<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:yandex="news.yandex.ru">
<channel>
<image>
<url>http://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Владислав Синяговський: German-Polish-Ukrainian Youth Forum in Vinnytsia</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4f968def36fbe/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 24 Apr 2012 14:26:39 +0300</pubDate>
<fulltext>On the occasion of the trinational Youth Forum in Vinnytsia, young people aged between 18 and 25 from Germany, Poland and Ukraine spent a weekend 20-22.04.12 in the Ukrainian city of Vinnytsia and discussed such various topics like the future of Europe and the European perspective of Ukraine, political participation of the young generation in all three countries, the possibility of creating a common European culture of remembering the past as well as global challenges like climate change and energy efficiency.

Here you could see the film which was made by Forum's camera team.



Especial thanks to all who have prepared and have conducted this unforgettable Forum: Konrad Adenauer Foundation, German Embassy in Ukraine, Petro Poroshenko Foundation, Polish Robert Shuman Foundation.

To all who would like to discuss this event please visit FB page of this Forum</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4f968def36fbe/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: ЄC-Україна: шлях попереду</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4f50bef7c758c/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 02 Mar 2012 14:37:11 +0200</pubDate>
<fulltext>27 лютого, в той самий день, коли головною новиною, і не лише в Україні, було винесення вироку Юрію Луценкові, у Брюсселі відбувся публічний діалог між представниками Європейського Союзу та уповноваженими українськими урядовцями, які сьогодні відповідають за інтеграцію з ЄС: В.Хорошковським та А.Клюєвим. Українську делегацію також представляли два колишніх міністра закордонним справ П.Порошенко та Б.Тарасюк: першій – в якості співорганізатора заходу, а другий – як представник опозиції.

Про цей форум вже встигли повідомити інформаційні агенції та залишити свої тексти журналісти і деякі політики, але навряд чи емоційні оцінки перших і дипломатична або політично вмотивована стилістика других здатні проілюструвати атмосферу заходу та донести сутність сказаного в максимально повному обсязі.

Організатори планували пряму трансляцію з цієї конференції, але на жаль, Бельгійська Амбасада за день до відльоту відмовила у візі нашому колезі, який мав забезпечувати якісний прямий відеосигнал в мережі Інтернет. Від так, для більш глибокого розуміння проблем та перспектив стосунків між Україною та Європейським Союзом пропоную вашій увазі повний звіт від нашого партнера – Центру Європейської політики та фотозвіт з цієї Брюссельської події.







Більше фото можна подивитися тут

Захід був організований спільними зусиллями Фонду Петра Порошенка та Центру Європейської політики.

для дискусії запрошую на FB</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4f50bef7c758c/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Deadline для Президента</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4eb8f02eb6e06/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 08 Nov 2011 11:02:38 +0200</pubDate>
<fulltext>Якщо Віктор Федорович буде читати цей пост, в чому я маю певний сумнів, то спеціально для нього пояснюю: deadline не треба перекладати з англійської як "смертельна лінія", а слід розуміти виключно як крайній термін по виконанню певного завдання. І ще, спеціально для СБУ – словосполучення deadline не несе загрози життю Президента:-).

19.12.11 в день Саміту Україна-ЄС саме Президенту України прийдеться відповідати перед історією: чи отримає Україна змістовну перспективу вступу до ЄС з економічними можливостями ЗВТ та вільним пересуванням своїх громадян, чи опиниться сам на сам зі своїми проблемами та іміджем країни, в який править диктатор.

Часу залишилося небагато.

В програмуванні та менеджменті існує поняття deadline – час "Ч", "точка цілі", "кінцевий термін", ключовий момент готовності виконати свої зобов'язання, а простіше – час відповідати.

За формальну, публічну, політичну євроінтеграцію України сьогодні несе відповідальність одна особа – Віктор Федорович Янукович, бо саме він є уособленням усієї влади в Україні і усі це розуміють як на Сході, так і на Заході. Він так захотів і так зробив. Саме тому до нього стільки вимог з усіх сторін. На усі заяви, звернення, резолюції та листи з боку європейських політиків щодо загроз підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС він вже кілька разів відповідав, що курс України незмінний і полягає він в євроінтеграції. Але європейці йому все рівно не довіряють.

З одним із таких європейців, які не розуміють Президента України, я мав можливість говорити про Україну і Європу. Він – один з тих десятків, а то й сотень європейських політиків, які останні півроку в унісон кажуть про дуже важливий час, який залишився до Саміту Україна – ЄС, про те, що схибити цей час – означатиме майже смертельний вирок для нашої країни позбутися можливості стати європейською.

Останній раз ми зустрічалися з Магнусом більше десяти років тому. Це було у Стокгольмі. Ми говорили про Україну, Швецію, Європейський союз, молодіжну політику і демократію. Тоді ми говорили про трагедію з Георгієм Гонгадзе, авторитаризм Кучми, відсутність вільної преси і справжніх політичних партій в Україні, утиски опозиції, загрозу "лукашенізації" і шанси моєї бідної країни приєднатися до спільноти вільних націй.

Пройшло багато часу, а ми знову говоримо про майже те ж саме. Тепер вже у Києві.

За ці десять років Євросоюз двічі розширювався, об'єднуючи все нові і нові народи в одну велику європейську родину. За ці десять років Україна встигла сподобатися демократичному світові своєю мирною революцією 2004 року, наблизитися впритул до ЄС і знову стати схожою на ту, яка викликає жаль, тривогу і роздратування.

За ці десять років двоє з нашого середовища (DEMYC, YEPP) стали прем'єр-міністрами: Фредрік Рейнфельдт та Іркі Катайнен, кілька спільних знайомих і друзів – депутатами Європейського парламенту, десятки – депутатами парламентів своїх країн, помічниками та радниками президентів та прем'єрів, багато з них працюють в Єврокомісії та Європарламенті. Справа, звісно, не в посадах, справа в змінах, які відбулися в країнах, які спочатку наблизилися, а потім приєдналися до ЄС. Просто ці люди стали символами і провідниками цих змін, і в тому немає нічого дивного, бо влада в розвинутих демократіях – це відповідальність, а не привілеї. І ці люди взяли на себе таку відповідальність.

Знайомтесь ближче – Магнус Бернтссон – віце-президент Постійного комітету з інституційних справ АЄР, колишній лідер молодих християнських демократів Швеції.



В Києві Магнус представляв Асамблею Європейських регіонів – організацію, яку багато хто уявляє собі як альтернативу Європейському Союзу, особливо після Лісабону, коли питання керованості і злагодженої спільної політики 500-мільйонного об'єднання набуло особливого значення і нового формату.

Пропоную вам кілька коментарів від Магнуса Бернтссона з нашої розмови, яку, я з його дозволу, зафіксував та із задоволенням представляю на ваш розсуд.

Дозволю собі запитати про твоє розуміння сьогоднішньої ситуації в Україні? Якщо Україна не отримає Угоду про Асоціацію в наступному місяці під час Саміту Україна-ЄС, як ти бачиш розвиток стосунків між демократичною Європою та Україною в майбутньому?

Це хороше питання. Ми бачимо і добре розуміємо, що відбувається в Україні сьогодні. Я дуже сподіваюсь, що до 19 грудня все ж таки відбудуться позитивні зміни у вашій країні. Скоріш за все, Європейський Союз скаже таким чином: "Досить – значить досить. Ми намагалися вести діалог, але ми бачимо, що ви нас не хочете слухати". Така можливість дійсно існує.

Що ж стосується АЄР, організації, яку я тут представляв, ми продовжуємо працювати з усіма європейськими країнами. Кілька регіонів України активні в нашій структурі. Ми залишимося активними і після цієї дати, але безумовно, люди з демократичних країн піднімають питання і ми усі маємо мати відповідь. Навіть під час нашого сьогоднішнього зібрання і багато після нього ми говорили про ситуацію навколо прозорості і справедливості судової системи в Україні.

Я розумію, що ти маєш офіційну позицію і якщо б у тебе була можливість поставити питання і поговорити з Президентом України безпосередньо, про що б ти його запитав.

Безумовно, я б запитав його про його бачення розподілу влади (eng. "division of powers") і як він це розуміє. Я б запитав: "Чи вважаєте Ви, що в Україні бачення влади та її розподілу є правильним? Чи є в Україні справедливе судочинство? Чи дійсно суди в Україні є незалежними?"

Тому що це дуже важливо.

Безумовно, це було б першим питанням і я не впевнений, що був би дуже щасливим від відповіді.

Наступним питанням певно було б питання про права людини, наскільки Україна сьогодні дотримується "Європейської хартії про права людини".

Ну, звісно, я б підготувався до таких питань ретельніше, але його бачення влади та її розподілу (separation of powers) мені було б дуже важливим почути.

Було дуже цікаво почути від тебе саме про "бачення розподілу влади", тому що мені видається українське, а саме президентське розуміння "бачення розподілу влади" ми від нього ніколи глибоко й не чули. Переважно загальні фрази, які не підкріплюються власними діями. Більш того, суспільство не може почути від нього незаангажованого відкритого інтерв'ю, бо складається таке враження, ніби він весь час перебуває у фортеці, за міцним парканом і ніхто не здатний відверто розговорити Президента.

Власне – це й є головна проблема демократії. Все, особливо влада, має бути відкритою. Демократія – це коли постійно відбуваються відкриті дебати, і ніхто не може змінювати виборче законодавство лише тому, що хтось боїться програти вибори. Це точно не демократія, а щось інше.

Тобто ти бачиш як Україна втрачає демократичні досягнення?

Ну, це залежить від майбутнього. Люди мають відчувати захищеність і мати відкриті дебати. Люди мають мати можливість на протести, на вільне висловлювання своєї позиції. Також дуже важливим є те, щоб місцеві і регіональні політики мали мандат і можливість на проведення своєї політики для громадян. Є ще один важливий момент демократії – це відсутність корупції, бо корупція є величезною загрозою для демократії.

В Україні існує така позиція, ніби економічно для ЄС є вигідним підписання Угоди про Асоціацію з Україною навіть попри звинувачення в недемократичності діючого українського режиму. Що ти думаєш з цього приводу? Чи можуть європейські лідери закрити очі на справу Тимошенко і піти на підписання Угоди?

Безумовно, для мене принципи мають бути на першому місці, навіть попереду економічних питань. Але, водночас не тільки Європа, а й увесь світ потерпає від важкої економічної ситуації. Якщо ми подивимося на Китай, то можна сказати, що він йде іншим, відмінним від решти демократичного світу шляхом. Але, повторюся, для мене, питання прав людини залишаються першочерговим.

Добре, тоді поставимо питання таким чином. Ю.Тимошенко написала відкритого листа до європейців, в якому наголосила, що її особиста доля не може стати на заваді європейській інтеграції України, "не зачиняйте двері перед Україною". І ми вже маємо певні відгуки з боку європейських парламентарів, що така позиція ніби спрощує шлях до підписання Угоди. Що ти думаєш про майбутню Угоду в такому контексті?

Це очевидно. Зачиняти двері – це не зовсім вірно. Подібна ситуація, наприклад, дуже довго спостерігається із Туреччиною. Ми не зачиняємо двері перед Туреччиною і ведемо з нею діалог. Двері для Туреччини ніколи не були зачинені. Стільки, скільки двері в ЄС є відкритими – стільки залишається шанс для змін на краще. Так само й з Україною.

Якщо ж взяти інший приклад – Білорусь. То тут – двері зачинені. Стільки, скільки Лукашенко буде президентом Білорусі, стільки двері ЄС будуть зачиненими. Він не демонструє жодного прагнення до демократії і останні вибори в цій республіці є тому підтвердженням. Величезна кількість спостерігачів заявили, що ті вибори не були виборами, це був якийсь поганий жарт, а не вибори. Там не було ані вільної агітаційної кампанії, ані чесних виборів. І ситуація в Білорусі дуже важка сьогодні, особливо економічна ситуація є дуже важкою.

Можливо українці побачать на прикладі стосунків між ЄС та Білорусією, що закривши двері, їх дуже важко відкрити потім. Хочеться вірити, що містер Янукович це розуміє, а люди на вулицях спробують донести таке повідомлення до нього.

І все ж таки, ти віриш в те, що Угода про Асоціацію буде підписана пропри справу Тимошенко?

Це дуже складне питання! У мене немає відповіді. Я був би дуже розгубленим, якщо питання Тимошенко не буде вирішено до Саміту і підписання Угоди. Політика – це не тільки гроші, а влада – це також те, що є правильним. Якщо певні європейські політики проігнорують питання справедливого суду та інші чутливі теми, значить вони не виконують свою роботу. Ми хочемо мати демократичну Європу.

Можливо це останнє питання. Ти родом зі Швеції. Ти був в Україні кілька років тому. Ти сьогодні знову в Україні. Які головні теми про Україну обговорюють в Швеції. Твої враження. Що про Україну думають пересічні шведи?

В першу чергу, я можу сказати, що Швеція є однією з тих країн Європейського Союзу, яка стоїть на позиціях продовження розширення Союзу. Шведи думають, що це є добре, коли відбувається розширення. Якщо проводити опитування по різних країнах ЄС щодо підтримки розширення, то шведи певно стоять на позиціях "за".

Безумовно, ситуація навколо Юлії Тимошенко достатньо багато обговорювалася в останні місяці.

Безумовно, люди пам'ятають "Помаранчеву революцію" і з нею пов'язано дуже багато позитивних емоцій у шведів.

Ну, й звісно, Євро – 2012, тому що Швеція пройшла кваліфікацію

Країни жовто-блакитного кольору можуть зустрітися?

Хоча ми ще й не знаємо де ми будемо грати, для шведів грати в Україні – це ніби грати як вдома: жовтий і синій колір допомагає:-)

Що би ти сказав молодим людям, молодим політикам як діючий політик і як офіційна особа, яка перебуває в Україні?

Дуже важливим є мати контакти з людьми з різних країн, намагатися знайомитися і мати друзів усюди. Це важливо. І в майбутньому це спрацює для розвитку. Також важливим є жити в політичній системі без корупції. Корупція починається з маленької чайної ложечки і закінчується величезною поразкою і трагедію. Тому таким важливим є те, щоб молоді люди не забували про це. І якщо молоді люди хочуть змінити політичну систему, вони мають пам'ятати наскільки важливим є бути готовим робити політичну систему чистою.



Переклад автора

Для тих, хто хоче подискутувати, або прокоментувати цей пост, пропоную персоналізуватися у FB

</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4eb8f02eb6e06/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: ''ДА''</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4e5a68eb74131/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description></description>
<pubDate>Sun, 28 Aug 2011 19:12:27 +0300</pubDate>
<fulltext>Не замовні і не проплачені, але рекламні пару слів про "Демальянс"



Українці все менше довіряють владі, критично високим є й рівень недовіри до політичних партій та громадських організацій. І рівень цієї недовіри з кожним роком, на жаль, лише зростає. Такий соціальний песимізм загрожує надовго перетворити країну у "декоративну демократію", в якій влада і люди будуть існувати у паралельних вимірах без будь-яких шансів на справедливість.

Але й в такому "безперспективному житті", є приводи для надії на те, що діюча влада вже дуже скоро отримає серйозну допомогу у вигляді активних, опозиційних, амбітніх, талановитих і освічених молодих людей, які вимагатимуть, і вони це роблять вже, в першу чергу – СПРАВЕДЛИВОСТІ.

Мені пощастило сьогодні побувати на з'їзді "Демократичного Альянсу" – організації, яку цілком адекватно можна вважати найбільш незалежною і самодостатньою молодіжною політичною організацією в Україні. Її діяльність особливо активізувалася в останні пару років – це й боротьба за закон про доступ до публічної інформації в рамках кампанії "Новий громадянин", акції проти узурпаторського житлового кодексу, кампанії на підтримку свободи мирних зібрань та солідарні дії із журналістами в їх боротьбі проти цензури.



"ДА" не є політичною партією, ну принаймні поки що, фінансується за рахунок своїх членів, залучення коштів донорських організацій та державного бюджету України в рамках реалізації молодіжної політики. "ДА" виступає виключно так, як вважає за потрібне, виходячи зі своїх програмових засад і статутних цілей. Тут будь-яка інформація стосовно діяльності організації є доступною для усіх бажаючих.

Я так кажу, бо є членом Ради Старійшин "ДА".



Але, якщо відкинути патетику та неприховану агітацію:-) і зосередитися переважно на основі демократії – вільному виявленні своєї волі через процедуру голосування, то, повірте мені, сьогодняшній з'їзд Демальянсу треба показувати як навчальний посібник для депутатів Верховної Ради.

Тут ніхто не голосує чужими картками, тут кожен має право внести свою пропозицію і пройти через її обговорення та голосування, тут немає переляку від відео та фотокамер і, головне, тут є повага до думки іншої людини, а процедура – є законом, який неможна порушити.



Додамо до цього гарні ідеологічні принципи християнської демократії і прозорі процедури, і на виході – отримуємо реальну, перспективну, організовану, молоду альтернативу тим, хто владу і гроші поєднав, забувши про підзвітність і прозорість своїх тимчасових державних обов'язків.



Вважайте це рекламою "Демальянсу".

Але гарні справи мають бути поміченими.

Кому цікаво подискутувати з приводу демократичних процедур і політичних альтернатив, шансів і рейтингів, виборів та майбутніх змін, робіть, будь-ласка, це публічно і не ховайтеся за анонімність.

Для цього, в час соціальних мереж, є усі можливості.

</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4e5a68eb74131/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Пацани-футбольори</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4e0db1029a283/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description>

Бути просто футболістом – якось дуже сухо і занадто формально звучить.

А от бути "футбольором" – це щось більше і яскравіше, ніж просто грати у футбол.

При чому неважливо де це відбувається: на професійному рівні чи на шкільному подвір'ї.

Футболіст відрізняється від футбольора тим, що перших називають переважно телевізійні спортивні коментатори, або люди, які самі м'яча в ногах не тримали, а друга назва – за визначенням відноситься до людини, яка буквально готова з з м'ячем жити-спати.

І не дивлячись на те, що останню часто використовують в іронічно-жартівливій тональності, наприклад коли хочуть сказати, що футбол для людини замінив усе життя і вона нічого крім футболу не бачить, щиру і непідробну відданість м'ячу підкреслює саме така дефініція.

Ну, я так думаю:-)

</description>
<pubDate>Fri, 01 Jul 2011 14:35:30 +0300</pubDate>
<fulltext>Сьогодні я побачив на полі справжніх футбольорів, хлопчаків 2002 року народження, які ганяли не по-дитячому, змагалися настільки самовідданно, що й дорослі вболівальники не втримували емоцій: гучні оплески, викрики і постійний гул стояв над стадіоном "Зміна" на Оболоні.

Фінал міжнародного футбольного турніру "Оболонь 2011". "Динамо" Київ – "Нива" Вінниця.



ФК "Динамо" Київ. 2002 р.н.



ФК "Нива" Вінниця. 2002 р.н.

Першій тайм тривалістю в 25 хвилин, саме стільки грають у фіналах дитячих турнірів, був за киянами.

Вони виглядали організованішими і діяли швидше. Як результат – 4:0 в першому таймі.

І хоча один з голів був автоголом – захисник "Ниви" зрізав м'яч у власні ворота, динамівці без сумніву виглядали сильніше.



По грі слід зауважити, що на відміну від хлопців з Вінниці, у "Динамо" був майже подвійний склад і вони часто використовували заміни. Для вінничан це була вже четверта гра за останні пару днів і хлопці виглядали втомленими.



Другий тайм як друге дихання для подолян. Два швидких голи киянам у відповідь і повне домінування на полі. Неймовірно – звідки вони брали сили ці дев'ятирічні пацани в жовто-чорній формі.



Справжні футбольори, інакше й не скажеш!

Два виходи сам на сам і доля матчу могла бути іншою, якщо б нападники "Ниви" не промахнулися.

З іншого боку, слід віддати належне динамівцям – кияни і, особливо їх голкіпер, намертво тримали захист своїх воріт.

В результаті – 4:2 на користь столичних футболістів. Вінничани повезуть до дому срібло.

Скільки вони будуть разом, як довго будуть вони радіти футболу, чи виростуть з них зірки – хто знає... Це багато в чому залежить від дорослих.



Дорослі, зверніть увагу на пацанів. Вони хочуть і можуть грати в справжній футбол і часто їх безкопромісність і азарт набагато переконливіші ніж їх професійних колег старшого віку.

Якщо цей блог читають ті, хто в силах робити такі турніри, робіть, будь-ласка.

Подаруйте пацанам свято – вони того варті. А їх сотні тисяч по усій країні. Подаруйте свято собі, адже ніщо не зрівняти зі справжнім дитячим футбольним азартом без гри на публіку і договірних матчів "великого" комерційного футболу.



Дуже б хотілося побачити через якихось 7-8 років цих хлопчаків на футбольних полях Європи, а український футбол – в кожному дворі, адже колись так й було...









Велика повага і подяка організаторам турніру, які вже в 17 раз проводять свято дитячого футболу.



Фото з фінального матчу – тут

Участь в турнірі вінницької команди "Нива" забезпечив Фонд Петра Порошенка.

</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4e0db1029a283/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Велодень 2011</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4de0aa9090ce2/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description></description>
<pubDate>Sat, 28 May 2011 10:56:00 +0300</pubDate>
<fulltext>Сьогодні в Україні відбувається важлива історична подія – Велодень 2011.



Якщо в цій країні велосипедистам коли-небудь вдасться стати повноправними учасниками дорожнього руху, як це відбувається в багатьох розвинутих країнах, тоді можна буде вважати, що Україна увійшла до цивілізованого світу.



Ну, а поки, збираємо підписи



із закликом та пропозицією до влади дослухатися до голосу громадськості і зробити транспортну інфраструктуру міста ЛЮДЯНОЮ.



</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4de0aa9090ce2/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Європа у Вінниці</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4dd8427fe535f/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description>

В третю суботу травня Україна вже традиційно святкує День Європи.

Цього разу мені довелося побувати у Вінниці.

Прошу до Вашої уваги кілька фото з цієї непересічної події, непересічної – по кількості людей на вулиці, гарному настрою і позитиву, який буквально вітав у повітрі столиці Поділля.

Феноменологія проявів і розуміння європейськості поки обмежується у нас відтворенням західноєвропейських запозичень аля "український Монмартр" чи "ходіння політиків в народ", але те, що Вінниця демонструє унікальний оптимізм і бажання вільного самовираження, на мою думку, однозначно є проявом справжньої європейськості.</description>
<pubDate>Sun, 22 May 2011 01:53:51 +0300</pubDate>
<fulltext>



Жива скульптура спудея, який, певно, демонструє складність збору коштів на навчання та pro-european oriented "ветерана" з кількома вищими освітами:-)



Центр міста – вулиця Соборна.

Яблук ніхто не кидав, бо й так було зрозуміло, що уся Вінниця в День Європи вирішила відчути себе європейцями і вийти відпочити разом.



Не дуже вдала, як на мене, імітація "президента сусідньої країни"



Митців, в тому числі й телеоператорів, в усі часи притягували відверті форми.



Не хвилюйтесь – це лише накладний пластик, але манекен – справжня вінничанка.



Родинний відпочинок в європейському дусі.



Було й таке...



Відчуй себе вільним...



"Сюди точно треба інвестувати"



Oh, girl...



"Ходіння в народ" від Голови облради С.П.Татусяка



Фонтан відремонтувати не встигли.

Наступного року перевіримо



Були ще й іспанський фламенко



й дорогі авто...





Але головним героєм фоторепортажу я вважаю цього хлопчика.

Якщо він, все ж таки, колись стане українцем-європейцем, то й фламенко, й дорогі авто, й повітряні змії разом із байкерами, атлетами та живими скульптурами на Соборній були правильним святом у правильному місті.

</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4dd8427fe535f/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Japan on air</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d7b73b12e43c/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description>

NHK – Японська суспільна телерадіокомпанія в режимі онлайн повідомляє про трагедію в цій країні.

Завдяки роботі журналістів NHK, ми маємо можливість отримати свіжу інформацію з місця одного з найбільших природніх катаклізмів останніх часів, масштаби і наслідки якого сьогодні важко собі уявити...</description>
<pubDate>Sat, 12 Mar 2011 15:22:57 +0200</pubDate>
<fulltext>NHK – єдиний громадський мовник Японії, який фінансується за рахунок спеціального внеску, який сплачує кожна японська родина, яка володіє телевізором.

Ця система дозволяє корпорації зберігати незалежність від будь-яких державних і приватних організацій, і гарантує, що думка глядачів і слухачів є найбільшим пріоритетом.

P.S.

Але, безумовно, високий клас залишається за BBC

Допомогти народу Японії може кожен.

Hellobar – скрипт для благодійності.</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d7b73b12e43c/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: Україна – RESET</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d7372196ab76/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description>Якщо українці реально хочуть впливати на життя в своїй країні, вони мають мати той медіа-ресурс, який точно фіксує і відображує реальність.Точно, без впливів і тиску, без маніпуляцій і спекуляцій.

Зазвичай, подібні ресурси фінансуються за кошти читачів, глядачів, слухачів.

Так працює Бі-Бі-Сі (BBC).

Кожен британець знає, що він особисто утримує на роботі своїх журналістів, які риють, викривають, фотографують, фіксують та інформують...

Так би мав фінансуватися і проект українських журналістів, які хочуть зробити свій внесок в створення незалежної і солідарної держави Україна.

</description>
<pubDate>Sun, 06 Mar 2011 13:38:01 +0200</pubDate>
<fulltext>Серед українських журналістів є кілька сміливих і досвідченних, чиї навички можуть пролити світло на "закулісся", показати людям те, що стосується їх життя.

Рік тому ми думали над подібним проектом.

Виявилося, що українцям це не потрібно...

P.S. Як фінансується Бі-Бі-Сі і багато іншого цікавого стосовно основ функціонування громадських медіа – тут

</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d7372196ab76/</guid>
</item>

<item>
<title>Владислав Синяговський: SMILE</title>
<link>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d69116ca6caf/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Владислав Синяговський)</author>
<description>

"Улыбка – это кратчайший путь к любому человеку, вне зависимости от того, на каком языке он говорит, какого цвета у него кожа и какую религию он исповедует. Я мечтаю о том, чтобы все люди на Земле улыбались друг другу как можно чаще!"

Джамала</description>
<pubDate>Sat, 26 Feb 2011 16:42:52 +0200</pubDate>
<fulltext>

Я голосую за посмішку і фантастичний голос Джамали.

Сьогодні о 20.30 не забудьте посміхнутися:-)

P.S.

Перемогу присудили Мікі Н'ютон.

Ну, що ж – Міка поїде представляти Україну на Євробачення 2011.

Голосування пройшло, а осад залишився.

Якійсь інтуїції підказують мені, що без маніпуляцій і тут не обішлось.

Не претендую на істину і не роблю остаточних висновків, але хочу поділитися з читачами оцією картинкою, яка була зроблена ще під час голосування.



Картинку скачано з цього ресурсу.

P.P.S.

Із сумом дізнався про те, що Джамала відмовилася брати участь у повторному голосуванні.

Ось її відкритий лист.



</fulltext>
<enclosure url="http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/d/ed363-syn112.jpg" type="image/jpeg" length="7615"/>
<guid>http://blogs.pravda.com.ua/authors/synyagovsky/4d69116ca6caf/</guid>
</item>

</channel>
</rss>
