З року мереж через рік комунікації в роки консенсусу. Зможемо?
Новий рік найкращий час проаналізувати що відбулося за решту 360 з копійками днів, які нічим не кращі чи гірші ніж останній, окрім зміни календаря на стіні. Та ми, як це вкотре показують процеси виконання вимог Плану візової лібералізації чи прийняття бюджету "нація дедлайнів": поки не прийде день виконання – не ворушимося, чи майже не ворушимося. Зате в останній дні здатні на дива. Питання в тому нашо ці дивацтва, якщо можна системно працювати і досягати більшого, з меншим напруженням. Але то таке.
Так от, не думаю що обмежуся одним постом, бо розкоші писати довго точно не буде. Тому починаю з головного тренду року: рік формування мережі команд. Можна було б просто назвати роком Реанімаційного пакету реформ, як символу мережевості (понад 40 організацій з досвідом, ще з кілька десятків ініціатив та платформ), які шукають оптимальні системи взаємодії для понад 300 експертів та активістів, та це було б повноцінно.
Владна система в Україні прогнила. Насправді навіть не прогнила, бо створювалася на гнилій основі – пострадянській системи рентоздирництва, де доступ до влади розглядається як можливість самозбагачення лише в матеріальному змісті, а не як самореалізація найвищого рівня через допомогу суспільному інтересу втілюватися якнайкраще. Відтак влада заточена на крадіжку суспільного ресурсу: газу, нафти, енергетики, бюджетних коштів, інформаційного простору, суспільних відносин, тощо. І вона дуже добре виконує функцію самозбереження. Відтак доступ інших не те що обмежений, а майже недоступний. Так було донедавна, а частково так є і зараз. І не всім це не подобається.
Протиставити владній системі систему партій, медіа, бізнесу, суспільних рухів не було змоги, бо віруси рентоздирництва проникали всюди, отруюючи ці всі явища. Так, існували винятки як то чесні журналісти, ідейні політики, працьовиті урядовці, дієві громадські організації. Але самостійно вони могли і можуть змінити лише дрібниці, хай навіть дуже важливі. Для системної боротьби з гідрою потрібно рівнозначну силу. Але не систему, бо вона матиме ті ж самі слабкі сторони, що й владна – мала мобільність, бюрократизація, закритість. Потрібна мережа з відкритим доступом (при цьому як входом так і виходом), цінностями, правилами взаємодії.
І така мережа у 2015 році активно формувалася. Її складові, окрім згадуваних експертів та активістів РПР (до окремих з них ще повернемося) це і нові народні депутати, як ЄвроОптимісти, як з антикорупційної платформи в рамках БПП, так і багато інших. Їх характерною рисою є не перша ходка в ВРУ, а здатність працювати по новому, не маючи на меті лише особистий зиск (тому зарплати до 6 тис для них виглядають як знущання з боку виборців), відкрито, підзвітно, з залученням громадськості. Це і урядовці, які після Революції гідності пішли у владу з куди кращих зарплат і умов, бо треба було (перелічувати не беруся, бо когось точно забуду, а це буде неправильно). Бо розуміли що вони або змінять цю країну з середини, або дивитимуться ззовні як вона занепадає далі. Це професійні громадські організацій чи то візійного формату, як Несторівська група / Nestor Group Ініціативна група "Першого грудня", Нова Країна, чи то галузеві антикорупційні Центр Протидії Корупції Transparency International Ukraine, Центр Політичних Студій та Аналітики, медійні Інститут Медіа Права, інституційні Центр політико-правових реформ,NGO Centre UA пацієнтські Пацієнти України, мобілізаційніАвтоМайдан – AutoMaidan Самооборона Майдану, економічні Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy, енергетичні greencubator DiXi Group, освітянські, наукові, культурні, екологічні, молодіжні (ну як же без рідного Plast – National Scout Organization of Ukraine). Важливим елементом мережі є освітні (Відкритий університет реформ, Відкритий Університет Майдану, PrometheusУкраїнська школа політичних студій/Ukrainian school of political studies) та просвітницько-інформаційні ініціативи (Voxukraine, Громадський рух "Чесно" | Civic movement "Chesno"), відкриті медіа, та комунікаційні майданчики, як за задумом Національна рада реформ / National Reforms Council. Важлива порада та участь міжнародних експертів за підтримки European Union in Ukraine Embassy of Ukraine in the USA / Посольство України в США посольств Чехії, Швеції, Канади. Узгоджена програма дій з чіткими пріоритетами (поки з цим, здається, найбільша проблема, згадуємо про життя дедлайнами).
Лише поєднання цих складників та багато іншого дає можливість подолати гідру. Не бравурними форумами з крутими хедлайнерами-легіонерами, не покладанням відповідальності лише на владу, яка апріорі краща а всі попередні, але й так само далека від ідеалу. Не таврування #зради, та пошук #перемога. А системна робота мережі, кожного елементу на своєму місці, взаємодоповнення та взаємодовіри...Карочє – ПАХАНИНА всіх і вся, хто здатен і має бажання працювати (ой, мало у нас таких, ой я мало).
Є ще один елемент якого критично не вистачає – вміння КОМУНІКУВАТИ. Власне не говорити, а говорити, чути, домовлятися і спільно виконувати про те про що домовилися. Говорити в нас багато умільців, презентації запускати, власні позиції відстоювати. А комунікаторів, здатних організувати процес пошуку консенсусу – мінімум мініморум.
Тому, якщо 2015 рік у мій картинці світу став роком МЕРЕЖ, дуже сподіваюся, що 2016 рік стане роком КОМУНІКАЦІЇ і закладе основу наступним рокам КОНСЕНСУСУ щодо розвитку України. І сподівання на це не голослівні – 2015 рік та його результати це доводять.
П.С. Запитаєте, а де тут АТО і країна-агресор? Немає. Бо час вже нам встановлювати свій порядок денний самим. Ну і перемогти цього ж агресора нам вдасться лише завдяки успішності в комунікації заради консенсусу в мережах. Бо система, на жаль, здатна лише оборонятися та й то з перемінним успіхом. Але і на цьому величезна їй подяка, бо спокуса здатися в ній дуже велика – рентоздирництво і в нас, і в агресора це та спільна риса, яка сприяла узгодженню позицій за часів Підарешта і не факт що не сприятиме і зараз. Тому в ім'я всіх героїв Небесного Батальйону, в честь всіх воїнів АТО мусимо перемогти ту, щоб забезпечити їм тил та основу для перемоги там.
#боротьбатриває.
Якщо є бажання подискутувати – запрошую на ФБ
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
