Слава героям...

1 грудня Україна відзначила 16-ту річницю Всеукраїнського референдуму про незалежність України.

Ця знакова дата залишилася без широкого дискурсу в пресі і головне без відзначення тих, хто все своє життя по справжньому боровся за Незалежність країни.

Зате про цю дату не забув Президент.

"За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України" Віктор Ющенко серед інших нагородив і члена партії Регіонів Бориса Колесникова.

Трохи раніше за "за внесок у розбудову правової держави" від президента нагороду отримав Михайло Потебенько, а Сергій Ківалов "за вагомий внесок у реалізацію виборчих прав громадян" – грамоту від ЦВК.

Далі очевидно треба очікувати на нагородження Щербаня, Кучми, героїв відомих подій у Сєвєродонецьку, скажімо, за великі заслуги в розбудові демократії. Всі решта уже нагороджені високими посадами в урядових інституціях.

Для консолідації нації і консенсусу, як любить говорити президент на всі випадки життя, можна ще й перепросити пана Бакая за певний дискомфорт, який він відчув після Майдану. Ну і вже для повного абсурду, чи вірніше консенсусу та для встановлення дружніх відносин з Росією можна ще й нагородити Гліба Павловського.

Прикметно, що завтра країна відзначатиме день, коли Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила рішення про визнання недійсними результатів другого туру президентських виборів 21 листопада 2004. У суді представники Ющенка заявляли про масові порушення виборчого законодавства під час повторного голосування на виборах Президента України, які призвели до масштабної фальсифікації результатів волевиявлення громадян і відповідно викривили безпосередньо результати повторного голосування (чим не привід для чергових нагород?!)

Тоді ж на Майдані революціонери і президент кричали про бандитів, які мають сидіти в тюрмах.

Про кого це вони?

Найсумніше те, що громадськість ці президентські віддячування проковтнула вкотре.