Як нам захистити національні інтереси, якщо цього не хочуть громадяни України?

Румунія оскаржує дії України з будівництва судохідного каналу "Дунай – Чорне море" у європейських інстанціях. Цілком закономірний хід нашої західної сусідки. Адже на кону сотні мільйонів доларів та боротьба за розвиток транспортної інфраструктури.

У цій боротьбі, як говориться, усі засоби гарні. Член ЄС Румунія буде намагатися використати всі чималенькі можливості Європейського Союзу для тиску на Україну.

Головний привід – це порушення екології та загибель рідких видів птахів у гирлі Дунаю. Вже стали чутні голоси "незалежних" екологів-правдолюбців по обидва боки кордону. Нібито за помахом чарівної палички розпочалася інформаційна атака на Україну, яка дивно співпала з поданням звернення Румунії до ЄС.

Я не проти збереження екології та боротьби з забрудненням природи, але вся ця історія віддає неприємним "душком".

У зв'язку з цим, згадалися події трирічної давнини. На початку 2005 року до Києва прибув один дуже високопосадовий дипломат з країни-сусідки. На зустріч до нього були запрошені керівники українських неурядових організацій.

У приватній та неформальній атмосфері діалогу представникам українського громадянського суспільства були запропоновані немаленькі гранти на вивчення екологічних проблем Дунаю та будівництва каналу. Із зрозумілою, на мій погляд, метою.

Тоді я, вражений такою нахабністю, вирішив піти із зустрічі, не очикуючі на її завершення.

Дехто залишився. Крики про невиправні екологічні наслідки будівництва каналу з тих пір роздаються все голосніше та наполегливіше.

І на останок, в мене лише одне питання – воно не про суму грантів і наявність елементарної совісті і честі.

Питання – як нам захистити національні інтереси, якщо цього не хочуть громадяни України?