6 квітня 2015, 12:02

Завдання N1 для парламенту – реформа прокуратури (до особливої уваги учасників Погоджувальної ради ВР)

26 квітня 2015 року повинен набрати чинності новий Закон про прокуратуру.

Але внаслідок техніко-юридичних вад перехідних положень цього Закону, а також свідомої бездіяльності колишнього очільника прокуратури Віталія Яреми, ця реформа може не відбутися.

Без термінового внесення змін до Закону відбудеться правовий і інституційний колапс – старий закон втратить чинність, а новий не зможе запрацювати. Прокуратуру буде паралізовано.

Необхідно діяти швидко і вже на цьому парламентському тижні ухвалити необхідні рішення.

У Верховній Раді вже зареєстровано 6 законопроектів з цього питання: 1734, 1734-1, 2403, 2404, 2404-1, 2550. Більшість із цих законів передбачають механічне перенесення терміну набрання чинності новим Законом до 2016 року. Не думаю, що українське суспільство погодиться на такий кульбіт з боку влади. А де гарантія, що наступного року не захочеться перенести строк набрання чинності законом на 2017 рік? Владі нізащо не хочеться втрачати контроль над всесильною прокуратурою.

Найбільш повним із цих законопроектів є проект 2404-1. Він містить в собі 5 важливих складових:

1) реалізує більшість рекомендацій, наданих Радою Європи щодо:

- обмеження повноважень прокуратури в частині представництва інтересів Кабміну і Нацбанку в судах;

- уточнення порядку відання і виконання наказів в системі прокуратури з метою підвищення самостійності кожного прокурора;

- запровадження відкритого конкурсу на посаду Генерального прокурора України;

- скасування радянських пільг прокурорам щодо забезпечення житлом і преміями і т.д.;

2) забезпечує створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Без утворення цієї структури не зможе працювати горезвісне Антикорупційне бюро;

3) передбачає зменшення кількості прокурорів з 18 000 до 10 000. Це дасть можливість підвищити оплату праці тим прокурорам, які після відбору залишаться працювати у системі;

4) уточняє мережу місцевих прокуратур, в тому числі з урахуванням ситуації з окупованими територіями на Сході України;

5) максимально деталізує процес проведення реорганізації прокуратури протягом цього року (до 1 вересня 2015 року – відбір прокурорів у місцеві прокуратури, до 1 січня 106 року – відбір прокурорів у регіональні прокуратури, до 1 березня 2016 року – відбір прокурорів до Генеральної прокуратури). Процес відбору робиться прозорим.

Окремим пунктом – треба притягти до відповідальності екс-гепрокурора Ярему за те, що загальмував одну з найважливіших реформ, але ЗАРАЗ, СЬОГОДНІ треба ухвалити законопроект 2404-1. Громадські активісти і експерти наперед дякують усім учасникам Погоджувальної ради за розуміння і підтримку реформи прокуратури.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ухвалений закон про Рахункову палату – це НЕ перемога! Соромно за депутата-''опозиціонера'' Железняка і журналістів.

Верховна Рада 30 жовтня ухвалила законопроєкт N10044-Д про Рахункову палату. Не вірте переможним реляціям влади, деяких представників опозиції, зокрема, Ярослава Железняка із фракції "Голос", і компліментарним заголовкам ЗМІ! Це не перемога! Це законодавчо закріплене захоплення інституції, яка мала би чесно і принципово рахувати гроші державного бюджету і міжнародну фінансову допомогу...

Радники, як в ОП, при космічних зарплатах. ДефектN2 законопроєкту про ''реформу'' Рахункової палати

Почнемо із зарплат, які законопроєкт N10044-д про нібито реформу Рахункової палати: народні депутати проявляють велику щедрість і пропонують встановити такі виплати: Голова РП – 55 прожиткових мінімумів – зараз це 160 тис грн на місяць + доплати, зокрема за доступ до держтаємниці + премія 30% від окладу, за спеціальне звання для державних аудиторів = приблизно 300 тис грн на місяць! 
Заступник Голови – 50 прожиткових мінімумів, це 146 тис грн + і ті ж доплати, инший член РП – 48 прожиткових мінімумів, це 140 тис грн на місяць + доплати...

Стратегічні дефекти законопроєкту про реформу Рахункової палати. Дефект N1.

"Рахункова палата – це наші очі", – сказала мені під час інтервʼю на Українському радіо Ніна Южаніна, народна депутатка з фракції ЄС, членкиня Комітету ВР з питань податкової та митної політики Зміст нашої подальшої розмови про законопроєкт 10044-д про реформу Рахункової палати, що його ухвалено 19 вересня 2024 р...

Український інститут майбутнього проти майбутнього України і ЗА підтримку міжнародного спонсора війни. За кого будуть народні депутати?

На 4 червня заплановано важливе голосування – з тих, які журналісти аналізують поіменно. Мова про підвищення податків на тютюнові вироби. Законопроект N11090, ініційований Міністерством фінансів і підтриманий податковим комітетом Данила Гетманцева, вже рекомендований на розгляд парламенту...

Міністр фінансів Марченко і нардеп Слуг Устенко хочуть підвищити ставки податків для всіх, а для продавців ТВЕНів (айкосів) знизити. Ціна питання = 1 Patriot

В Україні з 2021 року роки діють однакові ставки податку (акцизу) на сигарети та ТВЕНи (в народі їх називають айкосами, бо 80% українського ринку пристроїв для електричного нагрівання тютюну належить компанії Philip Morris, що виготовляє ці iqos)...

Мінус 5 млрд грн! Що курить міністр фінансів Марченко?

Україна має підвищити акцизи на тютюнові вироби. Це наше зобов'язання перед ЄС, яке закріплено у Директиві. Згідно цьому документу до 2025 року акцизи на сигарети, сигарили та тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) повинні бути не менше 90 євро за 1000 сигарет...