НАШІ ЦІННОСТІ – ХРИСТИЯНСЬКО-ДЕМОКРАТИЧНІ Част. 4

Шановні читачі мого блогу, у попередніх постах я ставив декілька питань:

1) Що ми розуміємо під суспільними цінностями?

2) Якими є традиції та історія наших предків (у частині культурно-ціннісного надбання) ?

3) Що ми маємо сьогодні?

Тепер – пропоную вашій увазі останню частинку своїх розмірковувань з цієї тетралогії.

Нашому суспільству потрібно шляхом всеосяжної глибокої дискусії створити систему суспільних цінностей, яка б базувалася на органічних для нашого народу основах: з одного боку на традиційних християнських цінностях, а з іншого боку – на сучасних демократичних принципах, при цьому базовою платформою мають стати християнські цінності.

Саме в країнах розвинутої демократії у ХХ столітті були сформульовані та успішно впроваджені базові християнсько-демократичні принципи. Розглянемо ключові з них, які, нашу думку, можуть бути використані в Україні, з певним нашим корегуванням їх змісту:

1) Християнські морально-етичні засади суспільства: прагнення до смиренності, покаяння, прощення, терпимості і злагоди мають стати також і суспільними цінностями. Політична діяльність повинна ґрунтуватися на моральних засадах християнства. Суспільство має прагнути, щоб люди духовно удосконалювалися; любов і милосердя повинні стали ключовими цінностями всього суспільства;

2) Солідарність: "милосердя" – як одна з основ християнства; взаємодопомога і взаєморозуміння; підтримка тих, хто цього потребує; співпраця з метою досягнення спільного блага, яке є метою і суспільства, і держави та передбачає справедливий перерозподіл загальних благ заради розвитку всього суспільства;

3) Персоналізм: суспільство і держава мають створювати умови для самореалізації людини, яка є ціннісним індивідом, і має право здійснювати вільний вибір, при цьому нести повну відповідальність за себе і свою сім'ю. Життєдіяльність людини повинна відбуватися у тісному взаємозв'язкуз сім'єю, громадою, професійною групою і суспільством і ґрунтується на взаємних правах, обов'язках і повазі;

4) Комунітаризм: призначення людини у земному житті полягає в її реалізації у рамках сім'ї, громади, професійної групи, котрі необхідно захистити від втручання держави, яке можливе лише за нагальної потреби і тільки в межах закону;

5) Соціальна справедливість: всі люди рівні і мають рівні права та обов'язки; інваліди, малозабезпечені та інші вразливі групи отримують допомогу, але повинні, по-можливості, також створювати суспільні блага; спільною метою є гармонійний розвиток суспільства;

6) Популяризм: інтереси різних частин суспільства мають бути максимально узгоджені, а державна політика повинна враховувати інтереси якомога більшої кількості людей; ідеалом має стати досягнення загальносуспільного консенсусу;

7) Субсидіарність: у законну життєдіяльність людини (сім'ї) ніхто не має права втручатися (ні громада, ні держава); у законну діяльність професійних груп ні громада, ні держава не можуть втручатися (у них діють професійні самоврядні організації); у справи громад держава не втручається. Взаємодія відбувається з метою співпраці, надання допомоги і як правило на договірних засадах, а втручання здійснюється для припинення правопорушень або притягнення до відповідальності у разі порушення закону і винятково в його межах;

8) Демократичність: люди мають право обирати і відкликати обраних представників, які підзвітні і підконтрольні виборцям; доступ до державної служби і публічних посад здійснюється на конкурсних засадах; розподіл і баланс гілок влади; багатопартійна система, гарантії прав опозиції, яка має бути відповідальною і працювати на постійній основі; громади є базовим рівнем організації суспільства, на рівні яких реалізуються принципи безпосередньої демократії;

9) Соціальна ринкова економіка: люди вільно обирають роботу і мають право на підприємництво; праця є не товаром, а цінністю і користується повагою суспільства; господарська діяльність має служити людям; державний і суспільний контроль у формі підзвітностіяк над монополіями і їх власниками, так і над вищими чиновниками – публічними особами;

10) Позаконфесійність: розмежування суспільно-політичної і релігійної діяльності; представники всіх релігійних конфесій мають рівні права; міжконфесійний діалог спрямовується на вирішення спільних завдань, примирення і співпрацю різних конфесій; повага до прав релігійних меншин.

P.S.: Шановні співгромадяни!

Наведені принципи не є усталеною системою, а лише пропозицією для обговорення.

Закликаю всіх небайдужих висловлюватися щодо розглянутих питань і запропонованих ідей.Тільки разом ми можемо подолати кризу.

Нашою спільною метою є розбудова справедливого суспільства та ефективної держави. Ніхто за нас цього не зробить.

Ми всі дуже різні, але наші предки, які тисячі років жили на нашій землі, залишили нам надбання, котрі ми зобов'язані не втратити, а примножити і передати наступним поколінням, інакше ім'я наше зникне і сліду нашого не залишиться...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.