19 січня 2016, 12:37

"Интеллектуальная гибридизация" России

Довольно странно выглядит, когда в России/граждане России по поводу и без начинают спекулировать на теме СССР (а мне пришлось столкнуться на днях с подобным подходом). Не потому, что Советский Союз – это плохо или хорошо, сегодня это больше поколенческий, а не мировоззренческий вопрос, поэтому я не об этом. Когда кто-то пытается актуализировать вопрос СССР применительно к современным реалиям, это всегда искусственно и странно. Не только потому, что очень далеко от современной России, но и пагубно для самой же РФ. А то, что Рамзан Кадыров отстаивает национальную идею РФ на Донбассе; то, что Кремль говорит о "русской весне" вне России, когда это неприлично звучит в самой России (межнациональной политики как таковой нет) и т.д. – вообще "интеллектуальная гибридизация".

Во-первых, центробежные процессы начались, прежде всего, с самой России. Появление фигуры Бориса Ельцина было закономерным, как фигуры, которая осуществит переход от Политбюро и перестройки Михаила Горбачева к РФ.

Во-вторых, когда действующая российская власть сожалеет о развале СССР и предпринимает попытки по пересмотру территориальных границ постсоветских государств, то она сама себя делегитимирует – Владимир Путин стал президентом как преемник Ельцина. То есть возник как лидер во вполне конкретных реалиях, а не вне пространства и времени.

В-третьих, в самой России нет однозначного отношения к советскому периоду, и это предмет дискуссии. Даже в советское время пересматривалось отношение к лидерам, в постсоветское – тем более. В свое время Брежнев говорил: "Хрущев развенчал культ Сталина после его смерти, а мы развенчали культ Хрущева при его жизни". В современной России долгое время преобладала позиция "взять все хорошее от советского периода, а от всего плохого отказаться". Но решения и действия последних двух лет обнулили и этот подход. Фактически, российская власть отказалась от главных достижений СССР: 1. пересмотрела статуса победителя над агрессором (Кремль стал его продолжателем); 2. обездвижила СБ ООН; 3. использовала риторику ВОВ и память ветеранов в пропагандистских целях ("наши деды воевали" и т.д.) и потеряла союзников (украинцы как народ, который очень много сделал для победы, названы "нацистами").

Те, кто формируют сегодня политику в РФ, еще не до конца понимают деструктивность использования истории и политического прошлого в пропагандистских целях. У России уже есть опыт подчинения истории как науки правящей идеологии закончившийся развалом Советского Союза. Отсутствие общественных наук и, соответственно, фундаментальных исследований, даже обычных социсследований, позволяющих изучать общественное мнение и корректировать курс, привели к тому, что развал СССР не просчитывался на уровне элит. Сегодня в России вообще все как пропаганда. Россия живет прошлыми заслугами и одновременно обнуляет их.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...