http://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/48a3211f3b21a/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Найщиріші вітання футболістам київського "Динамо", які продемонстрували сьогодні неймовірну гру, шалену жагу до перемоги. Wed, 13 Aug 2008 20:59:59 +0300 Не фанат футболу, але переконана, що за цією грою спостерігало дуже багато "не фанатів". І впевнена, що цю спортивну перемогу святкуватимуть не лише в Києві. "Динамо" – ВІВАТ! ТАК тримати! http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/48a3211f3b21a/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/487f6f4614433/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Учора сталася важлива подія. Вперше, за останні півроку, представники будівельної галузі (Будівельна палата Україна) зізналися в тому, що на ринку будівництва житла назріли кризові явища. Thu, 17 Jul 2008 19:11:50 +0300 В той час, як все більше фахівців починаючи з початку року говорили про кризу на ринку нерухомості, так звані експерти, що представляли інтереси ріелтерів та будівельних компаній, переконували нас, що ціна на житло і далі зростатиме. Бо ж мовляв немає ніяких передумов для зниження ціни, пропозиція не встигає за попитом. Та, як виявилося – встигла. І навіть обігнала. Захмарні ціни на київське (і не лише) житло відбили у бажаючих останню охоту його купувати. Будівельники самі загнали себе в пастку. Їхні постійні спроби і далі нагнітати ситуацію на ринку, говорячи про постійне зростання цін, призвели до переоцінки вартості житла в Україні. Але купівельна спроможність громадян не є безмежною. Крім того, квартири в Києві коштують дорожче за квартири в більшості європейських столиць. При тому, що рівень життя там значно вищий, значно більш розвинута інфраструктура, а також чисті під'їзди, освітлені вулиці. З подальшим відкриттям для українців ринку праці Європейського Союзу, все більше наших громадян робитимуть вибір на користь Варшави та Праги, а не Києва чи Львова. Слід погодитися – криза дійсно є. І вона дійсно несе Україні певні загрози. Але вихід із ситуації, що склалася, не буде простим ні для будівельників, ні для держави. Однак, заходи, що пропонуються Будівельною палатою України не врятують ситуацію. Спрямовані вони, в основному, на підвищення доступу громадян до кредитних ресурсів. Тобто, будівельники хочуть щоб більше громадян могли взяти іпотечний кредит, незалежно від того, яка в них кредитна історія і чи зможуть вони такий кредит виплатити. Але, якщо навіть будуть спрощені вимоги до видачі іпотечних кредитів, це не призведе до значного зростання попиту і не врятує ринок від падіння. Хіба що дозволить будівельникам продати те, що вони не можуть продати зараз. Але без суттєвої корекції ціни ринок не відновиться, і будівельну галузь очікує застій. Бо житлова нерухомість надто переоцінена. І потрібно ціни знижувати. Лише зниження ціни призведе до збільшення попиту і дасть будівельній галузі поштовх до нового розвитку. Потребує також вирішення ряд системних питань, починаючи від виділення землі тим, хто будує, а не тим хто заробляє на її перепродажі (тут варто погодитись із Будівельною палатою), і завершуючи застосуванням нових технологій у будівництві, які дозволяють суттєво знизити витрати на будівництво. Будівельні компанії, які звикли розкішно жити, мають стати конкурентними, а не монополістичними. Уряду також варто звернути увагу на необхідність розвитку власного виробництва будівельних матеріалів, адже значна частина з них до цього часу завозиться із-за кордону, а отже їх вартість значно вища ніж тих, які були б виготовлені в Україні. І ще одне. Без законодавчих змін, які запровадять конкуренцію на ринку будівництва житла і дозволять знизити вартість квадратного метра (це є завданням очолюваною мною комісії), програма "Доступне житло" не буде ефективною. А її наслідком стане лише збільшення доходів будівельних компаній, які отримають "ласі" замовлення, а також закріпачення на десятиліття сотень тисяч українців, які влізуть в кредитне ярмо з високими відсотками і більшість років свого трудового життя працюватимуть на банк, щоб виплатити кредит. Оксана Білозір, Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин встановлення високих цін на житло у м. Києві, інших містах України, а також невиконання забудовниками зобов'язань за договорами про інвестування у житлове будівництво P.S.: Хочу заздалегідь відповісти на коментарі, що Білозір мовляв займається не своєю справою. Зайнялась вимушено, тому що до мене звернулись ошукані інвестори і їх проблемами в парламенті ніхто особливо не цікавився. Моє завдання забезпечити організаційну і політичну складову в роботі комісії, а до фахової роботи ми залучимо усіх зацікавлених професіоналів. http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/487f6f4614433/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/486dff072832b/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Тимчасова слідча комісія просить громадян, які інвестували кошти у будівництво житла та зіткнулися з випадками порушення їх прав, проінформувати комісію письмово про такі факти. Fri, 04 Jul 2008 13:44:23 +0300 5 червня 2008 року Верховна Рада України утворила Тимчасову слідчу комісію з питань з'ясування обставин встановлення високих цін на житло у м. Києві, інших містах України, а також невиконання забудовниками зобов'язань за договорами про інвестування у житлове будівництво. Тимчасова слідча комісія просить громадян, які інвестували кошти у будівництво житла та зіткнулися з випадками порушення їх прав, проінформувати комісію письмово про такі факти. Адреса для письмового звернення: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5, Голові Тимчасової слідчої комісії Білозір Оксані Володимирівні. У разі запитань, пишіть: Bilozir.Oksana@rada.gov.ua http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/486dff072832b/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47e3f48a3f553/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) 25 травня в Києві відбудуться вибори мера та депутатів Київради. Буду вдячна за Вашу думку щодо можливості проведення виборів депутатів за мажоритарною системою. Fri, 21 Mar 2008 19:46:50 +0200 Доводилось часто чути від виборців про те, що пропорційна система себе не виправдала. Якщо раніше люди знали свого депутата і хоч якісь питання могли вирішувати, то в даний час всі відповідають за всіх і ніхто ні за кого. Найгострішою ця проблема є в міських радах та районних у містах радах. До 2006 року виборці знали свого депутата і в більшості випадків могли очікувати на його допомогу. Якщо депутат ігнорував виборців, на чергових виборах виборці ігнорували його. З виборами за партійними списками ситуація різко змінилася (слова не мої, а тих людей, які звертаються до мене). Отже, питання: а може краще повернутися до системи виборів за одномандатними виборчими округами і застосувати їх вже на перевиборах Київради? Деякі міркування з цього приводу дивіться на моєму сайті: http://bilozir.com/index.php?option=com_content&task=view&id=656&Itemid=244 http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47e3f48a3f553/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47bd346643536/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) У вівторок, 19 лютого я підписала заяву про вихід з політичної партії "Народний Союз Наша Україна". Thu, 21 Feb 2008 10:20:54 +0200 Заява У вівторок, 19 лютого я підписала заяву про вихід з політичної партії "Народний Союз Наша Україна". Все життя я обстоювала ідею незалежної України, самодостатньої європейської нації. Я була однією з тих, хто у 2004 році стояв біля витоків партії "Наша Україна" та формував її ціннісні орієнтири. Саме тому вважаю нечесним замовчувати проблеми, з якими зіткнулася партія. Проблеми, які, я в цьому глибоко переконана, носять суб'єктивний характер. Давайте щиро і відверто відповімо собі на наступні питання: • Чи зберегла партія своє політичне обличчя, те, яке вирізняло її з-поміж інших? • Чи не втратила партія динаміку, тенденції та й напрямок розвитку, віддавши себе на поталу ідеології, яка є "фішкою" іншої політичної сили? • Чи відстоює партія інтереси свого електорату? • Чи забезпечує партія реалізацію свого основного завдання – бути електоральним та парламентським ресурсом Президента України – людини, навколо якої згуртувалася Наша Україна? • Чи не стала партія знаряддям в руках тих, хто використовує її в своїх вузькокорпоративних цілях? Партiя не виконала свого головного завдання – згуртувати національно-демократичні сили та стати потужним чинником української політики. Я не можу брати на себе відповідальність за рішення, ухвалені кулуарно, вузьким колом людей, без врахування позиції народних депутатів, не кажучи вже про рядових членів партії, не можу підтримувати ті з них, які ідуть врозріз з передвиборною програмою Блоку, з програмними засадами партії, з тими обіцянками, які були дані, в тому числі і мною особисто, виборцям. Мій вихід із НСНУ – вимушений крок, продиктований крайньою необхідністю привернути увагу до ситуації в партії. http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47bd346643536/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47b47c0699db1/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Я й не сподівалася що все відразу "піде по маслу". Тому буду апелювати до громади, до політиків, до духовенства. Thu, 14 Feb 2008 19:36:06 +0200 У середу, комітет Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва розглядав проекти законів, метою яких є врегулювання діяльності у сфері азартних ігор. Один із законопроектів доповідав колега Григорій Смітюх (проект N1016), який запропонував локалізувати проведення азартних ігор на чотирьох спеціально виділених територіях. Законопроект, який я внесла разом з Іриною Геращенко, Катериною Ващук, Оленою Кондратюк (N1016-2) натомість передбачає не концентрувати гральний бізнес в певних зонах, а винести гральні заклади за межі населених пунктів. При цьому передбачається посилити вимоги до самих гральних закладів, з тим, щоб не створити ситуацію коли за кільцевою дорогою буде розташована маса кіосків, які не можливо буде проконтролювати. Хочу сказати, що і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України та й самі представники грального бізнесу визнали наш законопроект найкращим. Хоча, звичайно ж останні не сприймають ідею щодо виселення їх гральних закладів з міст. Я була готова до дискусії, однак дискусії так і не відбулося. У членів комітету навіть не було запитань по суті законопроектів, тому в підсумку був проголосований заздалегідь підготовлений проект рішення, який лежав на столі у голови комітету. Суть рішення – законопроекти (їх три, бо був ще й проект Валерія Писаренка) відправити на повторне перше читання, доручивши Комітету підготувати узгоджений документ. Для цього у комітеті має бути створено робочу групу до складу якої ввійдуть суб'єкти законодавчої ініціативи, представники виконавчої влади, грального бізнесу. На перший погляд, рішення наче б то й правильне. Але незрозуміло, що заважає комітету доопрацювати до другого читання наш законопроект? Який, нагадаю, був визнаний експертами таким, що може бути прийнятий за основу в першому читанні. А як можна поєднати в один проект три різні концепції? Буду рада помилитися, але складається враження, що питання полягає просто в тому, щоб на якомога довший термін відкласти вирішення проблеми неконтрольованості грального бізнесу. Така собі маленька чиновницька хитрість. До речі, про контроль. Представник від Мінфіну, заступник Міністра фінансів Денис Фудашкін емоційно розповідав про те, що мовляв внесені законопроекти не вирішують проблеми, бо дублюють вже існуючі правові норми. Що мовляв, у нас все врегульовано, і розміщення гральних автоматів на вулиці заборонено і діяльність без патентів та ліцензій, однак не виконуються норми, які передбачають відповідальність за ці порушення. Скажу чесно, шокуюча заява. Бо ж саме Мінфін має контролювати дотримання законодавства у сфері грального бізнесу. Тобто, виявляється хтось у Мінфіні не виконує свої прямі обов'язки. Може Віктор Михайлович Пинзеник поцікавиться – хто саме? А ще пан Фудашкін говорив про 600 мільйонів гривень, які отримують місцеві бюджети. Цікаво, чи цікавився він думкою представників органів місцевого самоврядування? Бо багато депутатів місцевих рад, які вважаю краще знають проблеми громади ніж Мінфін, просять: нам не потрібні ці гроші, лише заберіть автомати! Спіч Фудашкіна взагалі викликав сумнів, чи читав він сам законопроект. Бо надто багато критики в цілому, але без жодної конкретики. Може пан заступник переживав не лише за гроші місцевих бюджетів а й за чиїсь інші? Ну що ж, я й не сподівалася що все відразу "піде по маслу". Тому буду апелювати до громади, до політиків, до духовенства. І запрошую усіх долучитися до акції "Автомати під контроль!". Буду вдячна і за підтримку, і за пропозиції до законопроекту, і за інформацію про стан справ з гральними закладами у вашому місті/селі, а також за справедливу критику. Пишіть: info@bilozir.com Текст законопроекту доступний на сайті Верховної Ради. http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/47b47c0699db1/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/479f7df5bc252/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Чи не прийшла страшна біда в Україну? Чи не стосується вона кожного з нас? Наших дітей? Нашого майбутнього? Моє серце відчуває, що так. Знаю, що у цьому відчутті я не одинока. Tue, 29 Jan 2008 21:26:45 +0200 Нам оголошено війну. Війну невидиму, хоча ми можемо бачити її наслідки. Війна ця, практично без правил. Найстрашніше ж, що це війна проти Духу, проти Душі. Та все ж, по ту сторону барикад матеріальне – автомати. Гральні. Вони заполонили вулиці наших міст, містечок та сіл. Вулиці Києва та Львова, Донецька та Одеси, Чернігова та Черкас. Здається, вони повсюди: поряд з домівками, гастрономами, школами, церквами. Та коли я їду Львівщиною і бачу автомат, перед моїми очима постає сумна, посивіла жінка, що миє підлогу в далекій Італії. Миє, щоб заробити своєму сину на життя, щоб оплатити його навчання. А якщо вдасться, то й купити йому квартиру. У Києві, чи хоча б у Львові. А в цей час її син виносить з дому останні гроші, які мама заробила кривавим потом на чужині. Виносить, щоб залишити їх у ненажерливій безодні грального автомата. Мама працює, син виносить. Із дня в день. Із місяця в місяць. Із року в рік. Коло замикається. Хоча – це не коло. Це зашморг на Душі українця! Це зашморг на Душі Української нації! Грають не лише діти та підлітки, а й їхні батьки. Навіть, вкриті сивиною діди. Насправді, це не гра. Це страшна пастка, яка спочатку захоплює, а потім – затягує. І ти впадаєш у залежність. Таку ж само, як наркотична. Це не моя думка. Це слова лікаря, який лікує таких людей. На жаль, одужують одиниці. Чи можемо так жити далі? Чи можемо далі мовчати, в той час, як віртуальний Мамона пожирає наших дітей? Чи можемо сподіватися, що ігроманія омине наших синів і доньок, бо вони доглянуті і в них не має часу на гральні автомати? Можливо і так. Сьогодні. А завтра? То хіба ж ми не українці? Хіба ми не люди? Невже ми не розуміємо, чим загрожує безконтрольний гральний бізнес кожному з нас? А Україні? Чи не пора зупинити це явище? На мій погляд – далі зволікати не можна. Однак, наодинці, ми не зможемо побороти це лихо. Необхідно об'єднатися, щоб разом сказати: ДОСИТЬ ПРОГРАВАТИ УКРАЇНУ! Нас почують, якщо ми будемо разом. Тож, приєднуйтесь! Чомусь переконана, що буду не одна. Бо це наша спільна справа. Заради дітей, заради їх майбутнього. І ще одне. Хочу звернутись до операторів грального бізнесу. Шановні панове! Зрозумійте, ви ж у себе вдома. В Україні. Зрозумійте відповідальність, яку берете на себе. Невже ми повинні воювати один з одним? Невже ми повинні відвойовувати у вас власних дітей? Чи ж не краще піти назустріч? Давайте ж, нарешті відчуємо спільну відповідальність та розділимо її. Давайте зрозуміємо, що азарт наживи на гральному бізнесі, це така ж само небезпечна хвороба, як і сама азартна гра. Давайте ж нарешті станемо соціально відповідальними партнерами. P.S.: Сьогодні в "УНІАН" відбулась презентація проекту Закону України "Про державне регулювання діяльності з проведення азартних ігор". Народні депутати України – ініціатори законопроекту закликають долучитися до підтримки наведення порядку на ринку азартних ігор усіх громадян України, яким не байдуже майбутнє своїх дітей! ДОСИТЬ ПРОГРАВАТИ УКРАЇНУ! http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/479f7df5bc252/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/4798b1c61e00c/ ukrpravda@gmail.com (Оксана Білозір) Україна розбурхана. Україна живе політикою. Україна не може заспокоїтися. Ліві воюють з правими. Праві воюють між собою. І всі разом обіцяють людям диво. Підвищити, посилити, прорвати. А між тим, світ не стоїть на місці. Світ рухається. Особливо той світ, який видно з нашого вікна, особливо вікна прикордонного. Thu, 24 Jan 2008 17:41:58 +0200 Європа втомилася чекати Україну. Європа йде далі і відстань між нами значно більша ніж два роки тому. Щоб хто не говорив про гарні перспективи. Бо Європа перестає розуміти нас. Європа стомилася тримати простягнену назустріч Україні руку. То ж потрібні зміни. Зміни, які змусять політиків замість хаотичних дій мислити та рухатися стратегічно. Сподіваюсь, що перший крок в цьому напрямку вже зроблено. Минулого тижня 53 народних депутати України підписали Заяву про утворення Міжфракційного депутатського об'єднання "Європейський розвиток". Вперше за історію українського парламентаризму у парламенті шостого скликання на добровільних засадах утворено депутатське об'єднання до складу якого увійшли депутати – представники усіх політичних фракцій парламенту: фракції Партії регіонів, Блоку Юлії Тимошенко, "Наша Україна – Народна Самооборона", Партії комуністів, Блоку Литвина. Вперше у парламенті об'єднання депутатів максимально відображає очікування і сподівання переважної частини українського суспільства. Вперше депутати об'єдналися не навколо лідера, не навколо посад, а заради Майбутнього! Вперше депутати відкинули політичні таі особисті амбіції і поставили свої підписи під документом, кінцева мета якого – запровадження європейських стандартів життя в Україні, як того заслуговує українська нація. Щоб кожен громадянин України поважав один одного! Щоб кожен громадянин України пишався своєю країною! Щоб кожен українець за межами своєї Батьківщини знав, що найкраща у світі країна – Україна! Нас можуть назвати романтиками. Можливо, наш голос буде важко почути. Але ми романтики, які будуть йти. Робити хоча б крок, хоча б півкроку, але йти. Йти шляхом, яким пройшли Польща, Болгарія, Литва, Латвія, інші східноєвропейські країни. Це дорога, яка триває роки, а то й десятиліття. Бо європейська інтеграція – це не лише переговори на вищому рівні. Це ще й реформування усіх секторів української економіки. Це адаптація до європейського законодавства понад ста тисяч сторінок національних законодавчих актів. Це копітка, щоденна праця сотень тисяч людей протягом багатьох років. Та потрібно йти і розпочинати ці довгоочікувані українським народом перетворення, які, сподіваюсь, вийдуть далеко за межі парламенту і об'єднають усіх, хто гордо і впевнено буде говорити "Я будую свою країну!" Тож успіху усім нам: у стінах парламенту, у своїй родині, у своєму місті чи за межами своєї країни. З Богом! http://blogs.pravda.com.ua/authors/bilozir/4798b1c61e00c/