Технологія провалу безвізового режиму на фініші: фіксуємо імена виконавців!
Коли за кілька тижнів, в березні Єврокомісія внесе в Раду ЄС законодавчу пропозицію щодо скасування віз, в ній йтиметься про Грузію, а не про Україну
Коли за кілька місяців, у червні, Рада ЄС ухвалить рішення, і буде названа дата скасування віз, йтиметься про Грузію, а не про Україну
Про Україну взагалі цього року не йтиметься. Це стало доволі очевидним вчора, і стане остаточно очевидним завтра.
І для тих, хто в майбутньому писатиме чергові мемуари на тему "Чому в Грузії вийшло, а в України знову ні", варто по гарячих слідах зафіксувати кілька вишеньок на торті нашого провалу. Очевидно, що персональну відповідальність нестимуть президент і прем'єр-міністр, і як вищі посадови особи, і як фактичні лідери найбільших парламентських політичних сил, що сформували коаліцію.
Але для історії треба зафіксувати і імена фактичних виконавців. Цапом-відбувайлом номер один стане народний депутат від БПП Вадим Ігорович Денисенко – саме той, з голосу якого були прийняті поправки, що докорінно спотворили логіку антикорупційного законодавства в частині електронного декларування. Зранку середи про неприйнятний характер ухваленої редакції законопроекту N3755 офіційно заявив Посол ЄС в Україні Ян Томбінський.
Тривалий час влада робила вигляд, що не заперечує проти чинного антикорупційного законодавства, ухваленого минулого року. Однак, мабуть, детальне ознайомлення з перспективами, згідно яких чиновники з зарплатою 5-10 тисяч гривень муситимуть декларувати свої витрати і подарунки починаючи з 26 тисяч гривень, і не зможуть безконтрольно переписувати майно на дітей, батьків, братів та сестер, змусило колективний розум українського правлячого класу відчути колективний жах і врешті пожертвувати якимось там безвізовим режимом для простолюдинів.
Крім того, мемуаристам слід буде відзначити цілу плеяду народних депутатів, що доклали всіх зусиль до відхилення або спотворення (вже вдруге!) погоджених з Євросоюзом законопроектів 4054 щодо спеціальної процедури арешту і конфіскації майна та 4056 – щодо агентства з повернення активів.
Серед героїв сюжету – представники широкого спектру політичних сил – Сергій Власенко, Антон Яценко, Юрій Бойко, Олена Сотник, які під час першого читання доклалися до тенденційного цькування згаданих законопроектів. На чолі "руху опору", звісно ж, стоїть фігура Кожемякіна Андрія Анатолійовича ("Батьківщина"), Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Під його головуванням Комітет минулого року вже спотворив під надуманими приводами аналогічні законопроекти, внаслідок чого Євросоюзу довелося офіційно констатувати їх невідповідність європейським стандартам. Законопроекти повернулися в уряд, звідти знову в Парламент, з сесійної зали – знову в комітет Кожемякіна, який призначив своє засідання на сьогодні, 17.02, на 15:00 з явним наміром внести правки, які нівелюють його суть. А якщо такі правки не будуть внесені комітетом, то завтра Рада просто провалить закон – звісно ж, щиро з міркувань про інтереси "маленького українця".
Чи можна ще запобігти описаному вище сценарію і повернути Україну до компанії Грузії, що точно отримає безвізовий режим у 2016 році, бо виконала всі критерії? Так, можна.
Для безвізового режиму на сьогодні залишилось лише прийняти закони 4054, 4056 у редакції першого читання, почистити 4055 від дискреційної влади Генпрокурора (зокрема, права відхиляти кандидатури керівництва САП, запропоновані комісією), запустити НАЗК і електронне декларування згідно антикорупційного законодавства, ухваленого минулого року, без змін, ухвалених з голосу 16 лютого. Так небагато? Але станом на сьогодні виглядає так, що український політичний клас виявляє колективну неспроможність зробити ці останні прості кроки.
