Арешт, управління, конфіскація злочинних активів – державний бізнес "по-білому"

На цьому тижні в комітетах Верховної Ради розглядатимуть пакети законів Мін'юсту та ГПУ, ухвалення яких послідовно та всебічно вирішить проблему пошуку та управління державою активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Це – проекти законів N3040 та N3041, якими на законодавчому рівні закріплюється механізм розшуку активів, що підлягають арешту, їх повернення та управління. У разі ухвалення Радою законів в Україні з'явиться окремий незалежний орган – Національне агентство України з питань розшуку та розпорядження активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Це – проекти законів N2540а й N2541а, які суттєво вдосконалюють інституту арешту активів та спеціальної конфіскації.



Ухвалення всього пакету з 4-х законів, розроблених Міністерством юстиції спільно із Генеральною прокуратурою України за участю представників антикорупційних організацій, зокрема, експертів ініціативи "Реанімаційний пакет реформ", за підтримки проекту Організації економічного співробітництва та розвитку з протидії корупції в Україні та Міжвідомчої робочої групи з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, на законодавчому рівні позбавить можливості корупціонерів отримувати дохід від злочинно набутих активів.

Проекти законів N3040 та N3041 – Агентство з пошуку та управління активами

Необхідність створення Агентства із повернення активів є одним із основних критеріїв виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС та однією з вимог Революції Гідності – невідворотність покарання за кримінальні корупційні злочини.

Законопроектом утворюється компактне з широкими повноваженнями та гарантіями незалежності Агентство, яке буде здійснювати дві ключові функції:

1. за запитом правоохоронних органів шукати активи в Україні та за кордоном;

2. за запитом правоохоронних органів управляти арештованими активами – оцінювати, зберігати або продавати, тобто – генерувати додатковий дохід державі.

Дохід від такої діяльності Агентство буде спрямовувати в бюджет – до спеціального фонду – на підвищення ефективності кримінального судочинства, зокрема, проведення негласних слідчих дій, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, заохочення та захист осіб, які повідомляють про факти корупційних правопорушень.

Як Агентство шукатиме активи

Алгоритм простий. Агентство, за умови, що його очолить людина з бездоганною репутацією, обрана через прозорий та чесний конкурс, з самого початку отримає кредит довіри від аналогічних інституцій країн ЄС.

Новостворене Агентство одразу стане рівноцінним партнером всім європейським офісам з пошуку та управління активами, які нині, аби допомогти нашій державі із поверненням украденого, змушені працювати чи не зі всією виконавчою владою в купі з правоохоронними органами.

Довірливі стосунки із аналогічними офісами країн ЄС дадуть змогу аналітикам Агентства отримувати необхідну інформацію швидше та у більш повному обсязі, та головне – неформально, що підвищить шанси виявлення та арешту майна корупціонерів на ранніх етапах – до того часу, поки вони встигнуть його переоформити або продати.

Також працівники Агентства матимуть прямий доступ до державних реєстрів, що пришвидшить роботу з розшуку майна та статків осіб.

Отже, після запиту від правоохоронного органу аналітичний відділ Агентства дуже швидко – протягом трьох днів – збиратиме та систематизуватиме інформацію про активи, якої буде достатньо для того, щоб в подальшому слідчий звертався до суду із клопотанням про арешт.

Як Агентство управлятиме активами

Другою та основною діяльністю Агентства є прибуткове управління арештованим та конфіскованим майном. На практиці це виглядатиме так:

- в рамках досудового слідства слідчий накладає арешт на майно, щодо якого є обґрунтована підозра у його злочинному походженні – наприклад, автомобіль "Лексус";

- оскільки слідчий не має умов для зберігання "Лексусу" в такий спосіб, щоб авто не втратило своєї вартості, слідчий звертається до Агентства з клопотанням взяти "Лексус" в управління;

- агентство проводить оцінку вартості "Лексусу", вносить дані до Державного реєстру арештованого майна та розпочинає процес продажу автомобіля, обов'язково – за ціною, не нижчою ринкової вартості;

- гроші від реалізації Агентство кладе на депозитний рахунок у державному банку – до рішення суду відсоток від цієї суми буде надходити в дохід держави;

- після рішення суду Агентство або повертає суму від продажу "Лексуса" власнику, або з депозитного рахунку перераховує всю суму в спеціальний фонд.

Таким чином Агентство не тільки зберігатиме найбільш цінні активи – вартістю понад 200 000 грн – але і робитиме це у прибутковий спосіб.

Аналогічним чином працюють Агентства в країнах Європи. Так, французьке агентство з менеджменту арештованих і конфіскованих активів (AGRASC) з 2011 по 2014 роки сплатило до бюджету 4,5 млн євро, до фонду боротьби з наркотиками – 5,9 млн євро, 1,2 млн євро повернуто державним кредиторам, 23 млн євро відшкодовано особам, які потерпіли від злочинів. При цьому агентство повністю забезпечувало свою роботу за рахунок надходжень від менеджменту активами (3,6 млн євро за три роки: 2011-2014 рр.).

Такий самий принцип самоокупності діяльності закладено і в модель українського Агентства з питань розшуку та розпорядження активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Проекти законів N2540а й N2541а – арешт та спеціальна конфіскація

Два з чотирьох проектів законів покликані удосконалити процедури накладення арешту та спеціальної конфіскації на майно з метою усунення корупційних ризиків при їх застосуванні (зміни до Кримінального та Цивільного кодексів).

Зміни, передбачені проектом закону N2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на стадії, коли ще відсутній підозрюваний. Тобто, стане можливо арештовувати активи на ранніх етапах слідства та управляти ними до конфіскації.

Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних або юридичних осіб. Зазвичай, саме в такий спосіб корумповані чиновники ховають свої статки – елітну закордонну нерухомість, дорогі авто та інші розкоші, які не може дозволити собі держслужбовець із середньою зарплатою в 4000 гривень.

Окрім того, проект закону чітко регламентує підстави арешту майна в залежності від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів.

Законопроект N2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Зараз спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст.96-1 КК України.

Але головні зміни стосуються підставних власників злочинних активів, які більше не матимуть змоги прикриватися титулом добросовісного набувача. У разі ухвалення закону в Цивільному кодексі Україні з'явиться нова норма про добросовісного набувача, де буде чітко зазначено, що ним не може бути особа, яка набула майно і при цьому знала, що воно може бути злочинним активом.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.