Віталій Шабунін Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ

Новий антикорупційний суд VS палати в старих судах: що треба знати

14 липня 2017, 17:09

Вчорашня заява президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера про "зміну офіційної позиції ЄС" щодо антикорупційних судів здивувала всіх, хто останній рік працював над появою такого суду в Україні.

Справа не тільки в тому, що керівництво ЄС на 180 градусів змінило власну думку про необхідність створення окремого незалежного антикорупційного суду, а в тому, що наші європейські партнери бачать "проміжним рішенням" запровадження антикорупційних палат замість нових судів.

Коріння цієї маніпуляції думкою європейців – в Адміністрації Президента, звідки вийшов законопроект про антикорупційні палати та був запущений альтернативний дискурс: "спеціалізований антикорупційний суд – ок, але це – довго, а палати в старих судах – швидке рішення, що пришвидшить результат покарання ТОП-корупціонерів".

Звичайно, що це – не так. НАБУ чітко висловило свої застереження з приводу палат з перевдягнутими у антикорупційних суддями, які розглядатимуть справи високопосадовців. МВФ та американці взагалі зробили появу вищого антикорупційного суду – як написано в президентському законі про судоустрій – умовою наступних траншів.

Але українська влада продовжує наполегливо парити західним партнерам свої палати.

Про них йдеться у законопроекті N6529, поданий Сергієм Алексеєвим із фракції Блоку Петра Порошенка.

Представник президентської політичної сили в Парламенті у своєму проекті пропонує не створювати Вищий антикорупційний суд, а підмінити його антикорупційними палатами та запровадити антикорупційну спеціалізацію чинних суддів у місцевих та апеляційних судах для розгляду всіх корупційних справ – і злочинів, і адміністративних правопорушень.

Антикорупційні палати чи спеціалізація не вирішують проблему незалежності суддів, бо будуть створені на базі нереформованих судів та складатимуться із нині працюючих суддів. За цією моделлю нові антикорупційні судді з'являться нескоро та будуть обрані Вищою кваліфкомісією (ВККС) без жодних додаткових гарантій чесного конкурсу. І ті, кого ВККС зараз обирає суддями для Верховного Суду – найкраще тому підтвердження.

Законопроект N6529 пропонує обов'язкову антикорупційну спеціалізацію суддів у всіх місцевих судах та у всіх апеляційних судах. Такі судді розглядатимуть усі справи, пов'язані із корупцією: і адміністративні правопорушення, і злочини, а отже, лишатимуться завалені значною кількістю справ.

Антикорупційна спеціалізація суддів це не вирішує завдання забезпечення оперативного та незалежного судочинства для справ щодо ТОП-корупції. У місцевих судах бракує 2 500 суддів. Станом на кінець 2016 року в Україні є більше 200 судів, де кількість суддів, які не мають права здійснювати правосуддя (зокрема через закінчення строку повноважень суддів) складає 50% і більше; таким чином, у третини місцевих судів бракує 50% чи більше відсотків суддів.

Щонайменше третина місцевих судів Україні або не зможе виділити суддів для антикорупційної спеціалізації і не матиме можливості розглядати корупційні справи, або, виділивши таких суддів, не матиме можливості здійснювати правосуддя у інших справах.

Робота старих суддів в якості антикорупційних у місцевих судах, що запропоновано законопроектом як тимчасове рішення, може тривати необмежено довго.

Законопроект не встановлює жодного строку для оголошення нових конкурсів на посади антикорупційних суддів; натомість, законопроект ставить можливість оголошення таких конкурсів в залежність від Державної судової адміністрації – саме вона має встановити кількість посад антикорупційних суддів і може затягувати цей процес необмежено довго. У першій інстанції старі судді будуть фактично переведені в статус антикорупційних суддів на невизначений та необмежений час.

Добір антикорупційних суддів відбуватиметься через загальну процедуру добору, тобто так, як сьогодні ВККС обирає суддів до Верховного Суду.

Кількість посад антикорупційних суддів визначатиме Державна судова адміністрація – орган, на чолі якого стоїть особа, яка мала бути звільнена за люстраційним законодавством.

До добору нових антикорупційних суддів обов'язково визначити антикорупційних суддів (у тому числі слідчих суддів) зборами суддів кожного суду з числа наявних суддів. Тобто, повісити ярлик "антикорупційні судді" на тих само суддів, які наразі гальмують розгляд справ НАБУ.

На жаль, наявна процедура добору наразі не забезпечила появу у судовій системі суддів із бездоганною репутацією. У ході конкурсу до нового Верховного Суду вища кваліфікаційна комісія суддів відхилила 75% негативних висновків Ради, яка оцінювала доброчесність кандидатів. До фінального етапу конкурсу були допущені 115 кандидатів із сумнівної репутацією (з 381 фіналістів).

Саме тому Міжнародний валютний фонд вимагає від України не просто створення антикорупційного суду, але і створення додаткових гарантій незалежного добору антикорупційних суддів, зокрема через участь міжнародних експертів у процедурі добору. ЄС також висловив готовність рекомендувати експертів для участі у доборі антикорупційних суддів.

Законопроект N6529 передбачає обрання антикорупційних суддів апеляційної інстанції зборами суддів кожного апеляційного суду з числа суддів цього суду. Голова суду зберігатиме контроль за призначенням антикорупційних суддів, адже саме він матиме повноваження пропонувати кандидатури суддів для обрання їх антикорупційними в підконтрольному йому суді. У апеляційній інстанції антикорупційними суддями стануть старі судді без жодних додаткових конкурсів, без жодного зв'язку з оновленням суддівського корпусу.

Також "нові" антикорупційні судді не будуть звільнені від обов'язків слідчих суддів по усім категоріям справ. Таким чином ці судді все одно змушені будуть відкладати розгляд корупційних справ через виконання обов'язків слідчого судді. Антикорупційна спеціалізація суддів не забезпечить оперативний розгляд корупційних справ через наявність у суддів інших навантажень.

Одна із проблем, що блокуює розслідування та розгляд справ НАБУ – неправомірні витоки інформації, зокрема про дозволи на здійснення слідчих дій, з апарату суду. Наразі судова реформа не торкнулася місцевих судів та апаратів місцевих судів. Отже, розміщення антикорупційної спеціалізації в чинних судах без створення автономних апаратів не захистить антикорупційне судочинство від витоків інформації про важливі ухвали, що може призвести до блокування антикорупційних розслідувань.

Однак законопроект Алексєєва не передбачає такої автономії, як і гарантій безпеки, незалежності й високих зарплат для антикорупційних суддів, що детально розписано в проекті про антикорупційні суди N6011.

N6011 створює незалежний Вищий антикорупційний суд першої інстанції та автономну апеляційну палату для розгляду справ НАБУ. Білше про нього можна почитати тут.

Наразі жодний із законопроектів про антикорупційні суди/палати не набирає необхідних голосів парламентарів.

Проект Алексєєва провалився на включення в порядок денний.

Проект закону N6011 колективу авторів (Сироїд, Соболєв, Найєм, Крулько та інші) навіть не виносився на порядок денний. Його розгляд в Раді був однією з вимог вчорашнього блокування трибуни народними депутатами.

Він є повністю конституційним, хоча це постійно намагаються спростувати адепти та речники Банкової. Ось які аргументи вони використовують:

1. Тільки президент мав право подати закон про антикорупційні суди.

За Конституцією і новим законом про судоустрій, виключно Президент має право подати законопроект про утворення нового суду. Утім, Вищий антикорупційний суд утворений законом про судоустрій, поданим Президентом України.

Законопроект N6011 про антикорупційні суди не передбачає створення нових судів, не передбачених законом про судоустрій. Депутати не обмежені в праві подати свій законопроект на виконання закону про судоустрій. Це – їх прямий обов'язок як законотворців.

У президентському законопроекті про судоустрій та статус суддів чітко визначено, що створення антикорупційних судів регулюється окремим законом. Право законодавчої ініціативи мають як народні депутати, так і президент. Нардепи скористалися своїм правом: напрацювали проект закону і подали його в Раду у законний спосіб. А Президент – ні.

2. Будь-які особливі процедури добору антикорупційних суддів суперечать Конституції України.

Конституція України містить лише дві норми щодо процедури добору суддів. Стаття 128 Конституції говорить, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом, і що таке призначення має здійснюватися за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

Цим законом якраз і має стати пзу про антикорупційні суди – N6011. Він передбачає проведення конкурсу на посади антикорупційних суддів, в результаті якого список кандидатів на посаду суддів має затвердити спочатку Вища кваліфікаційна комісія суддів України, потім – Вища Рада Правосуддя, і, нарешті, Президент України. Тобто саме так, як написано в Конституції.

3. Законопроект N6011 суперечить Конституції, оскільки участь іноземців у доборі суддів порушує суверенітет держави.

Насправді, відповідно до законопроекту, кінцеве рішення щодо призначення на посаду суддів ухвалюватимуть створені відповідно до Конституції та законів України органи – Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища Рада Правосуддя та Президент України.

Попереднє рішення щодо добору антикорупційних суддів ухвалюватиме спеціальна конкурсна комісія, частину членів якої рекомендуватимуть міжнародні партнери України. Ці люди можуть бути як іноземцями, так і українцями.

Роль іноземців у доборі антикорупційних суддів обмежується тим, що вони рекомендуть третину складу комісії, рішення якої потім затверджують два органи влади України та Президент України.

4. Законопроект суперечить Конституції, бо створює спеціальний суд, що прямо заборонено Конституцією.

Ані Конституція України, ані роз'яснення Конституційного Суду України не пояснюють, що таке спеціальний суд. Цим часто маніпулюють, оголошуючи "неконституційним спеціальним судом" усе, що виходить за рамки інтересів політичної еліти в судовій системі.

Закон України про судоустрій та статус суддів уже передбачив створення Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду – суду, який розглядатиме окремі категорії справ.

Конституція України прямо передбачає можливість створення таких спеціалізованих судів.

Законопроект про антикорупційні суди N6011 не пропонує створення жодних інших судів, окрім Вищого антикорупційного, який уже передбачений законом про судоустрій. У якості апеляційної інстанції для справ топ-корупції цей законопроект передбачає лише створення палати в Касаційному кримінальному суді Верховного суду, про яку вчора говорив Президент Юнкер.

Голоси Адміністрації Президента говорять, що встановлення спеціальної процедури добору антикорпуційних суддів робить такий суд спеціальним, а отже – неконституційним.

Насправді ж, у проекті N6011 процедура добору антикорупційних суддів містить лише один додатковий фільтр порівняно із загальною процедурою добору суддів, у решті ж – складається з тих саме кроків і передбачає участь тих саме органів влади, що і добір суддів Верхового суду.

5. Запропонована законом процедура добору антикорупційних суддів порушує конституційний принцип єдиного статусу суддів.

Принцип єдиного статусу судді закріплений не в Конституції, а в Законі України "Про судоустрій і статус суддів"; закон не пояснює, з чого складається принцип єдиного статусу суддів.

Опоненти особливих вимог до добору антикорупційних суддів говорять, що будь-які відмінності в процедурі добору суддів порушують принцип єдиного статусу суддів (при цьому не заперечуючи, що до різних суддів можуть бути різні вимоги).

Законопроект про антикорупційні суди якраз визначає цей статус.

Він передбачає, що антикорупційні судді обиратимуться за процедурою кваліфікаційного оцінювання, як це передбачено Законом про судоустрій для суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів. Кандидат на посаду антикорупційного судді муситиме пройти іспит, який організовуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, спеціальну перевірку, яку наразі проходять всі кандидати на посаду судді, та співбесіду на основі матеріалів суддівського досьє. Єдина особливість процедури добору антикорупційних суддів – запровадження додаткового фільтру у вигляді спеціальної конкурсної комісії, яка проводитиме інтерв'ю з кандидатами. Вона ж складатиме для ВККС список кандидатів.

Принагідно, варто згадати, що сам закон про судоустрій передбачає різні процедури добору для суддів Верхового суду та місцевих чи апеляційних судів. Так, суддею Верхового суду може стати адвокат без суддівського досвіду та без навчання у школі суддів, а для кандидатів у апеляційні судді, які не мають суддівського досвіду, навчання у школі суддів (спеціальна підготовка) є обов'язковим. Утім, такі відмінності у доборі не викликали сумнівів у дотриманні принципу єдиного статусу судді в законі про судоустрій.

- – -

Антикорупційні суди існують в 20 країнах світу. Переважно, це країни перехідної демократії та з високим рівнем корупції: Afghanistan, Bangladesh, Botswana, Bulgaria, Burundi, Cameroon, Croatia, Indonesia, Kenya, Malaysia, Nepal, Pakistan, Palestine, the Philippines, Senegal, Slovakia, Uganda, Mexico, Tanzania, and Thailand.

Єдиної моделі антикорупційного суду немає, як немає і єдиної моделі судової системи; у кожній країні антикорупційні суди працюють в рамках різних систем права і різних судових систем. І законопроект N6011 пропонує таку модель суду для України, що забезпечить його політичну незалежність та автономність, а його суддям – неупередженість, яку забезпечить прискіплива процедура добору за участі міжнародної спільноти у конкурсній комісії.

Але поки триває "промивка мізків" антикорупційними палатами, десятків справ, які НАБУ передало до судів, зависли – з початку 2016 року, вироки є лише в одиницях.

Коментарі — 30
Олександр Перший _ 14.07.2017 21:23
IP: 188.163.12.---
Дуже грамотно все роз'яснив. Дякую. Тепер ясно, що треба добиватись саме створення антикорупційних судів. А не палат при існуючих судах, які нічого якісно не змінять.
Светулёк _ 14.07.2017 20:32
IP: 193.0.206.---
Зрада зрадная.)
Igor Sidorov _ 14.07.2017 18:04
IP: 188.163.3.---
А американцы разве поверят в лохотрон под названием судебная палата?
Константин Коваленко:
Опа, Шабунька уже не "активист", а "Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ". Так конечно солиднее
так чем больше статусов – тем круче напиливать себе грантов))) каждая гошка получает возможность навариваться и подаваться на другие программы, так же ж оно и работает)))
Константин Коваленко _ 14.07.2017 17:28
IP: 35.187.190.---
Опа, Шабунька уже не "активист", а "Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ". Так конечно солиднее
ONLINE
Уряд реформ285 Україна та Європа879 Корупція1041 Річниця Майдану72 Рада 2014103
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter