100 років незалежності
Діячів Української революції 1917-1921 рр. вважають повільним та нерішучими. І саме в цих рисах бачать головну причину її поразки. Справді вони, як і більшість політиків та громадських діячів того часу, були неготовими до революції. Але після її початку справи розвивалися дуже динамічно – за дев'ять місяців перейшли від вимог автономії України до проголошення незалежності. Україна – друга після Фінляндії (яка зробила це місяцем раніше) проголосила незалежність на руїнах імперії. Польща, Чехія, країни Балтії та Кавказу зробили це кількома місяцями пізніше.
Українська революція зазнала поразки не тому, що українці були не готовими захищати її, а тому, що змушені були протистояти наймасштабнішій агресії. У боротьбі за незалежність 1917-1921 роках в Україні загинуло людей більше, ніж у відстоюванні незалежності будь-якої іншої з новостворених держав, а може навіть їх всім разом взятих.
Нам є чого вчитися в діячів Української революції, щоб не повторити помилок. Але і є чим, і ким пишатися. Відновлена в 1991-му незалежність була б неможливою без її проголошення в 1918-му.
Тому вітаю усіх із століттям української незалежності!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
