Zemderyban.in.ua – онлайн лічильник земельного дерибану
ZEMDERYBAN.IN.UA – сайт, який покликаний показати проблеми, пов'язані із монопольним розпорядженням 1/6 території України одним державним органом – Держгеокадастром, а також рядом винятків у законодавстві, що дозволяють отримувати землю на неконкурентних умовах.
До 2002 року одинадцять тисяч органів місцевого самоврядування розпоряджались землями за межами населених пунктів. Потім десять років землями розпоряджались півтисячі районних адміністрацій. У 2013 році монопольне право на розпорядження державними землями отримало Держземагенство.
Кожного разу при передачі права розпоряджатись землями "нагору" росли суми хабарів за отримання землі. Принцип простий – на більшій консолідації повноважень легше вибудувати корупційну вертикаль. Чим більше консолідовувались повноваження по розпорядженню землями, тим більше хабарів доводилось заносити "нагору".
Як дерибаняться землі? Наше соціалістичне законодавство передбачає цілу купу винятків. Так, можна просто передати землі в оренду без аукціону для ведення фермерства. Вартість оренди землі просто встановлюється чиновником. Це може бути як мінімально дозволені 928 грн на рік за га, так і більш ринкові – 2000+ грн.
Можна також передати у власність безоплатно до 2 га в одні руки. Достатньо назбирати лише достатню кількість "щиро бажаючих".
Частина з цих винятків має певний соціальний зміст, наприклад надання землі учасникам АТО. Проте, як повідомляють аграрії, навіть ці благородні цілі тонуть порівняно з площами земель переданих по брудних схемах.
Землею біля сіл мають розпоряджатись самі селяни через сільські ради або через органи об'єднаних громад. Саме вони точно знають, хто у них дійсно воював, хто може бути кращим господарем на землі.
На основі одинадцяти тисяч сільських рад корупційну вертикаль ніхто не вибудує. Але сьогодні саме ця вертикаль заважає добитись прийняття відповідних законопроектів по скасуванню брудних земельних оборудок.
Так, дуже важко йде прийняття законопроекту 2279, який суттєво знижує кількість випадків, згідно яких землі можна передати в оренду без аукціону. На "прохідне" місце в пленарному засіданні законопроект потрапив тільки з восьмого разу!
Якщо 2279 ще хоча б пройшов перше читання, то законопроект 1159, яким передаються землі від Держгеокадастру у власність сільрад, ще й досі не проголосований. І це при тому, що вже більше року минуло з часу прийняття позитивного висновку по законопроекту Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.
Наразі альтернативно також з'явився законопроект 3510, яким землі передаються у власність об'єднаних громад – як стимул для об'єднання сільських рад. Але навіть тут Держгеокадастр активно лобіює альтернативний законопроект 3510-1, до розробки якого сам причетний. Цим законопроектом надаються просто драконівські повноваження за контролем над земельними ресурсами. Фактично, Держгеокадастр хоче сам себе контролювати.
Коаліційна Угода чітко передбачає як передачу земель за межами населених пунктів у власність сільських рад, так і скасування випадків, коли земля може надаватись в користування на неконкурентних засадах. Обидва положення повинні були виконані до кінця першого та другого кварталів 2015 року відповідно.
Публічно, Держгеокадастр сам закликає прийняти всі вище перелічені законопроекти. На практиці, нажаль, продовжуються підкилимні ігри, направлені на протидію цим законопроектам.
Сьогодні в порядку денному Верховної Ради стоїть на розгляді законопроект 2279 у другому читанні. Один раз законопроект 2279 у другому читанні був провалений після намагань зберегти найбільш ласий корупційний шматок – надання в користування земель поза аукціонами фермерам.
Цього винятку для фермерів бути не повинно. Фермерство – прибутковий бізнес. Тому всі фермери повинні бути рівними перед законом, а саме – чесно отримувати землю на прозорих аукціонах. Тим більше, що 100% грошей від оренди державних земель йде у місцевий бюджет, хоч і передає землю в користування чиновник Держгеокадастру. Сільські ради не повинні дотувати фермерів, повинно бути навпаки!
Будемо сподіватися, що сьогодні, нарешті, принаймні частина земельного дерибану, яка дуже дорого коштує Україні, буде припинена.
