Мар’ян Заблоцький Економіст, Голова правління ГО "Центр ефективного законодавства", заступник Голови "Української аграрної асоціації"

Монополія Фірташа на ринку добрив загрожує аграрній галузі

27 липня 2015, 21:02

Через місяць аграрії зберуть урожай. Уже через пару тижнів після цього почнеться сівба озимих культур, які становлять близько 40% урожаю усіх зернових протягом року.

Але для виробників зерна існує серйозна проблема – висока ціна на добрива в Україні, яких при цьому банально бракує. Головні причини цього – монополія Дмитра Фірташа, пролобійовані ним антидемпінгові мита та його війна проти уряду.

Наразі експортна ціна на аміачну селітру – найпопулярніший вид добрив серед аграріїв – в українських портах складає близько $200 за тонну, але на внутрішньому ринку в Україні її продають за понад $300.



Надвисока ціна на добрива спричиняє їхній низький попит. За підсумками весняного сезону поточного року, українські аграрії внесли в ґрунт 590 тис. тонн аміачної селітри, що на 200 тис. тонн менше, ніж у 2014 році і на 350 тис. тонн менше, ніж у 2013-му.

Одна з причин дефіциту – жодне з 4-х українських підприємств, що входять до складу холдингової групи Ostchem Дмитра Фірташа, не працює.

Два хімічні підприємства – ПАТ "Концерн Стирол" і ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" – були зупинені ще в травні 2014 року. Вони знаходяться в епіцентрі або дуже близько до бойових дій, тому про поновлення їх роботи поки говорити зарано.

Два інші підприємства групи Ostchem – ПАТ "АЗОТ" (Черкаси) та "Рівнеазот" – були зупинені в травні цього року. Підприємства Фірташа пояснили своє рішення про зупинення роботи "системним тиском з боку нинішнього уряду".

У свою чергу, уряд звинуватив менеджмент хімічних підприємств Фірташа в махінаціях при поставках природного газу на його заводи. Згідно з даними уряду, добривні підприємства Фірташа заборгували Нафтогазу 6 млрд. грн.

Уряд цілком справедливо вимагає від підприємств Фірташа оплати заборгованих державі коштів. Зі свого боку, Фірташ вирішив зупинити добривні заводи, чинячи таким чином на уряд тиск.

Але сама по собі зупинка заводів не спричинила б ріст цін, якби не антидемпінгові мита на російські добрива. З липня 2014 року для десятка компаній – імпортерів добрив ввели загороджувальне мито – від 20,51% (для російської компанії ВАТ "Дорогобуж") до 36,03% (для інших).

Імпортерам довелося згорнути свою діяльність. Якщо в першій половині 2014 року (до введення мита) на український ринок було ввезено 135 тис. тонн селітри, то за аналогічний період 2015 року – всього 25 тис. тонн.

Фірташ, який публічно ратував за українського товаровиробника, до вітчизняних аграріїв поставився без сентиментів: ціна його продукції на внутрішньому ринку після запровадження антидемпінгових мит суттєво зросла. Причому, українським аграріям підприємства Фірташа продавали добрива часто значно дорожче, ніж закордонним покупцям.

Загальні переплати аграріїв на придбання окремих видів добрив (сечовина, КАС, аміачна селітра, аміак) на внутрішньому монополізованому ринку України у 2014 році склали 51 млн. дол. США.

У 2015 році, через монополію на внутрішньому ринку та антидемпінгові мита, переплати аграріїв за добрива очікуються у розмірі 224-249 млн. дол., за умови збереження внутрішнього попиту на таку продукцію та відсутності інших альтернатив.

Є два варіанти вирішення проблеми. Перший – запустити в роботу підприємств "Рівнеазот" і черкаський "АЗОТ". Не виключено, що якщо конфлікт Фірташа з урядом буде продовжуватися, вірогідним сценарієм може стати націоналізація цих підприємств. Уряд цілком здатен на такий сміливий крок як націоналізацію заради запуску добривних заводів, про що вже раніше попереджав Арсеній Яценюк. Це дещо зменшить дефіцит добрив на ринку, але все одно не знизить внутрішню ціну до хоча б до рівня експортної.

Є й інший варіант – віднести дефіцитну аміачну селітру до переліку товарів критичного імпорту і відкрити для неї кордон, відмовившись від ввізних мит. Згодом за цим має відбутися негайне скасування самих антидемпінгових мит.

Проте, імпорт російської селітри все одно може бути проблемним, бо Росії не вигідно продавати її в Україну. Газпром уже давно тісно співпрацює з Фірташем. Без дешевого газу Газпрому та кредитів від Газпромбанку бізнес Фірташа з виробництва добрив, скоріш за все, навряд чи би працював (більш детально тут: "Уряд, добрива та Газпром").

Тому слід також стратегічно вирішити питання імпорту добрив з країн Європи. Але тут, на жаль, стоять бар'єри, ще більш неприступні, ніж горезвісне загороджувальне мито.

Щоб поставляти новий продукт на ринок України, його, згідно з чинним законодавством, потрібно зареєструвати. Правилами реєстрації передбачено, що для цього потрібно провести не тільки лабораторні, але й польові випробування. Навіть у тому випадку, якщо товар аналогічний такому, що вже зареєстрований і використовується. Польові випробування – це, як мінімум, рік. Тому питання ввезення недорогої грузинської або болгарської селітри затягується на невизначений термін.

У зв'язку з цим варто максимально спростити систему реєстрації добрив, аби допустити на внутрішній ринок грузинських, болгарських, румунських та інших виробників. Всі ці кроки необхідні, щоб побороти монополію Фірташа, яка, наразі, заставляє аграріїв переплачувати за його селітру понад 100 доларів на тонні.

Добрива – це найбільш критичний компонент для отримання гарного врожаю. Без доступних добрив експорт української сільгосппродукції впаде, а з нею – валютна виручка та курс гривні. Будемо сподіватися, що бажання однієї людини заробляти на монопольному становищі не спричинить втрати для всіх українців. Для цього уряду слід здійснити прості кроки щодо відміни зайвих обмежень для імпорту та реєстрації добрив, а також, за потреби, здійснити націоналізацію окремих заводів. В цілому, в аграріїв є впевненість та очікування, що уряд відповідні кроки найближчим часом здійснить.

Україна та Європа878 Корупція1040 Рада 2014103 Уряд реформ284 Aтака Путіна1096
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте