Децентралізація – швидкісний потяг, який не варто зупиняти
Вангую, що це буде непопулярний пост. Зради в ньому практично нема, лише трохи перемоги, а саме – успіхи децентралізації.
Вчора в Києві відбулися дві помітні події. Перша – прес-конференція президента. В її тіні трохи загубилася друга – нарада щодо перспектив децентралізації на 2016 рік, яку проводив спікер парламенту.
Мабуть, децентралізація – одна з небагатьох реформ, яка дійсно просувається майже без збоїв. За даними Нацради реформ, вона у нас на другому місці за швидкістю виконання (для довідки: на першому – Програма просування інтересів України в світі. Залишимо це без коментарів). Знаєте, чому? Причина дуже проста, логічна, зрозуміла. І усвідомлювати цю причину дуже важливо для розуміння, чому у нас досі лишаються проблеми у таких сферах, як, наприклад, боротьба з корупцією.
Децентралізацією займаються. Нею опікуються – і провідні експерти Ігор Коліушко, Юрій Ганущак, представник Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря, і Адміністрація Президента, і віце-прем'єр Геннадій Зубко, і представники профільних асоціацій. Слід віддати належне і по факту головному децентралізатору країни Гройсману, для якого децентралізація стала своєрідною ідеєю фікс. Саакашвілі колись назвав його одержимим децентралізацією, а це непогана прикмета для реформатора.
Отже, що було зроблено за минулий рік. Наразі найбільших успіхів досягнуто саме у фінансовій децентралізації. Минулого і поточного року в місцевих бюджетах залишатиметься 100% єдиного податку і місцевого акцизу. Ще одне досягнення – об'єднання територіальних громад. Їх наразі 159, вони створені на основі 794 громад. Для невеличких сіл і містечок це реальна можливість отримувати кошти з бюджету на розвиток інфраструктури, будівництво шкіл, лікарень, на які до того не вистачало грошей. На наступний рік в бюджеті виділено 1 млрд гривень на розвиток інфраструктури ОТГ. Державний фонд регіонального розвитку отримав 3 млрд. гривень. Крім того, додатково передбачено 1,94 млрд. грн. субвенції місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток окремих територій та 0,95 млрд. грн. коштів для капітальних видатків за програмою "Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів". У селах передбачено, що у місцеві бюджети буде надходити сільгоспподаток в розмірі не менше 200 гривень з кожного гектара землі с/г використання. Це дозволить отримати кошти для розвитку інфраструктури у сільських місцевостях.
Крім того, у громад з'явилося більше можливостей для самостійного збільшення доходів місцевих бюджетів.
Є, звісно, і проблеми. Наразі основними питаннями є фінансування профтехучилищ та забезпечення пільгового проїзду для відповідних категорій населення. Уряд намагався повністю перекласти ці витрати на місцеві бюджети. Зокрема, ПТУ фінансуються на 50% з державного бюджету, а інші 50% мають забезпечити місцеві. Великі міста, такі як Київ, Харків ще можуть собі дозволити вирішувати ці проблеми самостійно, а для маленьких міст це поки що є непосильною ношею. Зараз прибічники децентралізації шукають найбільш адекватні шляхи для вирішення цих питань. В тому числі, і на вчорашній нараді.
Слід розуміти, що всі досягнення – це скоріше проміжна перемога. Справжні успіхи децентралізації залежать наразі від двох факторів.
По-перше, від політичної волі наших шановних парламентаріїв, зокрема, для внесення змін в Основний закон. На жаль, зараз конституційне закріплення децентралізації стало заручником ситуації на Донбасі. Зміни до Конституції щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, які мають визначатися окремим законом (для зрадолюбів та всьопропальщиків це звучить як "спецстатус Донбасу") зараз отримують різне трактування від багатьох експертів та політичних сил. І це ставить під загрозу результативне голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Будемо сподіватись, що наші шановні парламентарії знайдуть компромісне рішення, аби не завалити реформу з децентралізаціїі прийняти відповідні законопроекти. Якщо ні – доведеться готувати план Б, тобто продовжувати децентралізацію без змін Конституції. Це буде складно, але можливо.
Другий фактор – це влада на місцях. Бо децентралізація – "ето нє только ценний мєх", але ще й відповідальність, яку мають проявляти регіональні керівники. Отримати гроші з бюджету – це найпростіше, а ось раціонально ними розпорядитись – це вже реальна робота, яку має виконувати місцева влада. Крім того, у регіонів з'явиться набагато більше можливостей самим впливати на наповнення місцевих бюджетів. Тому відмовки на кшталт "Цього року держава не виділила грошей на вирішення тої чи іншої проблеми" вже будуть не такими дієвими. Місцеві керівники мають виявляти справжню винахідливість та хазяйновитість, аби їх рідне місто чи село заробило більше грошей. І це великий плюс, оскільки це викорінить і необхідність "вибивання" грошей у центральної влади, і феномен "феодального покровительства", коли кошти йдуть у регіони, які мають покровителя "згори", а ті місцевості, яким не пощастило мати "свого" міністра або якогось впливового політика, потерпають від злиднів. Зрештою, децентралізація, яка фактично є зміною правил гри, допоможе викорінити корупцію, яка завжди існувала при розподілі бюджету саме в частині фінансування регіонів.
Ну і не варто залишати поза увагою простих людей, місцевих мешканців. Адже саме від їхньої реакції, від того, чи стало їм жити краще, легше, комфортніше, і можна судити про успіх децентралізації. І саме децентралізація повинна підштовхнути розвиток громадянського суспільства на місцях. Тобто, таких проектів з контролю використання бюджетних коштів, як "Наші гроші", мають бути сотні – на місцевому рівні.
Вже зараз виглядає, що реформа з децентралізації – стане першою реформою, яку вдасться провести від початку і до кінця, а не залишити на півдорозі, як це часто робиться у нас в країні. Хочеться вірити, що нарешті прокляття недореформування буде знято, і децентралізація стане прикладом для реформаторів і в інших сферах. Наприклад, у галузі охорони здоров'я, яка наразі є чи не найзанедбанішою.
Колись Віктор Ющенко сказав, що Україна має стати країною самоврядних громад. Він це лише казав. Ми маємо шанс втілити це в життя. Сподіваюсь, не упустимо його.
