Вчорашня ''Сегодня'' – ганьба України
Іноді мені здається, що блоги на УП ретельно читають. Наприклад, написав я 21.12.2008 19:46___Юрій Свірко
Маніфест середнього класу – money first or money fest? і зазначив:
А за законом "Про міліцію" міліція, яку очолює Ваш прибічник Юрій Луценко, має повне право...
То чому Ви, пані Тимошенко, маючи підстави підозрювати ГПУ та СБУ у небажанні розслідувати "злочини Стельмаха", про які Ви публічно заявили, не звернулися до Міністерства внутрішніх справ? Чому Юрій Луценко самостійно не дав вказівку "з метою припинення злочинів" оглянути приміщення НБУ та його документи?
Минає два дні – і ось новина:
ЛУЦЕНКО ПЕРЕВІРЯЄ СТЕЛЬМАХА
23.12.2008 14:58___ www.ПРАВДА.com.ua
Або написав 09.12.2008 23:56___Юрій Свірко
Новини, що не продаються. Через українську мову?
А ось про газети забули. Газета "Сегодня", пишучи про "вакханалію в кінотеатрах", якось повщувала владу за теоретичне бажання українізувати в майбутньому також друковані видання.
Але чому б ні? Чому не зобов'язати видавця видавати будь-яку газету, окрім культурних видань нацменшин, також в україномовній версії? Можливо, це зараз виглядає так смішно, як і надцять років тому "Санта-Барбара" українською.
Проте чи буде смішно, якщо в Україні майже не залишиться україномовної преси? "Зеркало недели" та "Голос Украины", посилаючись на кризу, перестануть видавати "Дзеркало тижня" та "Голос України". А там і всі українські газети друкуватимуться російською – держава ж не заперечує.
І ось учора слухаю прес-конференцію президента Ющенка та водночас читаю газету "Сегодня":
49 нардепов из БЮТ и НУНС подписались под запросом, в котором просят суд дать официальное толкование положений части 1 статьи 4 закона о печатных СМИ. Часть 1 статьи 4 данного закона гласит, что "печатные СМИ в Украине издаются на государственном языке, а также на других языках". Как сказал нам депутат из НУНС Юрий Ключковский, суть запроса в "реализации в полном объеме 10 статьи конституции". 10 статья – это статья о госязыке. Проще говоря, депутаты хотят заставить все газеты печатать в обязательном порядке весь или часть тиража на украинском языке.
Издатели, мягко говоря, от предложений не в восторге – украинцы в городах-миллионниках (где и распространяются основные тиражи) предпочитают читать по-русски. "Газета вправе выбирать язык, – говорит президент Украинской ассоциации издателей периодической прессы Леонид Цодиков. – И вопрос не только в экономическом факторе, но и в комфортности для той аудитории, на которую она рассчитана. Если это будет прибыльно, издатели создадут украиноязычную версию и без приказов. Но если кто-то будет часть тиража печатать на госязыке только потому, что так надо, и сразу сдавать его в макулатуру, это никому пользу не принесет".
Почну з останньої цитати. Українська держава нічого не робить, щоб газети українською були прибутковими або принаймні конкурентоспроможними – попри тривалу русифікацію впродовж кількох століть. Але ж люди українською читають і хочуть читати.
Я ніколи не повірю, що серед читачів трьох щоденних російськомовних ділових газет немає тих, хто бажає читати про економіку українською. Я ніколи не повірю, що серед тих, хто бере чотири безплатні російськомовні київські щоденні газети, немає українців, які хочуть читати рідною мовою.
Чому вони позбавлені цієї можливості? Це, до речі, було б гарним запитанням для Віктора Ющенка. Де конституційні права українців? І на цьому тлі заявляти, що українська частина накладу піде одразу в макулатуру – це просто ганьба. Чергова ганьба газети "Сегодня" та її колишнього керiвника пана Цодікова.
Мушу зауважити, що ніхто не хоче переробити "Сегодня" в "Сьогодні" та заборонити їй друкуватися російською. Це таке ж конституційне право російськомовних громадян читати своєю рідною мовою.
Але переконаний, що друга – українська – версія цієї газети піде їй на користь саме з економічних причин. Тому що залишиться менше фінансів на друкування таких ганебних дурниць.
Чому я – білорус – виступаю за українську мову? Тому що не хочу, щоб в Україні сталося те саме, що і в Білорусі, де нібито дві державні мови, але білоруську майже ніде не почуєш і не побачиш.
Проте моя рідна мова – російська, і я теж хочу читати нею в Україні. До речі, російська мова "Сегодня" та багатьох інших газет дуже далека від літературних норм.
А на завершення – про Конституцію, мою улюблену тему останніх днів. Чому депутати не можуть звернутися до Конституційного суду з проханням потлумачити норми будь-якого закону? Навіть якщо абстрагуватися від мовного питання, це свідчить про недовіру до депутатів, до КС та до Конституції.
Саме тому всі громадяни України всіх національностей мають об'єднатися та написати нову Конституцію, яка задовольнятиме всіх. Яка не порушуватиме права україно-, російсько- чи іномовних громадян. Яка не дозволятиме викидати російську мову з теле- та кіноекранів і газетних шпальт, але ж забезпечить на них гідне місце українській тощо.
