23 грудня 2010, 15:25

Як Болгарська православна церква стала автокефальною. Аналогії та уроки для України

Зараз багато читаю із історії християнської церкви. Так би мовити, підвищую свій освітній рівень. Нещодавно натрапив на цікаву книжку: "Тальберг Н. История христианской церкви. – Москва, издательство Православного Свято-Тихоновского института. – 2000.", яку взяв у бібліотеці Києво-Печерської лаври (прошу не плутати з Історичною бібліотекою). Книжка рекомендована в якості підручника у православних семінаріях.

Цікавою для нас є історія набуття автокефального статусу Болгарською церквою. Принаймні, для України маємо декілька уроків та аналогій.



По-перше, набуття національною церквою незалежності тісно пов'язано із розпадом імперії, становленням національної державності. Зокрема, для Болгарії це пов'язано із процесом поступового розпаду Османської імперії та утворенням власне болгарської держави.

По-друге, процес набуття автокефалії є досить довготривалим. У Болгарії він почався у 1860 році, потім у 1870 році фірманом турецького султана був утворений самостійний Болгарський екзархат, а у 1872 році проголошена незалежна Болгарська церква. Однак, Константинопольський патріархат визнав незалежність Болгарської церкви лише після Другої світової війни.

По-третє, набуття незалежності супроводжувалося серйозними релігійними і політичними конфліктами: боротьбою серед вірних та єпископів, втручанням держави у релігійні справи, відлученням від церкви болгарсьского екзарха та єпископів, проголошенням болгарської "схизми".

Все це до болю нагадує ситуацію в Україні. Для тих, хто бажає більш детально ознайомитися із цією історією, прошу подивитися відскановані сторінки книжки Н.Тальберга (за допомогу у скануванні дякую своєму синові Арсену).





Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Міністерство молоді та спорту має працювати в складі нового Уряду

15 серпня стало відомо, що у Верховній Раді України нового скликання все-таки буде створений Комітет з питань молоді та спорту. Вітаю це рішення і вважаю позитивом – те, що нова влада розуміє важливість для розвитку нашої держави таких напрямків як молодіжна політика, національно-патріотичне виховання, фізична культура та спорт...

28 липня – прощання з Романом Вірастюком на НСК "Олімпійський"

Не стало Романа Вірастюка – нашого друга, колеги, спортсмена, митця, телеведучого, людини багатьох талантів, неординарної особистості з великим і добрим серцем...

Необхідно зберегти Міністерство молоді та спорту

Відносно планів нової влади щодо можливого приєднання Міністерства молоді та спорту до Міністерства культури та Інформаційної політики. Моє прохання і рекомендація – необхідно зберегти Міністерство молоді та спорту і не допустити його скорочення...

Підтримую Ганну Соловей!

Спортивну спільноту сколихнув скандал у велоспорті. Очільник федерації дозволив собі, на моє переконання, вкрай несправедливим, неприпустимим і хамським тоном спілкуватися з нашою спортсменкою, чемпіонкою II Європейських ігор, велогонщицею Ганною Соловей...

Україна – третя в медальному заліку II Європейських ігор серед 50 країн!

Україна – третя в медальному заліку серед 50 країн-учасниць II Європейських ігор, які завершилися в Мінську. Ми стали свідками найкращого за всю історію виступу нашої збірної на Європейських іграх! Коли у грудні 2014 р...

Сімейні цінності та розвиток інституту сім'ї – питання національної безпеки України

У Києві відбувся Всеукраїнський форум сім'ї-2019. Цей захід об'єднав багатьох: Президента України, урядовців, народних депутатів з міжфракційного об'єднання "За духовність, моральність та здоров'я України", духовенство різних християнський конфесій, науковців, громадських діячів молодь та звичайних громадян, які сповідують традиційні сімейні цінності...