Хто там? С.Грамм. Та О.Чорновіл. На радість А.Чаленкові, Велике князівство Литовське вже діє
Одне з досягнень п'ятирічки Віктора Ющенка – це нечуваний рівень української освіти. Разом з донькою-першокласницею я відкриваю для себе багато нового та цікавого. Ось, скажімо, Міністерство освіти та науки України затвердило та надрукувало "Прописи" з російської мови для 1-го класу. Зокрема, там є малюнок журавля, а поруч з ним – звукова схема: х-х-Х (наголос на останньому складі, ТРЕТЬОМУ). Тобто міносвітяни переконані, що цей птах російською буде "жу-ра-вЕль".
Але це дрібнички. Кому та російська мова в Україні потрібна? Хіба що ведучим уїкендових ток-шоу та співробітникам газети "Сегодня" – адже державною ці продукти робити неможливо.
Сьогодні на мене чекало велике географічне відкриття. Моя дружина придбала для доньки у "Великій кишені" книжку "Валіза головоломок". На обкладинці, окрім серії "Маленький геній", позначено: "Рекомендовано провідними вихователями і педагогами України". Також у книжці є копірайт: "Чорновіл О.В., Текст, 2008. Грамм С.С., Ілюстрації, 2008. ТОВ "Видавництво "Країна Мрій", 2009 (Київ, вул. Лугова, 9) ".
Начитавшися присвяченого мені опусу пана Чаленка про Степана Бандеру та Велике князівство Литовське, дружина вирішила присвятити час доньці, а потім, на 11-й сторінці, передала естафету мені.
І що я там бачу? Мапу Європи з котом, лабіринтом та завданням: "Маєш вирушити з України, побувати у кожній країні лише раз і повернутися назад в Україну". Щоправда, виконати це досить важко: на карті досі (2008-2009) єдині та непорушні Югославія (без напису) та Чехословаччина (підписана як Чехія). Практично ж можна побувати й в Словаччині, не порушивши умов, але тоді теоретично (як було задумано "провідними вихователями і педагогами України") двічі відвідаєш велику Чехію.
Проте це не головне. Україну позначено на мапі рожевим, а її територія співпадає з... СРСР. Якщо нога українського резидента кота – точно над Києвом, то слово "Україна" розпочинається в... Калінінградській області та (через Литву) закінчується в Білорусі.
Спочатку я подумав, що це нове Велике князівство Литовське (перепрошую, Українське) – помилка художника. "Хто там? С.Грамм". Але ж, читаючи книжку далі, я побачив (цитую "Зміст"): ЄВРОПА – 10. Польща – 12. Чехія – 13. Німеччина – 14. Франція – 15. Іспанія – 16. Італія – 17. Англія – 18. Ірландія – 19. АЗІЯ – 20".
Справді, навіщо українському "Маленькому генію" знати про таку сусідню державу, як Білорусь? Чи про Словаччину, Угорщину, Румунію... Не кажучи вже про Росію, якої немає ані в Європі, ані в Азії, ані будь-де в цій книжці. Та й навіщо? Найкращий для "Валізи головоломок" зміст – це, звісно, гільйотина. А гасло – "Валіза. Вокзал. Італія".
Як ви думаєте, що наш маленький геній-гастарбайтер має знати про Англію? "Англійці дуже люблять читати. А знаєш, яку книжку найчастіше крадуть з англійських бібліотек. Книгу рекордів Гіннеса!". І ЦЕ ВСЕ!!! Жодної іншої інформації про Англію НЕМАЄ!
Дивлюся попередню сторінку – про Італію. Теж стисло та корисно (як для гастарбайтера з України): "В Італії також знадобиться чимало енергії. Особливо на Новий рік. Адже італійці мають звичку на це свято викидати старі речі іноді просто з вікон. Не віриш? Ось фото на доказ".
Ось тобі й "Країна мрій"! Мені просто цікаво – чи про таку країну мріяв В. (не плутати з О.В.!) Чорновіл?
P.S. Вже закінчив писати, а моя старша донька раптом запитує: "Тато, тут кросворд про Чехію. "Друг Мауглі", 4 букви. Хто це?" Яка ж вона в мене БАЛУвана, подумав я та взяв цей чеський кросворд. "Російська співачка. Друг Барбі. Вид мавпи". Ні, це не одне слово, як ви подумали, а три. "Алла чи Алсу?" – думаю я. Не встиг дістатися до мавпи, як молодша 2-річна донька кричить: "Макака". Точно, підходить! Далі – "... Лорак". Все, що треба знати маленькому українському генію про Чехію.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
