Рада стала на шлях антиконституційності. Президент підтримав!
Щойно написала про "спринтерські" темпи, які демонструє Конституційний Суд України. Але буквально годину тому дивний швидкісний показник продемонстрував президент, якому знадобилось усього кілька годин, аби вивчити, проаналізувати та підписати свіжоспечене рішення ВР. Причому рішення неконституційне.
Сьогодні парламент вніс зміни до статті 149 Регламенту Верховної Ради України, якими дозволив розглядати і ухвалювати рішення про зміни до Конституції у іншому порядку, чим це передбачено чинною Конституцією України. За таке рішення проголосувало 229 депутатів. Президент миттєво підписав це неконституційне рішення. Рекордно стислий час – кілька годин між голосуванням у ВР та підписом президента під документом, свідчить: глава держави знав про таке рішення і чекав його.
Що це означає? Так, щоб люди зрозуміли – простою мовою кажучи, влада зробила черговий крок на шляху до антиконституційності процедури майбутніх змін до Конституції України.
Цю "спецоперацію" здійснено напередодні 29 січня 2016 року, щоб мабуть надати певної корпоративної підтримки Конституційному Суду України. Мовляв, ми усі з Вами! Бо саме завтра КСУ починає розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положення "на наступній черговій сесії Верховної Ради України", яке міститься в статті 155 Конституції України, у закритому засіданні, що передбачено письмовою формою слухання цієї справи.
Що це означає? Так, щоб люди зрозуміли – простою мовою кажучи, депутати хочуть, щоб КСУ сказав, що за григоріанським календарем має змінитися наступна черговість пір року: тепер за зимою має наставати не весна! Бо влада хоче, щоб це було літо, а може й навіть осінь! Бо їм так зручніше.
Чому це антиконституційно...
Звертаю увагу, що Розділ XІІІ Конституції України "Внесення змін до Конституції України", який складається зі статей 154-159 Конституції України, встановлює чіткий порядок внесення змін до Конституції.
Приписи статей цього спеціального Розділу XІІІ Конституції знаходяться під особливим посиленим конституційним захистом самої Конституції України, бо відповідно до статті 156 Основного Закону зміни цього розділу, крім складної парламентської процедури, мають бути затверджені всеукраїнським референдумом, тобто українським народом.
Сьогодні парламент ухвалив проект Закону про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України (реєстр. N3812 від 26.01.2016), що не базуються на положеннях Основного Закону, попередніх правових позиціях КСУ та суперечать порядку, встановленому чинною Конституцією України. Нагадаю, що відповідно до статті 8 Основного Закону – Конституція має найвищу юридичну силу та пряму дію. Очевидно ті, хто голосував у парламенті, не вважали за необхідне брати до уваги те, що стаття 5 Конституції України забороняє узурпацію державної влади, а стаття 6 Основного Закону зобов'язує органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Куди крокує влада
Що це все означає? Так, щоб люди зрозуміли – простою мовою кажучи, це прояв чергової наруги над Конституцією України!
Якщо цього замало, то нагадаю також, що Рада Європи та її органи – ПАРЄ, Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія) – неодноразово наголошували Україні "що до тих пір, поки... спеціальні вимоги про внесення змін до Конституції... дотримуватимуться та поважатимуться, це і буде достатньою гарантією від зловживань", бо повноваження вносити зміни до Конституції не є лише юридичною формальністю.
Як бачимо, чинна влада не вважає за необхідне дотримуватися принципів і засад демократичного конституціоналізму, який має забезпечувати політичну стабільність, ефективність і якість ухвалених нею рішень!
Це шлях в нікуди!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.