Чи варто голосувати?

Не бачу сенсу.

Чому були призначені дострокові вибори в Києві?

Я так і не отримав відповіді на питання чому були призначені дострокові вибори київського голови і міської ради. Результати перевірки діяльності Київської мерії та її очільника так і не були оприлюднені. Або вони стільки накрали, що про це страшно казати вголос, або вони дійсно – святі люди. Відповіді я не почув. Формальна причина дострокових виборів була просто нівельована. Верховна Рада на подання БЮТ проголосувала за проведення дочасних виборів, тому що обіцяли і навіть "гарантували" це на дочасних парламентських виборах 2007 року.

Хто платить за "банкет"?

Для чого мені голосувати за веселих та дотепних, не кажучи вже про сильних, турботливих і красивих, якщо я не чув, щоб хоча б один із цього сомна неземних атлантів здатних зупиняти ціни, ліквідовувати затори і покращувати життя вже завтра, пояснив людям звідки вони беруть мільйони гривень на мільйонні наклади своїх прекрасних фізіономій. Нагадаю, що відповідно до виборчого закону допустимі витрати на агітацію кожного з кандидатів складають 500 тис гривень, а для партій і блоків у Київраду сума обмежена 1 млн. Друзі допомогли? Може бути, але ж все одно: треба буде повертати. Скільки білбордів і банерів в Києві зараз? Десятки тисяч, а це – мільйони гривень.

"Субсидіарність". Для чого нам це слово іноземного походження?

Громада мікрорайону, де я мешкаю, так і не отримала гарантій від жодної політичної сили про те, що наше право на відпочинок, гідне і комфортне життя буде дотримано. Увесь Лівий берег втрачає доступ до Дніпра, тому що набережна вже стала приватною власністю і відразу після виборів почнеться її забудова. По проекту це 4 п'ятидесятиповерхових будинки. Громада Слобідки згуртувалася і призупинила цей беспрєдєл, але остаточне рішення має зробити вже нова Київрада і відмінити своє попереднє (про виділення землі і зміну цільового призначення під забудову).

Більше детально тут: http://slobidka.livejournal.com/#asset-slobidka-9193

Ми зверталися практично до усіх політичних сил щодо підписання угоди або меморандуму про те, що прибережна територія по вул. Микільсько-Слобідська буде повернута у власність громади і там має бути паркова зона і зона відпочинку. Нас проігнорували усі. Одні відверто казали, що у них не вистачить грошей на суддів і виграти цю справу не вдасться, інші обіцяли допомогти, але ніхто не погодився підписати угоду і закріпити політично своє забов'язання зберегти зелену зону відпочинку. Ніхто. А якщо так, і найбільшу проблему мого мікрорайону ніхто не береться вирішити, для чого мені їм делегувати свій голос. Вибори – це делегування мого права на все, все, все, що дарує мені Конституція рідної держави, і оце своє право я їм мав би подарувати в наступну неділю. Коли б я опускав бюлетень до урни, я б передавав частину своїх громадянських прав, обов'язків і повноважень іншій людині (групі людей), які обіцяють мене захищати, а я, в свою чергу, їх утримувати грошима, сплачуючи податки. Це мало б бути добровільною і свідомою дією. Щодо першого, то Слава Богу і Майдану, нас не подолати, а от зі свідомим вибором складніше...

Чому не було дебатів?

Відповідь проста – від них відмовилися усі хто мав би їх організувати. Місцеве телебачення, усі київські ФМ-радіо та газети із засобів масової інформації стали засобами мерської ідеалізації.

"Лише десятки облич і сотні пустих слів"

Чому чисельні команди не проводили зустрічей з виборцями, а лише організовували шумові і світові ефекти за допомогою своїх лідерів? Може часу не вистачило, а може совісті чи навпаки – нахабства. Агітаційні тури я не беру до уваги. Це чистої води маніпуляція. Свого "парня з нашого двора" на партійній основі ми висунути не змогли, бо партії мають своє уявлення про список. Треба ж друзів-спонсорів прилаштувати.

"Фантомна соціологія"

Соціологічні опитування без інформації про замовників дослідження є чистою фальсифікацією. Це аксіома.

Усі повідомлення про рейтинги є неповними і виглядають приблизно так:

"В ході опитування, проведенного в період з... по... травня (квітня, ...), було опитано... респондентів. Статистична похибка складає...%" Не бачив жодного повідомлення де було б вказано замовника.

Це грубе порушення журналістських стандартів.

"Безкоштовний сир..."

Жодна партія чи блок не продала жодної своєї "фєнєчкі". Натомість, безкоштовно було роздано мільйони календариків, значків, прапорців, постерів, футболок і кепок. А це означає, що гроші у кандидатів величезні. Звідки? В країнах розвинутих демократій така масова халява відштовхує виборця. А у нас чомусь думають, що заохочує. В цивілізованих країнах такий політичний маркетинг вважається моветоном і викликає зворотню реакцію – ігнорування.

"Проголосуй! Що тобі шкода?"

Так от мені шкода. Я бачив Швецію і Німеччину, і ще з пару десятків європейських країн. Я бачив як там балотуються і обирають, ведуть політичні кампанії і намагаються сподобатись електорату; я знаю, як там функціонують політичні партії (від членських внесків до прозорої бюджетної підтримки). Такого відвертого цинізму по відношенню до українського виборця я не бачив.

Спочатку я думав, що ті, хто ініціював вибори пояснять що ж сталося, і чому вибори треба проводити. Потім, я чекав, що вони об'єднаються і висунуть єдиного кандидата. Потім я вірив, що вони підуть до людей і ініціативних груп які ведуть нещадну боротьбу із забудовниками. Я до останнього думав, що вони політики, а вони виявилися політтехнологами, які мріють купити-продати Київ гуртом.

"А я цього не люблю...", як каже класик.

І на останок. Мій прогноз.

По телевізору скажуть, що переміг діючий мер, бо у нього "неможливо високий з усіх можливих рейтингів". До того ж у нього є платне телебачення, газети і ТВК. Опозиція об'єднається після виборів не більше ніж на годину на час прес-конференції. Потім, спробує вивести людей на вулиці. Ніхто не вийде добровільно, тільки за гроші, бо за півтора місяці усіх розбещили. Буде виставлено 200 декоративно-інформативних наметів в центрі столиці і стільки ж проплачених мовчазних і втомлених агітаторів, при чому як з боку "переможців" так і "невдах". Будуть подані судові позови на численні порушення в ході виборів і в день голосування. Поки будуть йти судові розгляди, будуть йти перемовини (страшезно втаємничені) про відсотки і кількість місць в міському конституційному органі де дозволено законом ділити київську землю. Опозиція здобуде більшість, мер залишиться той самий. Компроміс як завжди буде знайдено. До кінця року буде виділено ще декілька сотен земельних ділянок під забудову. Нові депутатські Ініціативи, які обмежують будівельників "дивним чином"не отримають більшості голосів і не пройдуть київраду. Демонстративному розчаруванню не буде меж. Хтось стане "зрадником", а хтось "заради збереження стабільності" – знову перебіжчиком.

Що зміниться?

Думаю небагато: обличчя з білбордів перейдуть до сесійної зали щоб знову робити наше життя краще але вже без нашої, такої потрібної їм сьогодні, підтримки.

Так для чого мені йти голосувати?

Якщо лише для того, щоб хтось не дуже порядний не використав мого бюлетеню?

Ох, якщо б це була остання, найбільша і найхитрійша фальсифікація, то я б пішов.

А так, коли вибори вже фактично перейшли в стан несвідомих і віртуальних, то чесніше буде їх проігнорувати. Це ж не останні вибори...

P.S.

Про причини інфляції в Україні: " Занадто легко гроші потрапляють в руки тих, хто нічого не виробляє" (авт.)

Дайте відповідь, який продукт виробляють чи які послуги надають люди на цих світлинах?



"...он ведь с нашим знаменем цвета одного"



"работнички"



"піднімемо ВВП сумлінним сидінням"



"пора по машині"



"агітатор стоїть, служба йде"