Правду не сховати
Почав працювати із справою Бориса Стекляра, за доступ до якої довелось поборотися. Нагадаю, полковник КГБ намагався, всупереч прямій нормі закону про доступ до архівів, заборонити ознайомлення з документами про себе через суд. Не вдалося.
Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них – про "подвиги", за які керівництво КГБ відзначало чекіста.
За інформацією СБУ, це виявлено в 2009 році. Припускаю, що десь тоді і зроблено.
Пам'ятаю цей час – я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів. Доступу до справ співробітників КГБ тоді не було (це стало можливим тільки після ухвалення спеціального закону в 2015), але відкриття архівів злякало чекістів.
Проте вони марно старалися – більшість інформації сьогодні відновлена співробітниками СБУ за допомогою спеціального обладнання. Крім того, в архіві віднайдено оригінали згаданих в справі Стекляра наказів, які вказують за що саме його нагороджували.
Продовжую працювати із справою.
Далі буде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
