2 лютого 2017, 10:13

''День сурка'' для России – это 2014 год

Все мы помним фильм "День сурка", когда главный герой попадает во 2 февраля, воспроизводящееся каждый день – 3 февраля никак не наступает. Это описание "временной петли" – зацикленного отрезка времени, по завершении которого субъект возвращается в его начало и переживает данный отрезок вновь и вновь.

"Временная петля" очень точно описывает положение, в которое сама себя загнала Россия в 2014 году. "День сурка" для России – это 2014 год, аннексия Крыма и агрессия на Донбассе. Как стратегическая ошибка, положившая начало остальным ошибкам. Красивого выхода без последствий нет.

Бег по пропагандистскому кругу ("нацисты", "госпереворот" и т.д.) и периодическая активизация военных действий на Донбассе – это отсутствие выхода из "2 февраля" и варианта "3 февраля" у российской власти в ее понимании. Пока Украина, чтобы выжить, трансформируется из постсоветского в самодостаточное современное государство, пока китайская валюта стала пятой резервной валютой МВФ, и т.д., Россия уходит в изоляционизм, в логику действий "белки в колесе", тем самым, увеличивая и так большие разрыв и отставание от развитых экономик.

Как мы знаем, 3 февраля наступило для главного героя "Дня сурка" благодаря выходу из обычной логики поведения и переходу к полезным и добрым делам.

Так или иначе, Россия признает ошибочной политику по отношению к Украине, начиная с 2014 года. Это лишь вопрос времени.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Деідіотизація РФ

З обережно хорошого. Потихеньку, бачимо, як змінюється рамка переговорного процесу. Хоч росіяни знову виставили Мединського як керівника російської переговорної групи, який асоціюється виключно з пропагандистською і водночас імітаційно-переговорною позицією РФ, все ж, сам перелік питань дещо змінився, і не так звані російські "першопричини" тепер домінують на порядку денному...

Не Ялта-2

Кремль просуває тему зустрічі Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у листопаді. Технічно це, звісно, можливо. На саміті Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, що відбудеться 18-19 листопада у Китаї...

По той бік ''першопричин''

Тема "першопричин", все ж таки, не до кінця розкрита, раз Кремль постійно намагається апелювати до позапереговорного "духу Анкоріджа", маючи на увазі під цим викатані РФ ультиматуми на підставі так званих "першопричин"...

Кремлівському гібридному підходу ''дали в морду''

Схоже, "мир через силу" стає узгодженим підходом щодо РФ. Навіть із боку партнерів (у сенсі наявності політичних та економічних відносин) на пострадянському просторі...

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...