Опозиція без опозиції, або декілька слів у продовження дискусії довкола БЮТ та НКЗУ.

Днями розгорнулась досить жорстка дискусія про перспективи БЮТ, про кризу жанру і т.і. Оскільки БЮТ є однією з ключових партій Народного Комітету захисту України, то відповідно цю дискусію варто було б продовжити ще й дивлячись крізь призму Комітету. Фактично Комітет балансував на стику інтересів багатьох опозиційних структур, але стовповими опорами Комітету був у рівній мірі як БЮТ, так і партія "Свобода". Людським ресурсом "Свободи" вдавалося забезпечувати більшість заходів в не меншій мірі ніж БЮТ. І це в той час, коли у БЮТ тільки у ВР близько півтори сотні людей (було!), не кажучи вже про обласні ради. Тож дискусія про перспективи Комітету сама напрошується на тлі дискусії щодо перспективи самого БЮТ. Адже добре ведеться всім коли структура є владною, тоді "друзі" самі прилипають до партійного човна, але коли починається аналіз поразок, то виявити винного в поразці практично неможливо – бо як казав класик, що яку партію в нас не будуй, а виходить КПРС. Це якраз той випадок, коли позитивний досвід минулих років за зміни історичних обставин стає непосильним тягарем. У більшості членів-засновників Комітету багатий, аж надто багатий досвід ін нажаль не надто багато розуміння того як діяти за нинішніх умов. Чистої й позитивної репутації виявляється замало аби змогти щось протиставити молоху нинішньої влади. І чи потрібна тут, за нинішніх умов монополія на опозиційність, монополія на істину, і т.і.? Питань виникає більше ніж є на них відповідей.

Дискусія в якій правий Лещенко, правий Медведєв, правий Черненко – всі праві, але від цього нікому легше не стає. Про мітинг у парку Шевченка написано вже багато, і ще прикріше розуміти очевидну правду написаного, коли б у людей, що були головними героями цього заходу не було в житті яскравих перемог, блискучих організаторських здобутків. Звідки ця панічність? Чи навіть не панічність, а розгубленість? Невже тиск правоохоронців, точніше правопотоптувачів так деморалізував цих людей. Чи як казав Лукашенка "піратрахування" структур перестало бути ефективним. А надворі вибори! І мітинг біля Шевченка нехай за участі Комітету, але без "Свободи" наводить на певні роздуми. То хто ж тепер справжня опозиція, і кого через апаратні інтриги позбавляють можливостей по справжньому стати лідером справжньої опозиції? Самі питання! У пані Тимошенко все ще за плечима підтримка мільйонів, але ці мільйони можуть перемолотися в горнилі виборів швидко й безповоротно, і не стільки руками й зусиллями опонентів чи ворогів, чи не пора чесно подивитися – а хто поряд? і чому ті хто поряд так паплюжать шляхетні наміри і фактично відтирають останніх союзників. Враження таке, що позиції прагматика і справжнього політичного комбінатора Турчинова, або ослабли і випадок з парком Шевченка тому показник, або старий компартфункціонер Федорчук переборщив з предвиборчими інтригами, чистками та продажем партійних посад, але краси й риторики хоч сотні Юлій Володимирівних не вистачить щоб потім компенсувати моральні збитки від містечкових інтриг і копійчаних розводів. Чому так і не винесли уроків з Тернополя? Адже поразка в Тернополі була поразкою виключно через інтриги. А тепер ще й з НКЗУ в Тернополі чергові інтриги – бо комітетів у Тернополі два – один "Свободи", а другий БЮТівський. Скільки ще Деньковичів затаїлося і чекають миті для власної інтриги? А інтриги в Луцьку з паном Шибою, у Сумах, у Луганську, де до керівництва опозиційної партії прийшли (УВАГА!) – чиновники облдержадміністрації. Скільки треба Комітетів, щоби протистояти владі? Один! А скільки потрібно комітетів щоб протистояти внутрішнім інтригам? Сотні! І так ми розпилимо власний потенціал. Боронячи на жаль не публічний інтерес, а чиїсь власні позиції в цьому процесі, прирікаючи тим сами публічний процес на принизливе торжище. Тому дискусія довкола БЮТ має стати й початком дискусії про долю самого НКЗУ, котрий підтримало більше десятка партій, і тепер через егоцентризм одних повинні втрачати й інші. Складається таке враження, що користуючись усією цією метушнею, деякі функціонери опозиційних партій, того ж БЮТ, намагаються банально "кинути" своїх лідерів, заробивши на самостійній кадровій політиці. Політичний процес в якому одні існують за рахунок зусиль інших, є вже не політичним процесом а примітивним розводняком. Можна сказати що цей мій блог і є початком дискусії про перспективи НКЗУ.

Ось сьогодні на сайт Комітету прийшов лист від одного з найпалкіших прихильників НКЗУ пана Леоніда з Миколаєва, постійного форумчанина сайту: Шановна Юлія Володимирівна! Як не прикро,але Ваш виступ в День Незалежності ще раз підтверджує,що Ви і Ваша команда,яка так і не пройшла обіцяне Вами оновлення і далека від щирого сповідування української справи,не зробили висновки із поразки і знову кличете людей на тіж стежки,які ведуть до поразки,бо Ви забуваєте,що мали б спочатку провести оздоровлення суспільства,його більшості,насамперед,української нації,позбавивши їх залишків ідеологічних догм минулого,зробивши їх демократичними,що унеможливить перебування при владі команди Януковича,починаючи уже з виборів в жовтні,де маємо привести до влади Українців з великої літери (вони є! Тільки їх не чути і не видно за піаром Вашої сили і інших.Розступіться,покажіть їх народу!).Саме цим мав би перейматися і НКЗУ.А просвітницька робота про дії влади,до якої Ви кличете з чітким планом, влада поверне успішно проти Вас,бо вміло грає на хворобі суспільства,закинувши,що Ю.Тимошенко знову рветься до влади,"каламутить" наро д,несе смуту.У влади більші можливості зробити так,щоб народ,хворе суспільство сприйняло Вашу просвітницьку роботу як політичний піар,який дійсно нагадує все те,про що Ви говорите і до чого кличете.То ж зробіть висновки для себе і,не боячись стати націоналістом,поверніть зусилля свої на оздоровлення української нації суспільства,кличте до цього НКЗУ.інтелектуальну еліту,всіх небайдужих українців,якщо дійсно і щиро хочете зробити добру справу для України, якщо були щирими Ваші лозунги "Україна переможе!Україна-це ти!",а не "рветеся до влади" з хворим суспільством.Для чого?!Знаю,що слова ці не попадуть Вам на очі,бо команда Ваша покладе їх в шухляду.То,може,люди,прочитавши,донесуть це до Вас,до НКЗУ,а останній переконає Вас зробити висновки,а не піаритися."