8 квітня 2015, 09:34

Маки пам'яті

Друга світова війна – найбільш кривава сторінка в історії людства. 50-80 мільйонів вбитих – ціна цього безумства. Саме як страшну трагедію Другу світову пам'ятають і згадують в усьому світі.



Але так не було у Радянському Союзі. Після 1965 року в СРСР, коли стало значно менше безпосередніх свідків страшних подій, замість трагічної пам'яті почали відзначити закінчення Другої світової війни у форматі свята – тріумфу ідей комунізму, непереможності радянського режиму. Це свято стало інструментом поширення культу війни.

Пам'ять про війну, що забрала життя десятків мільйонів, служила возвеличенню самого поняття війни. Така функція була надзвичайно важливою для радянського керівництва, яке після завершення Другої світової усі зусилля спрямовувало на підготовку до наступної.

Культ війни пережив навіть сам Радянський Союз і став традицією, яку підхопила сучасна російська влада. Вона зробила комуністичний міф інструментом впливу на колишні радянські республіки.

Минулого року ми усі побачили, що міф про "вітчизняну війну", про "славні радянські перемоги" став не просто елементом пропаганди – він став зброєю у війні проти України. Під гаслами "боротьби з фашизмом" російська пропаганда мобілізувала до боротьби проти України тих, хто досі хотів жити у полоні радянських стереотипів. Вони гордо називали себе "ополченцами", а вояків української армії "карателями", запозичуючи поняття із словника радянської пропаганди. Їх символом стала георгіївська стрічка, що асоціюється з радянським культом війни.

Тому сьогодні демонтувати радянські міфи про минулу війну, говорити про неї правду є важливою передумовою перемоги у війні сучасній.

Крім того, зважаючи на масштаб втрат, яких завдала Друга світова війна Україні (від 8 до 10 мільйонів вбитих), зважаючи на вклад українців у перемогу над нацизмом, які боролися з ним в лавах Червоної армії, УПА, арміях союзників по антигітлерівській коаліції, ми врешті маємо запропонувати український формат відзначення річниць, пов'язаних з цією війною.

Нову традицію вшанування ми заклали минулого року. Запропонувавши також і новий символ пам'яті за загиблими. Ним став стилізований червоний мак, розроблений харківським дизайнером Сергієм Мішакіним.

Червоний мак є традиційним українським символом, про який співалося в козацьких думах як про символ пролитої козацької крові. З іншого боку, червоний мак є європейським символом пам'яті жертв І та ІІ світової війни.

Торік ми вперше запровадили традицію відзначення 8 травня як дня, коли власне капітулювала нацистська Німеччина. Кілька тижнів тому цей день визначений Указом Президента як День пам'яті та примирення.

Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо гасло: "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, пам'ятаємо що ця трагедія була такою масштабною через те, що ми не мали своєї держави. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації, які не потакали йому, а дали рішучу відповідь.

Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Про звернення до ЮНЕСКО проти деколонізації

Нерішучість у звільненні України від маркерів русского міра дається взнаки. Варто було українській владі порушити встановлені законом строки очищення публічного простору деяких міст від символів російської імперської політики, парламенту – безпідставно провалити перейменування окремих міст, а правоохоронним органам – заплющити очі на українофобські заяви мера Одеси Труханова, як вата всіх кольорів і відтінків почала піднімати голову...

Якби не було УПА

Історики однаково не люблять обидва питання: "що буде" і "що було б, якби". Історія має справу тільки з об'єктивною реальністю і тому намагається відповісти лише на питання "що було"...

Заборона консульського обслуговування українців за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком.

Заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком. Оскільки багато хто сприйняв цю новину швидше на емоціях, не усвідомивши її змісту й реальних наслідків, поясню по пунктах чому нічого, крім шкоди, це рішення не принесе...

Про бюджет культури на 2024 рік

З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно добре...

Рішення комісії зі стандартів дежавної мови дискредитує процес деколонізації.

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння...

Про українську реконкісту.

З початком війни із Росію в Україна активно зміцнює національну ідентичність. Зросла державна підтримка української мови, культури, формуються спільні погляди на наше минуле...