9 грудня 2016, 20:42

Почему России не удастся реализовать ''Ялту-2''

Отдельные российские политики и эксперты, не стесняясь, публично заявляют, что: 1). Россия вошла в Сирию, чтобы договориться по Украине; 2). Россия со сменой власти в США и возможной сменой власти на предстоящих в 2017 году выборах во Франции и Германии рассчитывает на "Ялту-2".

На первый взгляд, запрос РФ на "Ялту-2" кажется странным, ведь СССР как победитель во Второй мировой войне получил ряд выгодных геополитических инструментов, прежде всего, постоянное членство в СБ ООН. Но, на взгляд второй, Россия как правопродолжательница СССР, начиная с 2014 года, стала проводить агрессивную политику, в значительной степени обессмысливающую геополитическое наследство, доставшееся РФ от СССР.

Все дело в том, как кто распорядился победой/поражением во Второй мировой войне. СССР распорядился победой так, что в итоге развалился, по внутренним причинам. Как распорядились проигрышем Германия и ее союзники, в частности, Япония, свидетельствует уровень экономики этих стран.

Россия, вместо того, чтобы заниматься построением постсоветской идентичности страны и развитием своей экономики, сегодня хочет пересмотреть безо всяких на то причин итоги 1991 года, территориальные границы суверенных государств, образовавшихся после развала СССР. Тем самым, повторяя ту же ошибку, что и СССР – без ценностей (переназвать американо в руссиано – это не ценности) и современной экономики никакое господство страны, претендующей на статус империи, невозможно.

Кремль де-факто может ставить за цель разжигание конфликтов в самых разных точках мира, и, даже, на какое-то время "взломать ситуацию" (как это произошло в Крыму и на Донбассе), но сохранить свое влияние и перевести тактическое преимущество на каком-то этапе в стратегическую победу ему не удастся. В 21 веке любые претензии на влияние, основанные исключительно на силовом подходе без экономики – это авантюра. В этом смысле попытки России навязать миру войну, на фоне которой потом инициировать "Ялту-2", теперь уже в статусе агрессора, что зафиксировано в самых разных международных документах, априори провальны. И, более того, если "Ялта-2" и возможна, то только как реакция на то, что современная система международного права не вполне способна справиться с вызовами "гибридной войны", что предполагает – ужесточение мер по отношению к России.

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...

Про заборону релігійних організацій, афілійованих з РПЦ

Рішення щодо заборони в Україні релігійних організацій (265 голосів за у другому читанні), що мають відношення до РПЦ, є закономірним. Підхід "ми проти агресії, але не називаємо агресора" (а були ж іще хресні ходи за мир, щоб показати, що ніби-то в Україні йде внутрішня війна), згадуємо Кирила (бо такі канони) і тд в умовах повномасштабного вторгнення є непрацюючим...

Курський бумеранг для Росії

Декілька висновків з прецеденту у Курській області. 1. Дії Сил оборони України у Курській області змінюють ситуацію військового статусу-кво (це зрозуміло, навіть, для невійськових) не стільки у кількісному, скільки у якісному вимірі...