В день, коли Чернівці гуляють разом з Тото Кутуньо і Арсенієм Яценюком, відзначаючи своє ніби-то 600-річчя, на цьому блозі з'являється дивний гротескно-іронічний вірш Володимира Ткача – про свою "малу" батьківщину і рогульського Хама, який перетворив на болото це місто, цей край і всю Україну. Постскріптум до цього вірша було написано автором вчора-сьогодні. Володимирові Ткачеві належать і український, і російський варіанти тексту.

Читать дальше...

Сегодня исполняется ровно 15 лет, как эти подонки расстреляли Белый Дом.

Я всегда ненавидел Ельцина, но 4 октября 1993 года мне казалось, что это стреляют по мне.

Хотя, конечно, уже тогда будущий профессиональный инстинкт мне подсказывал, что это не Зло расстреливает из танков Добро, а две мафии делят власть и прочие ресурсы.

Читать дальше...

В Україні є свій Єрусалим (Київ). В Україні є своя Венеція (в Одеській області). В Україні є свої піраміди (на Полтавщині). В Україні є свій Стоунхендж.

Нещодавно довелося там побувати.

Полісся – північна частина Житомирщини – це щось аж надто цікаве, реліктове та унікальне! Місто Олевськ та увесь Олевський район ну просто просяйнуті відчуттям якоїсь праслов'янської давнини. Давня Русь ніби оживає там. Точніше, вона там ніколи і не вмирала – це може засвідчити будь-який лінгвіст-діалектолог або фольклорист-славіст.

Читать дальше...

На информационных лентах российских и украинских агентств появился и был широко растиражирован удивительный текст, подписанный членами подпольной организации – "Русской общины Полтавы" (примечательно, что ее активисты, как выясняется, имеют фамилии на "-енко", но это, скорее, из области приколов). Ноу-хау авторов заключается даже не в эмоциональности, экспрессии и откровенном хамстве, а в использовании в журналистском информационном тексте, предполагающем стилистическую нейтральность и отсутствие изобразительных средств, нецензурной лексики. Кароче, матюки в пресс-релизе – это круто!

==============================================================

РУССКАЯ ОБЩИНА ПОЛТАВЫ ОБЪЯВИЛА ЧЕРНОМЫРДИНА ПОСЛЕДОВАТЕЛЕМ МАЗЕПЫ

Полтава, Сентябрь 16 (Новый Регион, Михаил Рябов) – Общественная организация "Русская община Полтавы" обвиняет посольство России на Украине в предательстве интересов соотечественников и пособничестве украинским националистам.

Соответствующее заявление распространил Николай Яременко, заместитель председателя Русской общины Полтавской области.

Он напомнил, что 22 августа городской совет Полтавы принял решение об установке памятника гетману Мазепе – предателю, изменнику, клятвоотступнику, кавалеру "Ордена Иуды".

Читать дальше...

Сьогодні в політичній біографії Арсенія Яценюка – нова яскрава віха. Тепер його будуть розкручувати як "молоду надію нації". Не виключено, що на гроші найбагатішої людини в Україні. Якщо в тому буде успіх – дай Боже (особисто в мене поки що є великі сумніви, оскільки для повноцінної контреліти вкрай потрібна нова суперідеологія і стратегія розвитку, а їх нема).

Найкраща парламентська коаліція – з тих партій, фракцій і депутатів, яких ще немає у Верховній Раді. Тому не знаю, чим парламентська коаліція БЮТ+ПР краща, ніж БЮТ+НУНС чи НУНС+ПР. Хіба що тим, що в ній не буде Ющенка, тож мінімізуються психологічні напряги і ентропійна розтрата нервових клітин. В Росії після розпаду коаліції недавні "борцы с оранжизмом" радіють і цвітуть від щастя. Вони здебільше вважають, що Україна – то помилка історії, яку неодмінно треба виправити. І що прихильники Ющенка вже з успіхом її виправляють і що від України лишаться лише ріжки да ніжки.

Єдиний важливий критерій, за яким треба оцінювати українських політиків, – не їхні слова та переконання, не їхня життєва позиція та геополітична орієнтація, звісно, не їхня чесність та порядочність, і навіть не їхні справи. Єдиний критерій: якою мірою вони є суб'єктом розвитку країни.

Читать дальше...

Як я недавно вже писав, на День Незалежності України побував на махновському фестивалі в Гуляйполі і навіть трохи засвітився там із власним шоу. Отримав позитивні емоції – навіть розсвічений прожекторами пиловий смог над футбольним полем стадіону "Сільмаш" вночі, під який виступала бессарабська ватага "Zdob si zdub", тепер, коли пішли дощі і стало сумно, згадую з теплим почуттям.

Але крім всього іншого цікавого мені пощастило: в Гуляйполі довелося також побувати на садибі старшого брата Махна Карпа Івановича, де під час громадянської війни містився махновський штаб. На сьогодні це чи не єдине в Гуляйполі збережене меморіальне місце, пов'язане з Махном та махновщиною. Там живе остання родичка Махна – вдова онука Карпа Івановича, рідного брата Нестора, Любов Федорівна Плясовиця.

Ось що ми побачили з моїм фотоапаратом:

Читать дальше...

Шановні друзі!

Сьогодні виповнюється майже кругла річниця з дня народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838)!

Тож ялтинська газета "Большая Ялта" друкує повний текст поеми Володимира Ткача про нові пригоди Енея-Еноя. Ну а на цьому блозі виставляються нові розділи (а також невеличкий презент для постійних читачів).



Перші частини "Енеїди" Котляревського було вперше видано у 1798 році, за рік до народження Олександра Сергійовича Пушкіна. Тож за кілька десятиліть до знаменитого чотирьохстопного акаталектичного ямбу "онегінської" строфи (Мой дядя самых честных правил...) з"явилося: Еней був парубок моторний / І хлопець хоть куди козак...

Сьогодні – чергові строфи поеми Володимира Ткача:

"Вона – "московський Резидент"?! Бо не чiкагський пРезидент?..."

=============================================

Читать дальше...

Сегодня в одной украинской газете появилась беседа российского предпринимателя Александра Лебедева и политического аналитика и журналиста Владимира Ткача. Надобно отметить, что А.Е. Лебедев – один из очень немногих людей в России, кто к Украине относится дружелюбно, толерантно, без безумно-ястребиных неадекватных амбиций. Думаю, это будет интересно для посетителей блога.

С разрешения одного из собеседников предлагаю эту беседу моим любезным читателям... ++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

РАЗДЕЛЕННЫЕ ОБЩЕЙ ИСТОРИЕЙ

Сегодня мы представляем читателю одного из крупнейших инвесторов в украинскую экономику – российского предпринимателя и политика Александра Лебедева. По рейтингу журнала "Форбс" он – в сотне богатейших людей России. В сферу его бизнес-интересов входят банки, туризм, страховые компании, строительство, авиация, недвижимость и агробизнес. Лебедев – один из крупнейших меценатов современной России. Нам было интересно узнать из первых уст, чем занимается Александр Евгеньевич в Украине, кроме бизнеса, какими он видит современную политическую ситуацию в нашей стране и перспективы российско-украинских отношений.

- Александр Евгеньевич, когда-то Бернард Шоу сказал: "Америка и Англия – две страны, разделенные общим языком". Как вы думаете, насколько это справедливо в отношении России и Украины?

- Думаю, что в нашем случае это применимо не столько к русскому языку, сколько к нашей непростой истории, в которой были и личные драмы, и предмет нашей общей гордости. Сейчас каждый из наших народов вправе смотреть на это по-разному. Тем более что и политики, и СМИ сделали для этого малоблагородного дела более чем достаточно.

Поэтому мне кажется, что Россию и Украину (в первую очередь в информационном пространстве) разделил не только когда-то общий язык, но и наша общая история. Несмотря на все попытки ее извратить и стереть из нашей памяти, она продолжает оставаться нашей. Как гражданин я пытаюсь, насколько это в моих силах, не допустить, чтобы в наших отношениях возникла пропасть; а тем более – залитая кровью народов, которые еще недавно называли себя братскими. Пример Кавказа не только трагичен, но и поучителен.

- Ваш медиахолдинг создается в Москве именно для этой цели или же это чистый бизнес-проект? Есть ли у вас планы распространить свои медиаинтересы и на Украину?

- У меня особое отношение к медиаактивам. Это трудно назвать чистым бизнесом, особенно в условиях современной России. Мы с Михаилом Сергеевичем Горбачевым поддерживаем творческий коллектив "Новой газеты", чтобы у общества оставалось право на иную точку зрения. Она может не совпадать с официальной, не всегда может быть правильной. Но мы очень ценим, чтобы она была профессиональной, честной и искренней.

Поэтому и доверили руководству газеты разрабатывать стратегию нашего медиапроекта. В нем мне бы хотелось видеть и газеты, и журналы, и радиостанции, и интернет-порталы. Что из этого получится – покажет время.

Относительно Украины у меня пока что окончательной точки зрения нет. Структура украинского медиарынка существенно отличается от российской. Здесь другие принципы и правила игры. Я недавно знакомился с очередными материалами о продаже и перепродаже телеканала "Интер". Откровенно говоря, после этого мне значительно меньше хочется ступать в местное информационное болото. Особенно накануне очередного цикла избирательной кампании, когда истина будет первой жертвой политических войн.

Единственное, что может меня заставить проявить активность на украинском информационном рынке, это то, если я увижу, что возникает реальная информационная угроза взаимопониманию народов России и Украины и что от меня как гражданина общество будет требовать хотя бы минимальных гарантий для поддержания свободы ответственного слова.

Для начала хочу попробовать персональный формат. Я использую его и в собственном Живом журнале, и на моем персональном сайте. Высказываю я свою позицию и на страницах "Новой газеты". Может, попробую более активное персональное сотрудничество с украинскими газетами и журналами. Надеюсь, моя позиция заинтересует ведущие украинские интернет-ресурсы. Но в данном качестве я выступаю исключительно как гражданин, а не бизнесмен.

Читать дальше...

Думав, про що написати ювілейний, сотий, випуск мого блогу на "Українській Правді".

Придумав: це буде послання до його постійних читачів.

Але за ті кілька днів, поки думав, радикально змінився навколишній контекст. Всі кинулися коментувати парламентську кризу в Україні.

Я не хочу.

Єдине, що зазначу: дострокові вибори навряд чи відбудуться внаслідок розпуску Верховної Ради, нова коаліція, мабуть, за кілька тижнів буде створена так: БЮТ + НУНС + Блок Литвина. Але домовлятися доведеться вже на інших умовах, аніж умови 2007 року. Більш ефективною була б коаліція БЮТ + ПР, але в цьому разі може бути завдано удару по іміджу та політичній репутації лідера БЮТ. Якщо зробити "іміджеву відстройку" від "проблематики ПР", якщо грамотно пояснити людям, чому доводиться укладати угоду з Януковичами та Ахметовими, тоді можна було б, в принципі, і таку коаліцію.

Але знову меншим злом за кілька тижнів виявиться "поганий мир" з НУНСами. Юлія Тимошенко рівно рік тому, під час минулої передвиборчої кампанії, аж надто детально пояснювала, що на 1 вересня батьки дарують діткам портфелі та пенали, а Ахметов своєму сину подарував відомо який енергоактив.

Я трохи дивуюся Ющенку: він та його люди останні місяці відверто кошмарили Тимошенко, а тепер він щиро дивується – мовляв, прокремлівська більшість у Верховній Раді та т.ін. (Хоча що там "прокремлівського", окрім заяви Голема Януковича?) А він думав, Тимошенко вийде до Адміністрації Президента України і буде скандувати: "Ющенко, ТАК!"?

Читать дальше...

На думку експерта, Євросоюз не запровадить жорстких санкцій проти РФ, як це пропонує зробити Польща

Київ/Москва, 01.09.2008., 13:05

http://tsn.ua/svit/okara-yevropa-ne-zrobit-myedvyedyeva-lukashenkom.html

Родіон Комаров

Саміт Європейського Союзу в Брюсселі не ухвалить рішення про запровадження жорстких санкцій проти Росії у зв'язку з військовим конфліктом на території Грузії.

Таку думку в коментарі ТСН.ua висловив російський політолог Андрій Окара. На його думку, санкціям проти РФ завадить, серед іншого, неоднорідність ЄС.

Читать дальше...