ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ХРИСТИЯНСЬКОМУ ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
В одній з попередніх публікацій було запропоновано обрати християнсько-демократичну модель розбудови України.
Сьогодні розглянемо питання економічної діяльності людини в християнському демократичному суспільстві.
Існує поширена думка, що займатися активною економічною діяльністю, а тим більше підприємництвом, накопиченням фінансів і багатства, християнам не можна.
Чи дійсно існують такі обмеження для християн?
Прихильники такого підходу посилаються на слова з Біблії: "Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!" (Від Матвія 19:24).
З цих слів робиться висновок, що матеріальне багатство для християн не тільки не потрібне, але й шкідливе.
Однак, інші слова Божі з Біблії промовляють наступне:
• "І поблагословив їх [Адама і Єву] Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!" (Буття 1:28) – Бог надав першим людям Адаму і Єві та всім їх нащадкам землю в управління та благословив господарську діяльність;
• "А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото" (Буття 13:2);
• "І сказав Бог до нього [царя Соломона]:... Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє" (1 Царів 3:11-13);
• "А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного" (Левит 25:14) – свідчить, що християни можуть і повинні торгувати для обміну плодами своєї праці і при цьому бути чесними;
• У притчі про срібло (таланти) (Від Луки 19:11-26) Ісус Христос розповідає, що отримані міни срібла (одна міна дорівнювала не менше як стоденному заробітку працівника), слід примножувати, займаючись господарською діяльністю або віддавши торговцям, а заховати (закопати в землю) срібло не годиться. З цієї притчі походить приказка: "закопати свій талант у землю" – про людей, які не розкриваються свої здібності.
Які ж висновки може зробити християнин із слів Божих?
По-перше, Бог благословив людині володіти землею, розумно і відповідально управляти всіма її ресурсами, розмножуватися, жити в любові та гармонії з Богом і людьми.
По-друге, християни можуть бути багатими в матеріальному плані, але це багатство не повинно бути метою життя, а лише засобом (інструментом) для досягнення наведених вище цілей.
По-третє, багатство людина може отримати власною працею або його Бог може дати людині, яка своїми прагненнями достойна цього і використає його для зазначених вище цілей.
По-четверте, справедлива і чесна торгівля як природний засіб обміну товарами благословляється. При цьому, враховуючи безліч спокус, які можуть виникнути під час торгівельних операцій, слід пам'ятати одну з ключових заповідей: "Люби свого ближнього, як самого себе" (Від Матвія 22:39).
І, врешті-решт, святе письмо вказує, що займатися господарською діяльністю, підприємництвом, торгівлею, накопичувати багатство для християн не лише прийнятно, але й заохочується.
В сучасній демократичній системі ми виділяємо такі принципи економічної політики: створення умов, щоб кожен міг забезпечити себе і свою сім'ю; підтримка економічної активності людини; стимулювання людини ставати заможною; заохочення приватних інвестицій шляхом звільнення їх від податків, вільне конкурентне підприємництво, обмеження впливу і втручання держави; гарантії приватної власності. Ці принципи в християнському демократичному суспільстві можуть реалізовуватися в межах, що відповідають заповідям Божим.
Таким чином, в християнському демократичному суспільстві людина займається господарською діяльністю, підприємництвом, торгівлею, накопичує багатство, але спрямовує ці ресурси і блага не для надмірного споживання, а для виконання заповідей Божих.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
