18 травня 2015, 12:14

Хто сьогодні править Україною

Для того, щоб зрозуміти нарешті, хто сьогодні править Україною, варто ознайомитись з матеріалом Марка Найдорфа "Постноменклатура".

Ось основне:

"Четверть века после СССР кое-что прояснили. Теперь видно,что главным в почившей стране была не идеология, а система собственности-власти. Ложно представленная как общенародная, собственность в Союзе имела коллективного владельца, организованного в сословие советской бюрократии – "номенклатуры". Слово "бюрократия" в этом случае может породить ложное представление о номенклатуре как об обычных наёмных служащих государственного управления. В СССР под именем чиновных "слуг народа" были скрыты хозяева, сцепленные между собой строжайшей круговой порукой, семейными и крепкими клановыми связями.

Падение СССР сильно потрепало персональный состав номенклатурного сословия. Но через несколько лет оно зановоконсолидировалось. Да, одиозные фигуры уровня "первых секретарей" отошли (некоторые – в мир иной), но укрепились партийные секретари второго ранга, в основном сохранился, но уже в роли собственников, "директорский корпус", добавились в сословье "умевшие вертеться" райкомовские комсомольцы. Важно, что сохранились люди, имевшие навык сословной кооперации, сохранился принцип сословного владения страной, реализованный в институте сословного же постсоветского государства.

Его основное условие состоит в том, что любой человек, вступающий на государственную должность, вступает одновременно в публичные и в частные отношения, предполагающие извлечение каждым незаконной прибыли (взятки, поборы проч.) на своём служебном месте и делегирование оговоренной части её вышестоящему начальникув обмен на защиту от закона со стороны "своих". Обычно, это называется коррупцией, что в данном случае не верно, т.к. по словарю "коррупция" – это "порча", т.е. нарушение порядка, тогда как в постсоветском обществе этот порядок удерживался не как исключение, а, напротив, как правило, на котором основана система коллективного владения. Поскольку она не описана законом, для постороннего те или иные элементы этой системы могут казаться "порчей". Она, однако, поддержана традицией и целостно воспроизводится в ней."

Повністю стаття тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...