21 травня 2013, 00:59

гопо-спортівуси VS журналісти (+НОВЕ ВІДЕО!)

Аби не було спекуляцій – спробую відновити тут хронологію. Це стало можливим завдяки новому відео – на якому зафіксовано початок нападання. Це відео журналістки Валерії Івашкіної (сайт Думская.нет)



Це початок конфлікту. Тут добре чути, що коли ВадікРумунТітушко лише починає задиратися і перший раз вдаряє по фотоапарату Соделя – ми кличемо міліцію. Міліція стоїть. Тут видно як нас починають обпльовувати, пізніше – обливати водою і вдаряти. Аналогічне відео було і у мене на телефоні, але таки не збережене через удар ним об стіну. Відео Валерії обривається на тому моменті, коли гопо-спортівуси наче заспокоюються. Але це не так.

Наступний невеликий шматок виявила у себе журналістка Наталка Тарасовська з видання Ліга. Ось посилання на його фб-публікацію. Тут нас продовжують поливати.



Відео обривається, бо і у Наталки Тарасовської молодчики вибивають із рук телефон. А Наталка – до речі, теж журналіст при виконанні професійних обов'язків (див. статтю171). Відновлює вона запис, коли ми вже лежимо на землі: набігли молодчики. Ви бачите – як вони щось кОпають на землі. Це щось – ми, журналісти.



І – останній шматок – з камери Соделя. це відео уже з землі, на якій валяємося ми. зняте випадково – адже наприкінці оказії хтось із молодчиків ударив по фотокамері і ударом, я так розумію, натис кнопку "рек". за що подякуємо гопо-спортівусу.



Ну і власне – фотозавершення історії. Я десь внизу. У клічатій сорочці – Содель, прикриває мене. Рукою його навіщось "пригортає" той самий, кого ідентифіковували як білоцерківського молодого регіонала Василя Бойка, але сам він, я так розумію, це спростовує.



Сподіваюся, присутні у той час і на тому місці – продовжать виявляти у себе відео, де більш ясно видно, що нас кОпають і наносять удари кулаками. Тому що це відтворення хронології – можливо, у когось є ще якісь шматки – присилайте, не соромтеся! Бо не всім видно з цього відео напад. І не всім зрозуміло, ЩО відбувається.

Я не про статтю 125 (нанесення легких тілесних ушкоджень): не скаржуся і знаю ким працюю. Але про статтю 171.

Обпльовування, поливання із пляшок водою, вибивання апаратури із рук, погрози, повалення на землю, нанесення ударів. Що це – як не (м'яко кажучи) перешкоджання журналістській діяльності?!

Та ще й під мовчазним благословенням міліції. До речі, про політичні симпатії. На цьому відео, де ВадікРумунТітушко намагається залякати журналістку Івашкіну – чути, що молодчиків дратують "бендери йо...є".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не будь страусом.

Прикро, та схоже, нема людини, яка могла б пояснити Віктору Федоровичу, хоча б на пальцях, що країна – не Межигір'я. Це не його персональний простір, яким він може розпоряджатися залежно від напряму вітру своїх думок...

Прецедент Тітушка

На цьому відео – троє підсудних визнають свою вину публічно, у суді, у присутності камер. Вибачаючись перед УСІМА журналістами (це одна із умов угоди) – ці троє осіб, так би мовити, проявляють рішучість...

1 липня – суд у справі Тітушка (+РОЛИК)

Понеділок, 1 липня о 10-ій – Шевченківський суд м. Києва – суд у справі Вадима Румуна Титушка (напад на журналістів). Для зручності і хронологічності змонтувала усе наявне у нас відео і фото в один ролик, з заповільненнями-підкреслюваннями тощо...

Ж і Пряник.

Завтра політики і держслужбовці будуть слати нам привітання. З днем журналіста. Як правило – фальшиві. Кожного року різні політичні сили і держустанови відправляють нам листівки із пафосним, скопійованим із минулорічних текстів набором слів...

гопо-спортівуси VS журналісти (+НОВЕ ВІДЕО!)

Аби не було спекуляцій – спробую відновити тут хронологію. Це стало можливим завдяки новому відео – на якому зафіксовано початок нападання. Це відео журналістки Валерії Івашкіної (сайт Думская...

ars longa: Пінзель у Луврі

Кажуть, у Бориса Возницького – була мрія. Аби Пінзеля побачив Лувр. Ця мрія втілилася у життя – через півроку як не стало Бориса Возницького...