Павло Солодько Редактор "Історичної правди"

Сергій Корольов. Давайте сьогодні згадаємо і про хороше

12 квітня 2013, 15:03

Пауза около минуты. Затем голоса. Шумы. Невнятная реплика про "механизм открытия люка". Пауза 10 секунд.

Королев: Ну все. Ну, счастливо.

Гагарин: Спасибо.

Королев: Счастливо, дорогой.

Гагарин: До свидания.

Королев: Счастливо. До встречи.

Гагарин: Сегодня. В Куйбышеве.

Королев: Прилетай.

Гагарин: Ладно.

У статті, присвяченій 50-річчю першого польоту людини в космос, британська "Ґардіан" написала: "Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов".

Сергій Корольов народився в Житомирі, жив в Одесі, де відвідував курси Товариства авіації і повітроплавання України і Криму, а в 1924 вступив на механічний факультет Київського політехнічного інституту.



У 1926-му ректор КПІ, сказавши, що йому не вдалося добитися у влади відкриття на мехфаці авіаційного відділення, порадив Корольову перевестися в Москву.

Юнак продовжує у Вищій технічній школі імені Баумана, а його науковим керівником стає легендарний авіаконструктор Туполєв. У 1937-му Корольов – уже начальник групи ракетних апаратів новоствореного Реактивного науково-дослідного інституту, а в 1938 році його заарештовує НКВС і дає 10 років.

Тільки в 1944-му Сергій Корольов виходить на волю, а вже наступного року їде у відрядження до звільненої від нацистів Німеччини. Там він виявляє, що документи і спеціалісти німецької ракетної програми вивезені в США. Так починається "космічна гонка" у змаганні двох післявоєнних наддержав.

Організаторський і науковий талант Корольова забезпечив не тільки політ Гагаріна.

Завдяки українцю в космосі побували перша тварина, перший екіпаж із двох (а потім і трьох) людей, відбувся перший радіозв'язок між двома пілотованими кораблями (одним із них керував інший українець Павло Попович), було здійснено перший вихід у відкритий космос.

Корольов створив перші радянські супутники і спроектував потужні ракети для доставки експедій на Місяць або планети Сонячної системи. Для тривалого перебування в космосі почалася розробка нового корабля "Союз", в якому космонавти могли жити на орбіті тривалий час. Такий собі прообраз орбітальної станції.

Успішний політ Гагаріна спричинив сенсацію. Одразу ж після офіційного оголошення, в ніч на 12 квітня американські газетярі позвонили речнику НАСА Джону Паверсу, щоб дізнатися коментар Національної космічної агенції США. "Так що ж це таке! – обурився дзвінками о 4-ій ночі Паверс. – У нас тут всі сплять!"

Наступного дня в американських газетах з'явився заголовок, який став класикою: "Совіти запустили людину у космос. Речник НАСА сказав, що США сплять".

Після цього президента Кеннеді підколювали Гагаріним – мовляв, де ж обіцяний вами "американський динамізм"? НАСА були змушені щось робити. І реабілітувалися тільки через вісім років, висадившись на Місяці. Цю висадку Кеннеді пообіцяв у травні 1961-го – так політ радянського космонавта стимулював людство до польоту на супутник Землі.

Радянський Союз мав усі шанси стати першим і на Місяці. Радянська космічна програма виглядала непереможною, поки Гагарін і Корольов залишалися її обличчям і мізками. Але часу в Корольова уже не було. Внаслідок перебування в таборах ГУЛАГу здоров'я українського конструктора було підірване.

У січні 1966 року Корольову робили операцію. Нічого не передбачало ускладнень, однак раптом у Сергія Павловича почалася кровотеча. Лікарі спробували зробити хворому інтубацію, щоб він міг вільно дихати, але розбиті на допитах в НКВС щелепи зрослися так неправильно, що вставити дихальну трубку не вдалося.

Корольов помер, так і не опритомніши – а газета "Правда" нарешті відкрила світу ім'я людини, яка подарувала людству космос. Гагарін, який виступив на похоронах, загинув через два роки – у квітні 1968-го. Радянська космічна програма осиротіла.

У Радянського Союзу ще був шанс першим висадитися на Місяць, але спроектовані Корольовим потужні носії Н-1 без свого конструктора не хотіли літати. Відбулося кілька аварій, а після успіху американців керівництво СРСР втратило інтерес до місячної програми.

Після цього США досягли значних успіхів в освоєнні космосу, першими освоївши багаторазові "шатли", які допомагали розвивати орбітальні станції, про які так мріяв Корольов. Можна було б навіть говорити про виграш Штатами "космічної гонки", якби не дещо іронічне завершення цієї суперечки.

Внаслідок двох катастроф ("Челленджер" у 1986-му і "Коламбія" у 2003-му) із 14 жертвами НАСА прийняла рішення поставити шатли "на прикол". Після цього у космо- і астронавтів залишиться тільки один перевірений спосіб дістатися до Міжнародної космічної станції на орбіті Землі.

"Апарати, на які ми тепер сподіваємося – це фактично модифікована ракета, яку Корольов спроектував для того, щоб відправити в космос Гагаріна. Вони й запускаються з того ж космодрому, – каже директор Інституту космічної політики (американський університет Джорджа Вашингтона) Джон Лоґсдон. – Через півстоліття ми знову опинилися там, де почали".

На думку "Ґардіан", ця обставина найкраще демонструє геній Сергія Павловича Корольова – людини, яка відправила на орбіту Юрія Гагаріна.

Більше читайте на "Історичній Правді"

ONLINE
Майдан 2013492 Aтака Путіна481 Вибори-201469 Корупція315 Свобода слова468
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте