Укроборонбруд-3: київські помічники Лужкова

Я вже писав у своєму блозі про те, як філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд", а точніше її директором Вячеславом Мельником за довіреністю міністра оборони України Анатолія Гриценка розпродавалася Україна.

Цього разу я сконцентруюся на Севастополі, оскільки, як справедливо зазначає мер Москви Юрій Лужков, "статус Севастополя забезпечить рівновагу на Чорному морі. Якщо ми втратимо Севастополь – ми втратимо Кавказ, це потрібно розуміти".

Кавказ для нас – так, для нас, а не для Лужкова та Росії, – зараз фактично втрачений.

А Севастополь?

Для спрощення розуміння ситуації пропоную почитати лише рішення Вищого господарського суду України, ухвалені цього року.

Почнемо з цього місяця, який сьогодні закінчується.



• 5 серпня судді Муравйов О.В. – головуючий, Полянський А.Г. та Фролова Г.М. у своїй постанові констатують: "Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 23.10.2007 року по справі N20-7/310 (суддя Ілюхіна Г. П.) позовні вимоги Приватного підприємства "Альт-Медіа" задоволено: вирішено визнати дійсним договір N11/010/03-062/КБтн від 23.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі N11/010/03-061/КБтн від 15.03.2006 року про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка NБ-30 (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Балаклава, Таврічна Набережна, 74), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Державою України через орган, уповноважений управляти майном, Міністерством оборони, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони -"Укроборонбуд" Мельник В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства Оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А. С. 09.03.2006 року реєстровий N610 (ВРС N232423) та (або) довіреності Міністерства оборони України, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 10.06.2006 реєстровий N162з (ВРС N831447) та (або) довіреності Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М. 10.06.2006 реєстровий N375 (ВРС N275579) та Приватним підприємством "Альт-Медіа"; визнати за Приватним підприємством "Альт-Медіа" право власності на майно, розташоване на території військового містечка NБ-30 (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Балаклава, Таврічна Набережна, 74), яке складається з: складського приміщення (літр "А"), майданчика "1а", складського приміщення (літр "Б"), майданчика "1б", складського приміщення (літр "В"), адміністративного блоку (літр "Г"), господарського блоку (літр "Д"), майданчика "1", майданчика "2", майданчика "3", майданчика "4", господарського блоку (літр "Д"), технічного блоку з 2-м ярусом (літр "Е"), технічного блоку (літр "Ж"), з прибудовою (літр "ж"), ємності для води "5", казарми. В апеляційному порядку рішення оскаржене не було".

• За військове майно на набережній Балаклаві 23 березня 2006 року (за два тижні після підписання міністром Гриценком довіреності) Міноборони отримало аж 640 тис. грн.

• Тому судді ВГСУ, скасовуючи рішення севастопольського суду, зазначають: "Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було належним чином досліджено питання наявності вищевказаних рішень та не надано оцінки повноваженням Мельника В. Л. При визнанні договору N11/009/03-062/КБтн дійсним судом не було встановлено статус майна на предмет його належності до військового майна, відчуження якого регулюється нормами Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положенням про порядок відчуження майна Збройних Сил України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N1919 від 28.12.2000 року".

• Але вже 7 серпня судді Ходаківська І.П. (головуюча), Данилова Т.Б. і знов (дивись вище) Муравйов О.В розглядають іншу справу. Наступна довга цитата з постанови ілюструє весь маразм українського правосуддя:

• "Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Міністерства оборони України про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані в Автономній Республіці Крим смт. Партеніт, вул. Гурзуфська, 8-А.

• Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від

14.09.2006 у справі N2-І9/14182-2006 вказані вимоги були задоволені в

повному обсязі.

• За клопотанням відповідача зазначене рішення господарського суду

Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 було переглянуто за

нововиявленими обставинами.

• Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 у справі N2-19/14182-2006 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 було скасовано, в позовних вимогах відмовлено.

• Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2006 було скасовано, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 залишено без мін.

• Постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2007 року було залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 у справі N2-19/14182-2006.

• Ухвалою Верховного Суду України від 02 серпня 2007 р. в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2007 було відмовлено.

• 27 серпня 2007 року, військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з поданням про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 за нововиявленими обставинами.

• В обґрунтування зазначеного подання прокурор посилається на факт підробки підпису Мельника В.Л. на договорі N19/5-06/02 від 22.05.2006, що виявлено після набрання законної сили рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006".

• І що вирішує Вищий господарський суд, який буквально два дні тому був засмучений відсутністю оцінки дій Мельника, наявністю Закону України та постанови Кабміну?

• "Заявник вказує, що обставиною для перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2006 є заява колишнього директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд" – Мельника В.Л., яка 18.05.2007 надійшла на адресу Міністерства оборони України.

• Зазначена заява датована 10 травням 2007 року, тобто цю обставину було встановлено саме 10.05.2007, а подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами спрямовано до господарського суду Автономної Республіки Крим відповідно штампу на поштову конверті 21.08.2007р. з пропуском процесуального строку встановленого ст. 113 ГПК України.

• Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається".

• Йдемо далі, але трішки назад – до 15 квітня цього року. Судді Самусенко С.С. – головуючий (дивись "Укроборонбруд-2"), Дунаєвська Н.Г та Плюшко І.А. приймають постанову:

• "ТОВ "Альтеко-Крим" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд" про визнання дійсним договору N13/03-06/01С від 28.03.2006 про викуп (компенсації пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 23.03.2006 N13/03-06С, укладеного між ТОВ "Альтеко-Крим" та Філією ЦСБУ (госпрозрахунковим) "Укроборонбуд" про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка N296, N3 в/ч N13/140, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, а також визнання права власності на нерухоме майно, спонукання БТІ м.Севастороля зареєструвати право власності на нерухоме майно.

• Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2007 у справі N20-12/087 (суддя Харченко І.А.) позов ТОВ "Альтеко-Крим" задоволено повністю".

• Цього разу сума складає 1 218 129 грн. І наш ВГСУ вирішує:

• "Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

• Господарський суд касаційної інстанції звертає увагу, що в даному випадку справу було вирішено без участі Міністерства оборони України, прав і обов'язків якого стосується спір і залучення якого до розгляду у справі, враховуючи особливості даного спору, вбачається необхідним".

• А тому рішення господарського суду Івано-Франківської області скасовується, а справа передається до господарського суду Сумської області.

І це той самий головуючий суддя Самусенко, який був головуючим у одеській справі та про якого я писав в "Укроборонбруді-2": "N19/05-06/01 – суддя Самусенко. Але що робить останній разом з колегією? "Касаційна інстанція визначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дали їм невірну правову оцінку та дійшли помилкового висновку про перевищення директором філії ЦСБУ "Укроборонбуд" Мельником В.Л. наданих йому довіреністю N610 від 09.03.2006 повноважень при укладенні договору від 10.05.2006 N19/05-06/01".

Тобто з жовтня 2007 року до квітня 2008-го щось таке у державі відбулося, що суддя Самусенко різко змінив свої погляди на законність.

• Але настає 17 липня 2008 року. І наш ВГСУ у складі Плюшка І.А. – головуючого (дивись постанову 15 квітня вище), Разводової С.С. та знов же нашого Самусенка С.С. встановлює:

• "24 квітня 2006 року Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном -Міністерства оборони України (Сторона-1), від імені якого діє на підставі довіреності директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України -"Укроборонбуд" Мельник В.Л., та товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" (Сторона-2) укладено договір N24-04/06 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

• Цього ж дня 24 квітня 2006 року цими ж сторонами укладений договір N24-04/06/6 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорі від 24 квітня 2006 року N24-04/06 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

• Відповідно до умов Договору N24-04/06/6 товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Держави Україна в особі Міністерства оборони України у договорі від 24 квітня 2006 року N24-04/06 про спільне будівництво шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) Сторони-1, а саме:

• об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м.Севастополь, Таврійська набережна, 20 (коридор, приміщення, сходи, ганок, паркан, ворота);

• об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м.Севастополь, Таврійська набережна, 21 (будівляN76, коридори. Склади, приміщення, штольні N1 та N1);

• причалу N247 (кнехт N3, тилова стінка N1, швартова тумба N2), причалу N249 (кнехт 1 шт., швартова тумба 2 шт.), які розташовані за адресою: м.Севастополь, Балаклавська бухта".

• Цього разу у Балаклаві Таврічна набережна робиться Таврійською, а позиція ВГСУ теж змінюється:

• "Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з випискою по особовому рахунку N26009440208810 за період із 01 червня 2007 року по 30 червня 2007 року 21 червня 2007 року Міністерством оборони України отримано 1500000,00 грн. в якості розрахунку відповідно до договору N24-04/06/6 від 24 квітня 2006 року про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України у договорі від 24 квітня 2006 року N24-04/06 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком Севастопольського апеляційного господарського суду, що Міністерство оборони України, в інтересах якого укладений договір N24-04/06/6 від 24 квітня 2006 року, фактично прийняло виконання договору, що відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України свідчить про схвалення правочину.

• Зазначені обставини спростовують доводи касатора про те, що спірне майно вибуло із володіння власника не з його волі, що й виключає можливість застосування ст. 388 Цивільного кодексу України".

• Тут суддівський дует Плюшко-Самусенко не переймається так, як переймався "Укроборонбудом" 15 квітня, а вирішує, що міністр Гриценко усе знав, усе погодив та ще й 1,5 млн. грн. за Балаклаву добровільно отримав.

Ви ще не забули про справу "Альт-Медіа" та постанову від 5 серпня? Вона є тут у початку тексту.

А ось що відбулося 24 червня. Тріо в складі Плюшка І.А. – головуючого, Разводової С.С., Самусенка С.С. (те саме тріо було 17 липня) встановлює:

• "11 серпня 2007 року військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Приватного підприємства "Альт-Медіа" м. Сімферополь та Державного підприємства Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства Оборони України "Укроборонбуд" про скасування рішення NЮ1-06/002-Н-2007 постійно діючого Кримського третейського суду при концерні "ДСН" від 14 липня 2007 року, яким визнано дійсним договір N8/03-06/26-1 від 14 березня 2006 року (про компенсацію паю МОУ в інвестиційному договорі від 09 березня 2006 року N8/03-06/26 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення) та визнано за ПП "Альт – Медіа" право власності на об'єкти нерухомості військового містечка Б-26, розташованого в м. Севастополь (Балаклава), вул. Б.Хмельницкого, 88".

• З особливим цинізмом наше тріо пише: "Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року N11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин".

• А далі тріо Плюшко-Розводова-Самусенко задовольняє касаційну скаргу "Альт-Медіа", скасовує постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.03.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2008р. у справі N2-13/11243-2007, зазначаючи:

• "Судами першої та апеляційної інстанції не досліджено обставину щодо віднесення Державного підприємства Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд", в тому числі його філії, до складу державних установ, організацій Міністерства оборони України. Відомості, викладені в рішенні господарського суду першої та апеляційної інстанції є на думку колегії суддів суперечливими і не дають змоги визначити організаційно-правовий статус Державного підприємства Центрального спеціалізованого управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд".

• Ти ж бач, скільки справ "Укроборонбуду" розглянули – і не мають змоги визначити його статус!

Хоча ще 26 лютого ВГСУ у складі головуючого судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М. ухвалили свою постанову:

• "У грудні 2006 року підприємство "Вымпел" звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" про визнання договору N14/03-06/01/1 від 24 березня 2006 року дійсним та визнання права власності на причал N248 довжиною 146, 4 м, розташований на території військового містечка NБ-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта".

• У постанові йдеться, що "Укроборонбуд" відмовився від нотаріального посвідчення цього договору і що дана справа не підсудна господарському суду м. Севастополя.

• "За змістом частини четвертої статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, розглядаються господарським судом міста Києва.

• Позовну вимогу заявлено, зокрема, до Міністерства оборони України. Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" відповідач є центральним органом виконавчої влади.

• Отже рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності, що в силу вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування рішення господарського суду та передачу справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва".

26 червня, за два дні після постанови нашого славнозвісного тріо по справі "Альт-Медіа", інше тріо – головуючий Дерепа В.І., доповідач Грек Б.М. та Стратієнко Л.В. – знов розглядає справу про Балаклаву:

• "Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднана торгівельна група" звернулось до суду з позовною заявою до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України "Укроборонбуд" про визнання дійсним договору N11/012/03-062/КБп62 від 23.03.06 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони в інвестиційному договорі N11/011/03-061/КБп62 від 15.03.06 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: АР Крим,

м. Севастополь, набережна Назукіна, причал N262 Балаклавської бухти, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін; визнання права власності на нерухоме майно: причал площею 250,9 кв.м., бетонний технічний майданчик установки антени зв'язку трансформатора, площею 22,3 кв.м.".

• Це майно продали за 310 тис. грн.

• "Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.03.06 між позивачем та відповідачем, від імені якого діяв Мельник В.Л. на підставі довіреності від 09.03.06, виданої Міністром оборони України, був укладений договір N11/011/03-061/КБп62 від 15.03.06 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: АР Крим, м. Севастополь, набережна Назукіна, причал N262 Балаклавської бухти, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого проекту шляхом пайової участі сторін".

• А далі ВГСУ пише всю правду про дії Мельника:

• "З тексту довіреності вбачається, що директора філії ЦСБУ "Укроборонбуд" уповноважено укладати від імені Міністерства оборони України правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла на підставі рішення Тендерного комітету Міністерства оборони України або на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України. Проте, судом не досліджувалася наявність вищевказаних рішень та не було надано належної оцінки повноваженням Мельника В.Л. щодо укладання спірних договорів.

• Також, з матеріалів справи вбачається, що договір N11/012/03-062/КБп62 від 23.03.06 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони був укладений через 8 днів з моменту кладення інвестиційного договору N11/011/03-061/КБп62 від 15.03.06. Тобто, дані договори, в розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України, є вдаваними (фіктивними) та укладені з метою приховати фактичне відчудження спірного майна на користь позивача.

• При цьому, судом належним чином не з'ясовані обставини щодо статусу цього майна, зокрема щодо віднесення його до військового майна, яке, згідно чинного законодавства, має особливий статус. Відповідно, судом не досліджені обставини щодо дотримання порядку відчуження військового майна, встановленого Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положенням про порядок відчуження військового майна ЗС України, затвердженим Постановою КМ України N1919 від 28.12.00. Відповідно до вказаних нормативно-правових актів, реалізація військового майна здійснюється уповноваженими Кабінетом Міністрів України організаціями на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

• Крім того, відповідно до абз. 18 п. "г" ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення та, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів".

Саме тут варто нагадати про долю "причалу N247 (кнехт N3, тилова стінка N1, швартова тумба N2), причалу N249 (кнехт 1 шт., швартова тумба 2 шт.), які розташовані за адресою: м.Севастополь, Балаклавська бухта" – для тріо Плюшко-Розводова-Самусенко (дивись їхню постанову від 17 липня) причал N247 під закон про приватизацію ще як підпадає!

Це все – тільки севастопольські справи тільки 2008 року тільки Вищого господарського суду України!!!

Дивно, що з такими нібито українськими судами весь Севастополь ще не визнано приватизованою територією мера Москви Юрія Лужкова.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.