У ображеного Мороза приступи політичної безпорадності, а в Януковича – переляк

Ініціативи Олександра Мороза зібрати на початку тижня під куполом ВР розпущених депутатів для задоволення власних потреб виявилися безуспішними. Колишні партнери по коаліції відверто проігнорували інстинкти екс-спікера. Уже тоді стало зрозуміло, що ображений Мороз не втішиться таким розвитком подій і на цьому не зупиниться. Він відверто заявив, що неслухняність зокрема "регіоналів" може завершитися відставкою уряду Януковича. Себто соціалісти- морозівці виходять з коаліції і таким чином уряд втрачає свою легітимність. Такий легкий шантаж дає,схоже, свої результати. Янукович начебто уже погодився на позачергову сесію. Хоча напередодні говорив, що такої потреби він у цьому не бачить. Поведінка цих чоловіків у такій ситуації потверджує патологічну взаємопов'язаність. Вони зробили свою справу за домовленістю свого часу, а зараз... А зараз ситуація інша. Мороз, усвідомлюючи, що в нього уже точно все позаду, хапається за усе, що ще може якось втримати нагорі. При цьому він нагадує партнеру про свій непересічний внесок в облаштуванні його прем'єрської долі і що той йому все ще винен. А Янукович, схоже, не хоче почуватися винним вічно, особливо у стосунках за домовленістю. Одначе певна розгубленість помітна. Чи то від страху опинитися під час виборів в статусі в.о.? Чи то від страху перед викриттям деталей і ціни його стосункам з Морозом в утворенні коаліції?

P.S. Зрадництво по-українськи вельми специфічне. Жоден із тих, кого називали зрадниками не покаявся. Ба більше, вони публічно знаходили виправдання своїм діям і не соромилися зайвий раз попіаритися у пресі. І головне, зрадники так обурюються, коли їх зраджують, забуваючи, що за все треба не лише платити, а й відповідати.