Митрополит Димитрій (Рудюк) Вікарій Київської єпархії, ректор Київської Духовної Академії і Семінарії, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Ярослав Мудрий як приклад для сьогоднішніх керманичів

05 березня 2010, 01:10

Сьогодні, 5 березня за церковним православним календарем день пам'яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Нажаль, у вирі політичних баталій, які ще в нас не вщухають, мало хто згадає цю непересічну і без сумніву видатну постать нашої давньої історії. Занадто багато століть нас віддаляє від києво-руського суспільства ХІ ст. і від таких знакових постатей як рівноапостольні Ольга і Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Володимир Мономах, Данило Галицький та ін.

Більшість із нас ще з шкільної парти знає заслуги перед нашою державністю великого князя Ярослава Мудрого, якого Православна Церква у 2008 р. зарахувала до сонму святих. Його називали "тестем Європи" і він її, цю Європу, підкорив, а тепер ми кажемо, що ми ще до неї тільки крокуємо. Тодішні ворохобні племена ляхів, мазовшан, ятвягів, чудь над Балтикою він зробив своїми підданими. Розбудував столицю Русі – Київ до такого рівня, що "мати городів руських" конкурувала з Царгородом. Настановив, без згоди на те Константинопольського Патріарха, митрополитом Київським Іларіона Русича. Став чи не першим законодавцем, написавши свою "Правду". Закон і порядок став панувати по всій Великій Русі. Ціле правниче життя Київської Руси керувалося думками "Руської Правди". Чи не приклад це для теперішніх керманичів?

На одному із моїх блогів висловлювалася думка про те, що ідеологія Київської Руси в будівництві нашої сучасної української державності останнім часом мало була затребувана. І це є велика помилка, бо якраз історія Давньої Русі й постаті, які її творили, можуть об'єднати наш роз'єднаний народ.

Ми всі нещодавно були свідками того, як у телепроекті "Великі Українці" переміг Ярослав Мудрий, об'єднавши всіх роз'єднаних, а це означало, що в нашого народу є запит на такі постаті, які можуть слугувати прикладом для зцементування нашої роз'єднаної країни.

Передбачую я і коментарі. Хтось відразу згадає О. Бузину, який у своїй "історії" називає Ярослава Мудрого "покровителем кілерів". Можливо комусь моє писання покажеться занадто скучним на тлі незатухаючих політичних баталій. Але ніхто не може заперечити того, що Ярослав Мудрий – приклад гідний для наслідування сучасними владоможцями...

Взяти собі св. кн. Ярослава Мудрого за приклад – це означає придбати, а на церковній мові "стяжати", чесноти провідної верстви тодішнього києво-руського суспільства – шляхетність, мудрість, мужність і благородство.

Святий благовірний княже Ярославе моли Бога за нас!

І додай нам мудрості й благородства не осуджувати брата мого. Амінь!

Молитва святого Єфрема Сиріна, яку кілька разів за богослужінням перед Царськими вратами у дні святого і великого посту в храмі виголошує священик з земними поклонами:

"Господи і Владико життя мого. Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів'я не дай мені.

Духа ж чистоти, смиренномудрості, терпіння і любові, даруй мені, рабу Твоєму.

Так, Господи, Царю, даруй мені бачити провини мої І НЕ ОСУДЖУВАТИ БРАТА МОГО.

Бо Ти Благословен єси на віки віків. Амінь!"

P.S. У ці дні наш літописець рівно 956 років тому записав: "Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість".

Між іншим у православних церковних календарях УПЦ Київського Патріархату і УПЦ Московського Патріархату пам'ять святого благовірного князя Ярослава Мудрого відзначається в один день – 5 березня

- Зображення св. князя Ярослава Мудрого з колекції портретів Київської Духовної Академії і Семінарії УПЦ Київського Патріархату