50 відтінків реформ: активізація з елементами симуляції

Якщо аналізувати минулий тиждень у плані законодавчого забезпечення реформ то можна чітко відзначити дві тенденції – активізація, яка дивним чином співпала не лише з Мінськими переговорами, а й однією з фаз перемовин України – МВФ та імітація, коли під соусом реформ подають не зовсім те, що обіцяється.

Отож, ініціатива Реанімаційний Пакет Реформ у пропонованому порядку денному для робочого тижня з 9 по 13 лютого пропонували парламенту зосередитися на боротьбі з корупцією (законопроекти 1660д, 0949 та відкликання з парламенту корупційного 1551) та допомогти волонтерам працювати ще ефективніше, усунувши законодавчі гальма за допомогою законопроекту 1408. Парламент же ж чи не вперше показав дуже серйозний реформістській запал і додав до цього списку ще ліквідацію недієвої Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (1647), визначився таки з базовим переліком святкових дат та подій на 2015 рік (проект постанови 1752) та ще з замахнутися на судову реформу (конкуруючі законопроекти від Президента 1656 і депутатів та громадських експертів 1497), які теж перебувають у базі законопроектів, які представники РПР тримають на контролі. Щодо перших, то експерти РПР були лише двома руками за активізацію парламенту, то щодо судової реформи були величезні сумніви, що профільний комітет, де лише минулого тижня перший раз засідала робоча група з 80-ти експертів, зможе дати собі раду з 4 000 правок. Даремно сумнівалися – якісно ніхто і не планував доопрацьовувати, зважаючи на наявність політичного замовлення – Президенту та парламенту не потрібен незалежний суд, краще посилити свій контроль над ним.

У вівторок за ліквідацію Нацкомморалі, ініційовану депутаткою БПП Ольгою Черваковою на виконання положення Коаліційної угоди та підтриманою всією медіа-спільнотою, проголосували 245 народних обранці. Депутати підтримали цю ініціативи і тим самим позбавилися ще одного атавізму часів тоталітарного минулого, наблизилися до європейських стандартів в галузі медіа та ще зекономили для бюджет 5 млн. грн. Правда, тепер все в руках Президента – без його підпису ліквідація Нацкомморалі не відбудеться.

У середу завдяки, перш за все, організаторським здібностям першого віце-спікера Андрія Парубія, якісній підготовці з боку профільного комітету з питань свободи слова, а саме голови комітету Вікторія Сюмар та заступника Олександра Опанасенка зал 289 голосами підтримав у другому читанні законопроект про відкритість публічних фінансів 0949. Варто також відзначити активну роботу залу, зокрема Олександри Кужель, завдяки якій законопроект вже на етапі прийняття вдалося доопрацювати так, щоб він не потребував технічно-юридичного опрацювання і міг бути введений в дію одразу ж після підпису Президента. Звісно, для втілення головної ідеї законопроекту, а саме створення сайту на якому б в одному місці були ВСІ державні видатки, як центрального та місцевих бюджетів, так і державних компаній, буде потрібно достатньо часу. Саме тому депутати заклали півроку для реалізації положень цієї ініціативи. В середу 11 лютого 2015-го завершилося понад дворічне поневіряння ініціативи експертів Віктора Тарана (Центр політичних студій та аналітики) та Віталія Шабуніна (Центр протидії корупції), поданий депутатами Лесею Оробець, Віктором Чумаком, Олегом Медуницею, Михайлом Головком, Андрієм Пишним та Оксаною Калетнік... Що показово, за цей законопроект так і не проголосував голова комітету з економічної політики народофронтовець Андрій Іванчук, який блокував його так само, як свого часу Азаров та Рибак. При нагоді, в цей же день було відкликане з парламенту ще одне дітище Іванчука – корупційний законопроект 1551, поданий як урядовий (Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавчус дотримався слова даного громадським експертам і відкликав цю корупційну ініціативу, якою його намагалися підставити). Законопроект надавав індульгенцію і допускав до тендерів фірми, яким через махінації був заборонений доступ до торгів за державні кошти.

Не без проблем в цей же день була прийнята постанова 1752 про відзначення пам'ятних дат та подій у 2015 році. Можна цинічно заявити: "Які відзначення, в країні війна?" Але, якщо зважити що саме через комплекс спільних заходів та святкувань і формується національне самоусвідомлення, переоцінити те що цілий місяць такої постанови не було і такі події як вшанування пам'яті Героїв Крут банально саботувалося у частині навчальних закладів, важко. Так, постанова має бути доповнена і доопрацьована, але вже створена база для активної роботи у сфері національно-патріотичного виховання. Група з політики Національної пам'яті РПР позитивно оцінила роботу комітету з питань культури та духовності на чолі з Миколою Княжицьким і підтримала прийняття цієї постанови.

А от в четвер парламент наче підмінили. Не зважаючи на заклики громадських активістів Реанімаційного Пакету Реформ виконати Коаліційну угоду у частині яка стосувалася незалежності судової реформи, парламент погодився розглядати системну реформу, хоча матеріали по ній з'явилися в залі лише за кілька годин до розгляду. А ось надзвичайно важливий законопроект 1660д, який мав на меті виправити всі лобістські схеми ослаблення Національного антикорупційного бюро, як то не підслідність для нього колишніх президентів (тобто ні Януковича, ні Кучму, ані інших діячів, НАБ не мав права навіть підозрювати), можливість працевлаштування у нових антикорупційних структурах тих, хто дискредитував боротьбу з корупцію, перебуваючи на службі в антикорупційних підрозділах прокуратури та інших відомств, тощо, дивним чином зник з порядку денного. І це при тому, що при його підготовці й так було закладенні суттєві послаблення незалежності керівника Національного антикорупційного бюро та розширено можливості Президента та парламенту впливати на нього. Та навіть за такої лайт-версії цей законопроект викликав такий жах у корупціонерів з мандатом, що вони ледь не спровокували відкладення його голосування. З вечора середи почалися ширитися чутки, що голосів у залі для прийняття немає, а тому, щоб не впасти у багно обличчям перед МВФ та міжнародними партнерами, яким завершення законодавчого забезпечення атикорупційної діяльності обіцяли ще минулого тижня, керівництво держави ледь не піддалося на провокацію і не відклало розгляд 1660д. Завдяки наполегливості одного з співавторів ініціативи Юрія Луценка та знову ж таки Андрія Парубія законопроект повернули у зал і проголосували – 247 голосів за. Дрібничка, але зверніть увагу і тут Андрій Іванчук не голосував... Перепон для роботи антикорупційних органів немає.

Наступною взялися за судову реформу. І тут імітація проявилася ще більше ніж у попередньому випадку: коаліцію забули, Президенту надали додаткові повноваження непередбачені Конституцією (наприклад, ліквідовувати суди), політичну залежність судів не те щоб скасовано, а навпаки посилено (вплив Президента та парламенту на переведення суддів, призначення їх на адміністративні посади і так далі). Можна багато говорити про величезну кількість позитивних новацій, як то скасування рангів суддів (що раніше пропонувалося) та багато інших, але – судді і далі залежні. Президент, замість впровадження європейських стандартів незалежності судової гілки взяв тактику на контроль над судом. Парламент його підтримав. Тепер кожен українець, відчувши відсутність рівності перед судом знає кого може у цьому звинувачувати – є 1 + 422 винуватці (трошки менше, якщо вважати що за судову ніби-то реформу проголосував 251 депутат, зокрема тут Іванчук голосував "за", але колективна відповідальність є колективною) мінімум.

Звісно, можна згадати і позитивні кроки в напрямку дерегуляції підприємницької діяльності, введенні урядовим 1580 та якісно доопрацьовані профільним комітетом на чолі з колишнім експертом РПР Віктором Галасюком, але імітація реформи у судовій сфері таки зіпсувала дуже позитивну активізацію парламенту. Залишається сподіватися, що поживши трохи з політично-залежним судом українці знову поставлять питання потреби доведення судової реформи до кінця перед людиною, яка цю галузь тепер контролює, тобто Президентом. А,зважаючи на рівень викликів, які стоять перед Петром Олексійовичем та тим скаженним ритмом роботи, який на нього звалився, він таки зрозуміє що контрольовані суди – це валіза без ручки, яку давно вже треба кинути, щоб вона саме себе витягла з того рівня недовіри, у якому знаходиться.

Ще одним сподіванням є те, що активізація не спаде після позитивного рішення МВФ щодо виділення коштів. Бо на порядку денному таки залишилося доопрацювання законопроекту 1408 про волонтерську діяльність, який намагаються вихолостити у секретаріаті комітету з питань молодіжної політики і все сподівання на робочу групу на чолі з Миколою Величковичем (представником Самооборони Майдану, який прекрасно розуміє важливість волонтерства), доведення до кінця законодавчого забезпечення запуску Суспільного мовлення законопроектом 1357, посилення процесів дерегуляції законопроектом 1069 та багато інших ініціатив, які потребують першочергового розгляду для запуску реформ. Роботи багато, то ж не засмучуємося невдачами і рухаймося вперед. Час покаже, що було справді реформами, а що лише імітацією.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.