16 травня 2015, 13:00

У чому причина відвертості путінського плювка на західну демократію

Гадаю варто кинути оком на більш глибокий аналіз того, що відбувається з Росією. А то ми звикли до дуже поверхневого політологічного бачення російської катастрофи останніх років. І тому не завжди адекватно реагуємо на її постімперську конвульсії. А Росія робить не лише політичний розворот на 180 градусів, але й розворот цивілізаційний. Як то кажуть – пускається нашого європейського берега і дрейфує на Схід. Навіть в Росії не всі розуміють, де опиняться.

Осмислення цього дрейфу можна розпочати з тексту Євгенія Іхлова: "Останній плювок на захід (клубок смислів) ".

Ось фрагмент з нього:

"У чому причина відвертості путінського плювка на західну демократію?

А вже боятися нічого – зроблено історичний поворот на Схід, до Китаю.

Говорити про перспективи російського співробітництва з Китаєм є сенс тільки розібравшись з тим, чим насправді стали минулорічні санкції Заходу. Адже вони зовсім не націлені на фінансовий крах Росії чи зубожіння середнього класу – все це неможливо досягнути такими дозованими методами. Вони просто закривають країні шлях у майбутнє. Ірак, Сербія і Лівія під санкціями жили десятиліттями – їм треба було тільки існувати і на "підтримку штанів" вистачало. Іран був спрямований у високотехнологічне майбутнє і погодився на свій "детант" після кількох років санкцій. Росії ще довго вистачатиме коштів на "роздачу слонів" і "матеріалізацію духів" – але ні сучасної технології, ні фінансів для потужного інвестиційного прориву вона не отримає. Так і буде потихеньку просідати, проїдаючи китайські кредити: повільний, плавний спуск до краю обриву... А от після "обриву", після неминучої хаотизації держави в період міжцарів'я, Великий Кредитор прийде за своїм, постаравшись покласти Російську Федерацію, як це виражалися в старовину, в кишеню жилетки.

Для обґрунтування майбутнього перетворення Росії в китайського васала вже використовується і ще буде використовуватися міт "про святого князя Олександра Невського і його істинно вірний геополітичний вибір", міт, який не дарма щосили лобіює РПЦ.

Тут ми підходимо до ще одного шару смислів. Згідно з мітом про Олександра Невського, його союз з Ордою не тільки врятував Російський Північний Захід від ярма, а й від поневолення Заходом."

Повністю стаття тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...