Павло Різаненко Народний депутат України, БПП, член комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності

Судовий феодалізм

27 серпня 2015, 23:27

Суддя, що не визнав Гостинний двір пам'яткою архітектури – і на цій підставі "подарував" забудовнику право чинити зі знаковою будівлею київського Подолу що заманеться, – знов відзначився. "Подарував" іншому забудовнику понад 100 га землі Броварів. Таке щедре наділення вотчинами – чим не судовий феодалізм?

Українська Феміда і досі працює за принципом "закриті очі – розкриті кишені". Принаймні цей метод роботи став основоположним у рішеннях суддів у справі з викрадення 94 га землі у Державного стратегічного підприємства "Радіопередавальний центр" (РПЦ) у місті Бровари. Знайомтесь (любити і жалувати не прошу):

Перша за списком, людина, яка запустила злочинну оборудку, – суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В. Саме з його легкої руки рішенням N2а-15994/12/2670 від 16.05.2013 року 94 га землі раптом стали сільськогосподарськими. Він ухвалив завідомо неправосудне рішення, оскільки не мав належних доказів, які б підтверджували висновки суду, а саме встановив, що земельна ділянка площею 115,8643 га по вул. Кутузова, 6, м. Бровари Київської області знаходиться в постійному користуванні державного підприємства "Радіопередавальний центр". Крім того, суддя встановив, що 94,67 га земель (в складі ділянки 115,8643 га) є землями сільськогосподарського, а не промислового призначення. Зазначені висновки суддя зробив на підставі копій взагалі ніким не завірених документів, а самі документи підтверджують право користування тільки на 38 га. Досить важко повірити в те, що суддя не може відрізнити 38 га від 115 га (різниця близько 200 млн. грн.), тож висновок напрошується сам – суддя свідомо виніс неправосудне рішення.

Слід зазначити, що з інших Амельохін вимагає по повній, адже 19 липня 2012-го року, посилаючись саме на брак доказів, суддя відмовився визнати Гостинний двір у Києві пам'ятником архітектури.

Проте забагато уваги, як на одну особу... бо вже 16 травня 2013 служителі Феміди "сообразили на троих". Ціла колегія Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. та суддів: Амельохіна В.В. і Шулежко В.П. рішенням N826/7455/13-а порушила закон. Колегія перевищила повноваження суду, оскільки фактично змінила цільове призначення земельної ділянки площею 115,8643 га з земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення. За основу колегія взяла рішення вже відомого вам судді Амельохіна. Суд зобов'язав Держземагентство внести відомості в форму 6-зем, а саме змінити цільове призначення земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова. 6 м. Бровари із земель промисловості на землі сільськогосподарського призначення. Відповідно ж до статей 20, 122 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється виключно на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, а не на підставі рішення суду.

Докладніше про пана Федорчука розповідають позивачі: за інформацією джерел, "стандартна такса" хабарів за прийняття несправедливих судових рішень варіюється у розмірі 3-5 тис. доларів США; методи роботи – тиск на свідків, некоректні запитання, які не дають можливості давати свідчення по суті справи. Також цей суддя був неодноразово помічений у так званому "рейдерському правосудді". Детальніше з подвигами Федорчука можна ознайомитись тут:

Утім не варто недооцінювати "здібності" ще одного фігуранта – Шулежко В.П. З його подачі Україна заплатила 200 мільйонів гривень Олександру Януковичу, а саме 13 лютого 2015 року суддя Шулежко виніс ухвалу, якою зупинив поширення на "Донбасенерго" заборони щодо платежів в зону АТО. У той же день Державне підприємство "Енергоринок" переказало 199,9 мільйонів гривень на рахунок підконтрольного Януковичу "Донбасенерго".



Також "відзначився" суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. (рішення від 24.04.2015 року N 15994/12/2670), коли Генеральна прокуратура України встановила факти, які були нововиявленими обставинами у справі 2а-15994/12/2670, що створило підстави для скасування рішення від 16.05.2013. Такими обставинами були відомості, що поставили під сумнів існування оригіналів документів, які лягли в основу рішення від 16.05.2013 року судді Амельохіна. Ухвалюючи рішення, суддя Амельохін встановив, що головні докази надані до суду були отримані з Центрального державного архіву вищих органів влади. Прокуратурою було встановлено, що такі документи ніколи в архіві не зберігались. Зазначені обставини стали нововиявленими та істотними для вирішення спору по суті, оскільки означають, що в основу рішення покладено недостовірні відомості. Суддя Погрібніченко відмовив у скасуванні очевидно протиправного рішення судді Амельохіна, не вдаючись в юридичні обґрунтування. Висновок був коротким та лаконічним: той факт, що документи ніколи не зберігались в архівній установі, ще не значить, що документи підроблені або не існують. Жодних дій, спрямованих на перевірку факту існування цих документів суддею здійснено не було. Принцип всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи суддею був проігнорований.

Документів, "надісланих з архіву", ніколи в архіві не існувало? Для судді Амельохіна це не привід вважати надіслане підробкою!

Крім того, Погрібніченко доклав зусиль до перебудови Гостинного Двору у торгівельний центр. 11 вересня 2013-го попри те, що проект будівництва ледь не лускав від порушень, Погрібніченко відмовився призначити його незалежну експертизу.

Проект "нового Гостинного двору" порушує все, що можна? Суддя Погрібніченко того принципово "не бачить"!

Також Погрібніченко разом із суддею Шулежко допомогли "співаючому ректорові" Михайлу Поплавському врятувати КУК ("Київський університет культури"), через корупційні схеми якого за попередніми підрахунками за 2013-2014 рр державі було завдано збитків на 37 млн грн.

Гроші "співочого ректора" суддям теж не пахнуть!

Далі принцип дії "кругової поруки" продемонструвала колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого Беспалова О.О. та суддів Грибан І.О., Губської О.А. (рішення від 16.07.2015 року N15994/12/2670), які залишили рішення Погрібніченка без змін. Переглядаючи ухвалу Погрібніченка, колегія суддів кілька разів переносила засідання з метою встановити, де знаходяться оригінали документів, що покладені в основу рішення судді Амельохіна. Представник ДП РПЦ на кожне засідання готував нову версію: спочатку запевняв, що документи знаходяться на підприємстві (ДП РПЦ), коли ця версія не підтвердилась, представник РПЦ повідомив, що він їх передав до Держземагентства. Після відповідних запитів суду ця версія також не підтвердилась. Документи так і не знайшли, проте судді чомусь вирішили, що папери все ж були на підприємстві (ДП РПЦ), хоча жодних доказів існування матеріалів надано не було.

Дійшовши такого висновку колегія відмовилась скасовувати рішення Амельохіна, адже документи "знайшлись", тож доводи прокуратури визнали необґрунтованими. Між тим зазначені документи так ніхто і не бачив. Що ж, НЛО також ніхто не бачив, та більшість вірить у його існування...

Якщо не переходити на особистості, то просто зазначу, що шістнадцять суддів Київського апеляційного адміністративного суду відмовилися звітувати про майно та кошти, які належать їхнім родинам. "Відомостей не надано" – написав у своїй декларації суддя Беспалов в колонці, де треба було вказати доходи членів сім'ї. Втім слід похвалити цього суддю за чесність – він, принаймні, вказав, що отримав сорок п'ять тисяч гривень доходу з Росії. Хоча не пояснив, за що.



До речі, в Міністерстві юстиції заявляють, що такі суддівські декларації – це порушення закону, а за такі дії потрібно відповідати.

31 грудня 2013 року я подав позов про скасування наказів Держземагентства про виділення підставним особам 94 га землі. Суди йшли зі змінним успіхом: перша інстанція відмовила у позові, пізніше апеляція задовольнила позовні вимоги та скасувала протиправні накази, касація погодилась з висновками апеляції. Проте відзначився Верховний Суд України – колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого – Кривенка В. В., суддів – Волкова О. Ф., Гриціва М. І., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Прокопенка О. Б., Самсіна І. Л., Терлецького О.О.

Колегія дійшла висновків, які стали підставою закриття провадження у справі, при цьому утрималась від висновків щодо правильності застосування судами норм Земельного Кодексу.

Правова позиція ВСУ врешті-решт звелася до того, що позивач не має порушених прав, які підлягають захисту в судовому порядку: "Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначені накази не стосуються його безпосередньо".

Судді Верховного суду України визнали, що крадіжка в мешканців Броварів 100 га землі не є порушенням прав людей!

Мабуть, земельні питання зачіпають суддю Віктора Васильовича Кривенка лише у тому випадку, коли йдеться про його володіння. Адже пан Кривенко відомий серед чиновників, як один з найбільших латифундистів, тобто землевласників. Згідно з даними проекту "Декларації без декорацій", за даними за 2014 рік члени його сім'ї володіють 97 тис. 850 кв. м, а сам Кривенко є власником 83 тис. 200 кв. м. Для порівняння площа футбольного поля на НСК "Олімпійський" – 7 140 кв. м., тобто володіння судді Кривенка і його родини складають приблизно 25 футбольних полів. Звісно до Межигір'я далеко, тому судді є до чого прагнути.

Виникає логічне запитання: чи мають право судити ті, чиє місце на лаві підсудних?

Коментарі — 4
LYCIV_OLGA _ 29.08.2015 12:40
IP: 109.251.42.---
(закінчення)
3) І в якості самого крайнього/"драконівського заходу" – для всього суддівського корпусу може бути введено законодавче правило, що за якусь певну кількість будь яких неправильних судових рішень – будь-кому з них, в будь-якому віці можуть повністю анулювати трудовий стаж. Це моментально забезпечить/гарантує старання кожного судді приймати рішення так/такі, "щоб комар носа не підточив".

Але я чудово розумію й те, що З ТАКОЮ/ЦІЄЮ ВЛАДОЮ – ЦЕ / ТАКЕ / ПОДІБНЕ – НАЇВНА УТОПІЯ!
LYCIV_OLGA _ 29.08.2015 12:37
IP: 109.251.42.---
(продовження)
2) ЗАГАЛЬНИМ ПРАВИЛОМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ, ПОМІЧНИКА СУДДІ ТА СЕКРЕТАРЯ, СУДІВ БУДЬ-ЯКОГО РІВНЯ МОЖЕ/МАЄ СТАТИ приблизно наступне:
а) за хабар – позбавлення всіх пільг і привілеїв і заслуг, звільнення без збереження стажу, довічна заборона займатися юридичною діяльністю і довічна заборона займати державні посади, повна конфіскація;
б) у разі скасування рішення судді апеляційним судом – "сувора догана" судді/помічнику судді/секретарю;
в) у разі скасування другого рішення суду по іншій справі протягом року – "невідповідність" судді/помічнику судді/ секретарю;
г) у разі третього скасування рішення того ж суду – звільнення з довічною забороною обіймати посади судді/помічнику судді/секретарю;
д) у разі визнання Європейським судом та іншими міжнародними організаціями рішення суду таким, що порушує права людини – застосовувати "пункт Г" до всіх суддів, які приймали рішення.
(див.закінчення)
LYCIV_OLGA _ 29.08.2015 12:31
IP: 109.251.42.---
Безвідносно до даного/конкретного випадку:

1) НЕОБХІДНО СКАСУВАТИ ПРАВОВУ НОРМУ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИННОСТІ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ.
Щодо всіх державних чиновників необхідно ввести в дію десь таку правову норму: "Економічні злочини проти Держави Україна і народу України не мають строку давності. На економічні злочини не поширюється норма права про презумпцію невинуватості. Активи, гроші і матеріальні цінності, нажиті злочинним шляхом, не можуть бути заповідані, передані у спадок або продані".

Це необхідно тому, що економічні злочини завжди на видноті, тож і не мають потреби в ретельному збиранні доказів. Якщо видатки державного чиновника перевищують його офіційні доходи, то цей чиновник сам, особисто, в суді повинен довести легальність джерела походження додаткового доходу. Якщо у чиновника немає документально підтвердженого, легального джерела походження активів, то вони конфіскуються за рішенням суду.
(див.продовження)
LYCIV_OLGA _ 29.08.2015 12:25
IP: 109.251.42.---
В наших законах вже є стаття за "винесення завідомо неправосудного рішення".Ось за нею і слід вже зараз притягати до відповідальності! От тільки немає тих, хто готовий цим зайнятися! Тож – нічого дивного!... Все – як завжди!
А на що інше можна сподіватися, коли в країні панує судове свавілля/початку судової реформи навіть не видно/не чутно, а навпаки:Сергій Іванов "Закулиса"; Анатолій Гриценко "Судова реформа: без права на помилку!" (обидві – на блогах УП);"Прокуроры & судьи: кто сдаёт, а кто выстоит свою позицию" (Прокурорская правда); Марина Ставнийчук "Судебная реформа "наизнанку"" (ЗН N14, 2015);07.07.15."ЧЕРНУШЕНКО VS ПОРОШЕНКО: НАЧАЛО КОНЦА?" (ANTIKOR) та – 28.08.15."ОДІОЗНИЙ СУДДЯ ЧЕРНУШЕНКО:ПОРОШЕНКО І ФІЛАТОВ ЗАМОВЛЯЛИ У МЕНЕ СПРАВИ" (УП); Іван Капсамум,"Про що свідчить поспіх" (день Кiev.ua)
З ТАКОЮ/ЦІЄЮ ВЛАДОЮ НІЧОГО ІНШОГО (окрім того, про що пише автор) І БУТИ НЕ МОЖЕ!
(А про боротьбу з корупцією/створення Антикорупціонного бюро/тощо – треба вести окрему розмову)
Aтака Путіна1069 Україна та Європа825 Уряд реформ261 Корупція930 Євро-2012112
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте