальних змін, наголосив він. Минулого року Міністерство економіки представило план "регуляторної гільйотини", що передбачав повний перегляд всіх (за різними оцінками, до 50 тисяч) регуляторних актів протягом 3 років, але тоді президент різко розкритикував проект саме за його тривалість, заявивши, що гільйотина, яка падає три роки, не може так називатися. Натомість цього року, заявив Пасько, уряд не представив жодного плану робіт з дерегуляції – ні чіткої стратегії, ні операційного плану, ні переліку ресурсів. Детальніше про це можна прочитати у дописах на Фейсбуці та Економічній Правді. Особливо було підкреслено необхідність запровадження певних організаційних механізмів дерегуляції: окремий урядовий комітет, спрощені процедури проходження в уряді та парламенті.

У відповідь президент та прем'єр-міністр доручили узгодити консолідоване бачення [трохи дивно, як можна узгодити різні концепції] та підкреслили наявність політичної волі до дерегуляції. [Подивимося на подальший перебіг подій.]

Народний депутат Оксана Продан запропонувала автоматичне скасування низки регуляторних актів, якщо протягом року відповідні державні органи не створять на заміну нові ефективні регуляції. Чиновники, яким доручено займатися дерегуляцією, можуть робити це вічно, підкреслила вона.

Народний депутат Олександр Данченко вказав, що сферою ІТ займаються 18 органів влади: відповідальність розпорошена, нема з ким розмовляти. Це призведе до низки проблем, у тому числі з кібербезпекою.

Народний депутат Ганна Гопко, повертаючись до теми інвестиційної стратегії, підкреслила необхідність визначення чітких пріоритетів: регіони, галузі, конкретні плани тощо. Коментуючи, президент згадав візит до Південно-Східної Азії: у нас немає угод про вільну торгівлю з Індонезією, Малайзією, Філіппінами, а Росія та Індія, наприклад, такі угоди мають.

Останнім пунктом порядку денного було обговорення зміни системи фінансування культури – створення Українського культурного фонду. Доповідав міністр культури Євген Нищук. Ідея проста: зараз державні кошти розподіляє міністерство, причому це жалюгідні копійки, а отримувати їх можуть лише державні культурні заклади (які часто не мають, чим похвалитися, порівняно з недержавними проектами). Зрозуміло, що потрібні гроші з інших джерел – меценати, гранти тощо. Зрозуміло, що для цього потрібні прозорість, довіра і сучасні методи керування. Вирішити це завдання може Український культурний фонд, що акумулюватиме гроші з різних джерел та на професійній основі, прозоро, під жорстким контролем громадськості розподілятиме їх між культурними проектами, не обов'язково державними. До ради Фонду будуть включені на конкурсній основі представники закладів культури та профільних громадських організацій. Експертизу і відбір здійснюватимуть незалежні експертні ради. У розробці проекту брали участь такі авторитетні люди, як Євген Нищук, Дмитро Шимків, Ростислав Павленко, Павло Гудімов, Олеся Островська-Люта, Ірина Подоляк, Наталія Заболотна, Сергій Проскурня, Юрій Макаров, Олександр Ройтбурд.

Народний депутат Микола Княжицький зауважив, що паралельно створюються Фонд книги, Фонд кіно тощо, тож все це необхідно узгодити. Він також запропонував присвятити засідання РНБО питанню гуманітарної безпеки. Всі фонди треба звести докупи, відповів віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко, але треба подумати про додаткові джерела фінансування: акцизи, лотереї тощо. Президент підсумував обговорення, погодившись із необхідністю включити всі сфери культури в одну комплексну програму.

Коментарі — 8
jurius _ 15.09.2016 00:47
IP: 46.119.58.---
Doroshenko Vlad:
Можливо, але поки влада хоч щось робить будь яка ідея виборів виглядає відвертою провокацією популістів, які явно не мають зеленого поняття про економіку. Як спосіб боротьби з корупцією в БПП та НФ бачу тільки один засіб – персональний громадський тиск на корупціонерів та підтримку й лобіювання реформістських законів.
Doroshenko Vlad _ 13.09.2016 10:46
IP: 93.72.70.---
Скорее прав Саакашвілі:
..."БПП перетворилася на таке ж організоване кримінальне угруповання, як і "Народний фронт"... людей, які по горло сидять в лайні корупції...
Амер Местный _ 05.09.2016 11:51
IP: 159.224.69.---
Тюрьма и срок коррупционерам это залог реформ только боязнь наказания и срок за взятку от 15 лет остановит чиновников. такую меру можно ввести на первые пять лет много не сядет пару тысяч кто попадется зато страну очистим и другие взятки брать не будут...
Амер Местный _ 05.09.2016 11:48
IP: 159.224.69.---
Національної ради реформ- для народа это пугающее слово что дальше будет концлагерь карточки на хлеб, лишение пенсий и пособий, газ только для чиновников, народу долговая тюрьма.

Это раньше была красивая вывеска Національної ради реформ,которой большинство верило, меняйте ее пока не поздно на реальные дела.
Елена Величко _ 05.09.2016 11:39
IP: 178.94.181.---
Також,пане Пекарю, повідомляю,що ніяке скасування Актів – нічого кардинально не зміне в економіці, а часом буде й навред. Тут бачу,що до К.Ляпіноюце дійшло,бо вона сказала, саме що скасування розпоряджень дає мало ефекту – необхідна ЗМІНА МОДЕЛІ регулювання. Теж саме й в економіці,
необхідна НОВА МОДЕЛЬ в економіці, тобто взаємоозв"язок економічної стратегії та економічних параметрів. Коли олігархічна модель усе з"їла", та хоче ще – тобто не породжує додаткову вартість та
навіть не спроможна достойно нагодувати країну, то потрібна модель розвитку – тобто така, що породжує додаткову вартість та має інноваційний ПЕРЕРОЗПОДІЛ, щоб життя було гідне у людей.
Таку модель треба створити та розрахувати. ТОЖ давайте зробимо, а не засідати.
Елена Величко _ 05.09.2016 11:27
IP: 178.94.181.---
Автору.
Якщо є платформа з яскравою назвою,то ПОРА щось практичне робити.
ПОРА зрозуміти, що тупе збільшення чи скороченя податків, цін- ні до чого не призводить кращого.
В нас економіка стала економікою пройдисвітів. Пропоную платформі НОВА КРАЇНА, таки занятися тим,
за що бралась, а саме зробити Програму соціально-економічного розвитку.
До речі, учора почула,що вже Ющенко приніс Гройсману своє бачення в економіці, як відомо Ющенко як економіст є спеціалістом. От питання – а що тоді Міністерство економіки та РОЗВИТКУ робе?
Тому, пане Пекар, давайте НАРЕШТІ ДІЛОМ займемось.
Елена Величко _ 05.09.2016 11:19
IP: 178.94.181.---
Автору.
Я Ваші повідомлення, пане Пекар завжди читаю з ентузіазмом, цікавість моя стосується питання:
"А які саме пропонуються реформи в економіці?" До речі,я не зрозуміла, а які саме позиції від
Нової Країни? Й я Вам писала,що зниження соціальних внесків, не допоможе вийти з тіні – так івийшло,
а тепер вже нема на пенсії. Мною пропонувалась стратегія й я підключилась як волонтер до Вашої платфори, щоб бдай щось професійне запропонувати, тим паче у вас там повно груп та напрямків – однак
не зрозумілоддо цього часу, що саме окрім слів "дерегуляція" та інших на "де-"запропоновано.
Скільки робочих місць, що покращать становище саме завдяки продукції та послуг додано? Чи + у нас у працевлаштуванні,бо саме усіх скорочують? Яка стратегія в економіці?
Nikolae Charevsrie _ 04.09.2016 16:57
IP: 82.193.99.---
Коротше, відбувся черговий ППР – посиділи, поговорили і розійшлись.
Уряд реформ279 Україна та Європа871 Свобода слова538 Корупція1021 Майдан 2013523
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте