Європарламент не вказуватиме Україні, кого визнавати Героями

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" розцінює подібну нахабну витівку космополітичних євродепудатів як прояв брутальної зневаги до української Нації та пряме втручання у внутрішні справи нашої держави.

Не псевдоєвропейському ліберальному і лівацькому Європарламенту вказувати українцям, кого визнавати Героями і як їх вшановувати. Наші Герої зростали у кривавій боротьбі з окупантами тоді, коли так звана "цивілізована Європа" перед ними запобігала. Тому засудження Бандери – це плювок на український національно-визвольний рух, який був антиколоніальним за своєю суттю, в першу чергу антикомуністичним та антинацистським, це плювок на право українців мати власну державу. Водночас українці добре пам'ятають усі "дарунки", які протягом одного лише ХХ століття робила так звана "цивілізована Європа": від потоплення в крові руками Польщі молодої Західно-Української Народної Республіки, зради Української Народної Республіки в її війні з людинонависницькою Совєцькою Росією, замовчування Голодомору, постійної торгівлі "українським питанням" з Москвою – до відверто промосковської позиції сьогодення, коли так звана Стара Європа підтримує Кремль у газовій війні проти України та змушує нас зрікатися власної історії і своїх Героїв.

Прикметно, що ініціаторами внесення в резолюцію брехливого і знущального параграфу про Бандеру виступили депутати від Німеччини і Польщі. Антиукраїнська позиція Німеччини пояснюється комплексами німецького керівництва і намаганням перекинути власну відповідальність за здійснені під час Другої світової війни злодіяння на інших, в першу чергу на українців. Тому замість того, щоб мовчки каятися за здійснені проти українців злочини, Німеччина проводить блюзнірський судовий процес над невинним і вже немічним літнім українцем Іваном Демянюком та протягує антиукраїнські тези в резолюції Європарламенту. Однозначно можна стверджувати, що з Польщі остаточно зірвано маску самозваних "адвокатів України в Європі". Намагання поляків оббрехати Бандеру свідчить про спробу приховати жахливі злочини проти українців, які Польща чинила починаючи з XV століття: політика жорстокої полонізації, заборони всього українського, фізичного винищення українських патріотів, етнічних чисток проти українського цивільного населення. Особливо поляків дратує те, що Українська Повстанська Армія під прапором Степана Бандери у 1943 році виграла розпочату поляками у 1918 році україно-польську війну, вщент розгромила польську терористичну "Армію крайову" і взяла тріумфальний реванш за поразки 1918-1920 років, отримані від поляків лише завдяки колосальній військовій, політичній та економічній допомозі останнім з боку Антанти.

Європарламент не вперше проводить щодо України облудливу політику за формулою "реальні поступки в обмін на примарні обіцянки". 1 січня 2010 року вступила в дію Угода про реадмісію між Україною і Євросоюзом, згідно з якою Україна зобов'язана стати загальноєвропейським відстійником для нелегальних мігрантів в обмін на обіцянки спростити візовий режим. А нещодавно євродепутати сховали за облудливими формулюваннями своє небажання визнавати Голодомор 1932-1933 років геноцидом української Нації.

Деструктивна позиція Європарламенту ще раз доводить нам, українцям, що ліберально-лівацький проект Євросоюзу себе вичерпав. Європа має будуватись як Європа вільних націй. За це спільно зі "Свободою" борються націоналісти з Франції, Італії, Великої Британії, Болгарії, Білорусії та інших країн Європи.

І головне, сьогодні як ніколи Україна потребує політики опертя на власні сили, не оглядаючись ні на Схід, ні на Захід. Такої політики, яку проводив Провідник української нації Степан Бандера.

Політвиконком ВО "Свобода"