"Забагато свободи" або згортання децентралізації
Я щиро вірю, що дві реформи, які реально могли б показати нам іншу країну країну за один-два роки – це масштабна реформа державного управління та реформа децентралізації. Перша – на жаль, зупинилася на старті ще декілька років тому і пробуксовує на місті. Друга – згортається.
Чому? Бо влада усвідомила, що реальна децентралізація – означає появу фінансів на місцях – означає свободу місцевої влади та свободи вибору для жителів регіонів. А свобода вибору і фінансів – означає свободу політичну.
Свобода ж політична (як і фінансова) – це найгірший нічний кошмар будь-якої авторитарної і клептократичної влади.
Децентралізацію, наприклад, дуже важко імітувати, на відміну від інших реформ. Ви або залишаєте гроші на місцях, або ні; або даєте громадам добровільно об'єднуватися, або – саботуєте і зупиняєте будь-які не вигідні вам об'єднання ще на старті.
Тож влада вирішила – використати децентралізацію для себе особисто та повернути її у вигідне для неї русло створення власних невеличких удільних князівств. А справжній процес децентралізації – згорнути. Для цього обрали декілька примітивних засобів.
1) Перший: Банальне блокування процесу об'єднання через своїх місцевих князьків – губернаторів та голів РДА.
На минулому засіданні профільного Комітету ВРУ з місцевого самоврядування ми розглядали декілька звернень громад з різних областей, які вже майже рік борються за своє право створити об'єднану громаду. Це люди, які пройшли всі передбачені законом процедури, громадські слухання, рішення сільрад, зібрали документі – але об'єднатися їм не дають через політичні вказівки від губернаторів чи від депутатів-мажоритарників.
У Вінницькій області Губернатор прямою мовою сказав про те, що не дасть об'єднатися громадам Гайсинського району, не дивлячись на пройдені процедури та рішення сільрад. Не дасть, і все, бо "багато сіл" і "багато захотіли". І документи на об'єднання кожного разу повертаються. Повертати документи без законних на те підстав – ОДА взагалі немає права. Та всім байдуже.
У Дніпропетровській області декілька інших громад розпочали об'єднання в Піщанську ОТГ, яка передбачена обласним перспективним планом об'єднання. У квітні 2017 р. вони закінчили збір усіх необхідних документів. Відтоді отримали чотири (!) відмови від Дніпропетровської ОДА щодо їх об'єднання.
Обласна державна адміністрація спочатку розробляє перспективний план об'єднання громад, а потім не дозволяє громадам об'єднатись у відповідності до схваленого плану. "Неузгодженість?", – подумаєте ви. "Шукайте інтереси місцевих олігархиків", – скажуть вам знавці місцевої української політики. За словами місцевих політиків, об'єднання Піщанської ОТГ блокує народний депутат України від БПП Вадим Нестеренко.
Звичайно, в Нестеренка, місцевого мільйонера та аграрія є – свій план об'єднання. У лютому 2017 р. він ініціював створення великої Новомосковської ОТГ. Ця ОТГ мала б включати 66 населених пунктів (21 сільську раду та місто Новомосковськ). Якщо таке об'єднання відбудеться, воно буде найбільшим в Україні. Окрім того, що таке об'єднання суперечить перспективному плану, його справжня мета – вирішення особистих проблем нардепа Нестеренка та фінансових проблем одного конкретного міста.
У Новомосковському районі в нардепа Нестеренка сконцентровано багато землі, а також агрофірми, млин і хлібзаводи. Створення ОТГ під себе – чудовий спосіб запобігти будь-яким негараздам свого бізнесу. Водночас, місто Новомосковськ має значні борги (350 млн збитків та 70 млн боргу за газ), покриття яких планується з бюджету об'єднаної громади. Дії та цілі Нестеренка – це абсолютне викривлення ідеї децентралізації та чесного й злагодженого розвитку регіонів. Але депутатам від коаліції – можна все. Округа ім кидають, як шматки зі столу суверена. Програє лише місцеве населення та українські громадяни.
Подібні проблеми мають і Гвардійська та Черкаська селищні ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що ухвалили рішення об'єднатись у Черкаську ОТГ. У випадку цих двох селищних рад до суду проти об'єднання подав Гвардійський селищний голова Володимир Жилінський, а потім навіть вивіз у невідомому напрямку печатку Гвардійської селищної ради! Винуватцем гальмування даного об'єднання також називають нардепа від БПП Нестеренка.
Забагато ви захотіли, шановні! І реформ, і свободи вибору!
2) Другий засіб зупинки реформи: якщо ОТГ зрештою створено, треба заблокувати вибори або максимально спотворити їх.
В цьому влада давно вже найкращий фахівець.
Ключ до децентралізації – це передача влади на місця, до сформований підзвітних і прозорих місцевих органів влади – через проведення чесних виборів до ОТГ.
Незмінна ЦВК під приводом пана Охендовського (сумновідомого з чорної бухгалтерії Партії Регіонів) – спочатку блокує вибори в тих громадах, де Президенту це невигідно на даному етапі та де мають гарні рейтинги опозиційні партії. ЦВК може затягувати оголошення протягом років, визнаючи громади "неспроможними", перебираючи на себе функції КМУ та інших органів...все затягується і затягується...
Надалі – вже навіть після оголошення виборів – ставиться банальне завдання усій "верхівці" району – забезпечити 70% депутатських місць в ОТГ – депутатам від влади та партії БПП, 70 – цифра не зі стелі, а, на жаль, від очевидців. Забезпечити, звісно, будь-якими методами. Президент грається у європейського політика тільки на камери. Слова та вказівки своїм ставленикам тут роздаються зовсім іншою мовою.
У виборах до Новополтавської сільської ОТГ Миколаївської області чиновники вирішили, наприклад, для забезпечення потрібних відсотків, повправлятись у нарізанні округів для перемоги провладних кандидатів. Різниця в кількості виборців на різних дільницях є більшою в 5 разів, що порушує вимогу Закону України "Про місцеві вибори". Рішенням суду такий розподіл округів визнано неправомірним, але ні Новополтавська ТВК, ні ЦВК рішення суду не враховують та на звернення не реагують.
Наразі проведеннях перших виборів до ОТГ по всій України виявляє застосування чинною владою адміністративного ресурсу та залякувань для того, щоб покласти зміцнілі ресурси об'єднаних громад собі в кишеню. Таких прикладів – сотні по країні.
У Наталинській ОТГ Харківської області. чинний сільський голова особисто викликає до себе кандидатів від ВО "Батьківщина" і примушує їх до відмови балотуватись від "Батьківщини". У Золочівській ОТГ 14 кандидатів від "Батьківщини", які працюють в комунальних або державних установах, під тиском місцевої влади за декілька днів до висування відмовились іти кандидатами в депутати. Феєрично доповнила складну ситуацію з місцевими виборами у Харківській області голова Ізюмської РДА Любов Шамрай, яка сказала, що взагалі не допустить "батьківщинівців" до виборів, бо "їм там робити нічого".
Часто ситуація накаляється від погрох до прямих дій, на які не реагують правоохоронці. У Староприлуцькій ОТГ Липовецького району претенденту в кандидати на голову ОТГ від "Батьківщини" спочатку підпалили автомобіль, а потім на приміщенні сільської ради кров'ю написали погрози. Кров'ю, шановні. Це що за вампірські нові методи, від яких тхне відродженим Януковичем?!
- – -
Незалежність місцевих органів влади та їх повноваження – це те, за що варто боротись усіма силами. Знаєте чому – тому що це наразі єдиний спосіб за неефективної непрофесійної владної верхівки починати зміни на місцях, піднімати місцеву економіки, залучати інвестиції та туристів, створювати по одному, по десять – робочих місць.
Справжня децентралізація – дає саме такі можливості місцевій владі, і тоді – місцева влада перестає бігати за копійками до губернатора і маленьких феодалів Президента, перестає тремтіти перед дзвінками з Банкової з вимогою "нарізати" землі, підтримати аграрну фірму пана Порошенка та забезпечити "правильний" результат виборів адмінресурсом.
Справжня децентралізація дає свободу та незалежність від авторитаризму. І тому головний суверен країни з купкою своїх феодалів буде перешкоджати реальній децентралізації і відкритим чесним місцевим виборам. Буде спотворювати її та згортати паростки самостійності громад. І саме тому ми маємо боротися за ці зміни зараз, як ніколи. Бо, можливо, це один з наших останніх шансів на зміни. Якщо не з гори – то з кожного маленького віддаленного куточку країни, з кожного містечка, з кожної громади, яка хоче жити краще.
