На нашого ґаранта зійшло прозріння.

Мабуть, він подивився телевізор. Або послухав радіо. Чи пішов до найближчого від Банкової,11 кіоску і купив кілька газет.

Як би там не було, але минулої п'ятниці, на черговому засіданні РНБО, Президент заявив: "Найбільша загроза національній безпеці – інформаційна експансія іноземних держав". Ба більше! Він зауважив ще й те, що "...в інформаційному просторі України проводяться інформаційно-психологічні кампанії з тих чи інших питань, для того щоб дезінформувати суспільство, не повністю його інформувати або проводити кампанії не в інтересах нашої країни". І навіть зробив відповідні висновки: "Ми до сьогоднішнього дня не можемо провести державну інформаційну політику високого рівня ".

Читати далі...

Недарма кажуть, що найгірше зло – це непокаране зло. Відтоді, як толерантна українська влада дозволила проведення гуманітарно-сепаратистського з'їзду в Сіверськодонецьку, події розгортаються, неначе від "ефекту доміно". На Закарпатті активізувалися витягнуті зі столітнього нафталіну карикатурні москвофільські "русини" (хто не знає – вся ця вакханалія навколо неіснуючих "русинів" має своїм джерелом оперативні розробки царської охранки та пізньорадянського КДБ). Потім стає відомо, що 15 березня на Верецькому перевалі (межа Львівської та Закарпатської областей) планується відкриття більш ніж сумнівного угорського монументу, патронованого як місцевою владою, так і найвищими керівниками держави.

Читати далі...

Шановне товариство!

Дозвольте запросити небайдужих, 6 березня, на акцію підтримки дій Мінкультури по впровадженню україномовного дубляжу.

З нами мають бути Богдан БЕНЮК, Анатолій ХОСТІКОЄВ, Михайло ІЛЛЄНКО, Галина ЯБЛОНСЬКА, Андрій СЕРЕДА, Наталя СУМСЬКА, Лесь ЗАДНІПРОВСЬКИЙ, Олесь САНІН, Ольга ЧЕРНІЛЕВСЬКА, Костянтин ЛІНАРТОВИЧ.

Початок о 12-30 біля міністерства на вулиці Івана Франка, 19.

Наша акція – це вияв солідарності з українськими акторами, звукорежисерами, технічними та творчими працівниками, задіяними у процесі озвучування іноземних фільмів. Наступним кроком стане Марш українського глядача.

Наші гасла: "Українцям – кіно українською!",

"Кіно українською – робочі місця для українців!",

"Українською дубляж – це є вищий пілотаж: "Тачки", "Карлсон, який мешкає на даху", "Шрек", "Альф", "Пірати Карибського моря" і багато-багато інших".

Приходьте!

Ось наша позиція:

Читати далі...

Не маю жодного пієтету до "дружби між народами", "слов'янського братерства" та, тим більше, "православної єдності". Засуджую москвофільські настроїв сербів. З огляду на це, хочу висловити власну думку щодо подій навколо "республіки Косово".

Читати далі...

Кожен українець, який хоча б раз, на власні очі, бачив цих богатирів на помості, відтак впізнаватиме "Кому Вниз" вже з перших могутніх акордів.

Читати далі...

Є така речовина зі специфічним запахом-нафталін. Домогосподарки використовують його, аби вберегти верхній одяг від молі. Нібито й допомагає, речі довго зберігаються, проте запах...залишає бажати кращого. А іноді не допомагає. Куди не глянь-скрізь повно дірок, а запах все одно дається взнаки...Так само і з чорними піар-технологіями-можна довго притримувати про запас пересипані нафталіном розробки, плекаючи надію одного чудового дня тріумфально витягнути їх із запасників. При денному світлі розчарований загал спостерігає діряву шмату, яка декому уявлялась мало не пурпуровою тогою Юлія Цезаря. І, знову ж таки, підводить запах нафталіну.

Читати далі...

15 січня Верховна Рада ратифікувала угоду з ЄС про спрощення візового режиму і реадмісію. Ця подія стала результатом тривалого переговорного процесу України з ЄС. Її наслідком буде встановлення єдиних для всіх держав-членів ЄС термінів розгляду клопотань громадян України про оформлення віз, а також переліку документів, які вимагатимуться при розгляді таких клопотань. Крім того, угода визначає встановлення безоплатного порядку оформлення віз для низки категорій громадян України. З одного боку, це позитивний крок який стандартизує можливості в'їзду до всіх країн Шенгенської зони, з іншого – ми відчули, що мури наддержавного утворення (якому Україна зовсім не потрібна, як рівноправний партнер) впритул наблизились і до наших кордонів.

Читати далі...

Як і писав у минулому дописі, оприлюднюю текст відкритого листа, з яким вже звернувся до нижченаведених адресатів:

Читати далі...

Нещодавно українців ощасливили черговою радісною звісткою з царини багатовекторної зовнішньої політики нашої держави – йшлося про те, що на фоні посилених залицянь української влади до НАТО першим закордонним візитом Юлії Тимошенко в статусі голови уряду стане поїздка до Москви. Це не дивно. Адже, кожен малоросійський прем'єр чи президент після коронації летить до Москви на поклон. Ця знаменна подія мала відбутися 23 січня 2008 року. Проте не так сталося, як гадалося. Втрутилися вищі сили з прези..., пробачте, небесної канцелярії. І в гості до кремлівських мудреців спершу поїде хтось інший. Як стало відомо, "28-30 січня відбудеться робоча поїздка до Москви секретаря РНБО Раїси Богатирьової для підготовки візиту Президента України Віктора Ющенка". Щодо причин такої несподіваної рокіровки "різнокольорово-металевих леді" української політики, то для електорату було озвучено якісь не надто переконливі пояснення про таємничу компетенцію РНБО в підготовці закордонних візитів "на рівні засідань міждержавних комісій". Тепер Юлія Тимошенко повідомляє, що планує відвідати столицю сусідньої держави, з якою українців пов'язує багатовікова традиція "добросусідства та партнерських відносин", "у 20-х числах лютого". Мовляв, буде проведено переговори з прем'єр-міністром Російської Федерації та погоджено нову дату візиту, аби не створювати незручних "накладок" в процесі підготовки поїздки до Москви Віктора Ющенка. Тобто, спершу в Москві побуває Раїса Богатирьова, відтак гостем Кремля стане сам Віктор Ющенко, а вже пізніше проблеми українсько-російських взаємин за блюдцем чаю з тульського самовару обговорюватиме з московськими колегами Юлія Тимошенко.

Читати далі...

На жаль, за браком інших розваг (точніше через їх неймовірну вартість), для мільйонів українців головним елементом святкування Нового року залишається перегляд телевізійних програм, які чомусь називають "святковими".

Традиційно напередодні Новорічної ночі газети, етери на радіо-ТБ рясніють проплаченими анонсами. В них піднесеним тоном розповідають про чергові "сюрпризи", які ніби-то "підготували" для своїх улюблених глядачів провідні телеканали (жоден із яких, до речі, українцям не належить). Ніхто й словом не згадає того ганебного факту, що ні один телеканал не пропонує святкової програми українською мовою. Не говорячи вже про програму, українську за духом.

Читати далі...