Харківська культурна еліта вчиться об'єднуватися. (10 квітня відбувся круглий стіл "Як подолати культурне лихо на Харківщині")
Харків третім серед українських обласних центрів організував круглий стіл для обговорення програми подолання культурного лиха в регіоні. 10 квітня у прес-центрі "Майдану Свободи" відбулася дискусія по темі "Як подолати культурне лихо на Харківщині". Модераторами круглого столу були члени оргкомітету Надзвичайних зборів, брати Капранови.
Знову, як і у Донецьку, здивував рівень організації – повна зала учасників і журналістів, сучасне звукове обладнання і повноцінний багатокамерний запис для телебачення. Щоправда, попередня розмова з координатором круглого столу, Віктором Козорізом не викликала оптимізму:
- Тема не резонансна. Кому потрібна культура, якщо у нас тут мера хочуть переобирати. До того ж робочий день...
На щастя, виявилося, що харківська інтелігенція та журналісти значно менше політично заангажовані ніж уявляли організатори. Всі місця як за столом, так і на трибунах були зайняті і навіть представники обласного управління культури сиділи на видноті.
Розмова почалася з опису принципів партнерського управління культурою в регіоні, які пропонує оргкомітет Зборів. Але до обговорення меморандуму справа дійшла не одразу. На перші тридцять хвилин заходу круглий стіл перетворився на арену для з'ясування стосунків. Національно орієнтована інтелігенція атакувала російськомовну. Російськомовна звинувачувала опонентів у націоналізмі. А представникам обласного управління культури діставалося від обох сторін порівно. Помітно було, що аргументи свої кожна зі сторін висловлювала вже неодноразово, і образ у всіх накопичилося чимало. Закидали одне одному і виселення українського культурного центру, і нехтування слобожанською традицією в угоду галицькій, і те, що управління культури займається тільки голодомором...
В цій атмосфері заклик до припинення суперечки прозвучав зовсім несподівано. Розпалена риторикою журналістка звернулася до харківського дуету письменників – Дмитра Ладиженського і Олега Громова (Генрі Лайон Олді), щоб вони засвідчили факт національного притиснення – те, що їх не взяли до Спілки письменників. Літератори розповіли, що дійсно відмова Спілки ґрунтувалася на мовних аргументах, але звернули увагу учасників на те, що захід присвячений зовсім не конкуренції чи то війні культур. Сьогодні культуру в Україні нищать як таку, незалежно від національних ознак. Бульдозери з однаковим ентузіазмом руйнують і церкви і синагоги. В перехрестя вогню трапляють і українська і російська і болгарська і караїмська – всі культури, які є в Україні. Тому якщо інтелігенція не зможе вийти за межі традиційних суперечок і об'єднатися, то скоро на нашій землі житимуть виключно люди які знаходяться взагалі поза будь якою культурою. І ми сьогодні бачимо на вулицях все більше представників такого сумного майбутнього.
Треба відзначити, що градус суперечки після цього виступу значно упав і далі дискусію вдалося повернути у конструктивне річище.
А коли розмова стала спокійною, з'ясувалося, що за рівнем погрому Харків значно відстав від Києва. Проте небезпеку києвізації культурного простору міста бачать усі. Тому необхідність обмеження диктаторських повноважень влади у культурі, а натомість створення механізмів партнерського управління галуззю не викликала заперечень.
Представники влади також згодилися, що систему управління культурою треба реформувати. Щоправда, службовий рівень присутніх був не аж надто високий – головні спеціалісти управління культури та центру охорони пам'яток. Проте відсутність заперечень з боку рядових держслужбовців доводить, що навіть в їхній системі координат принципи партнерства, закладені у меморандумі виглядають логічними.
Полеміка за круглим столом зосередилася навколо традиційних побоювань, що будь-яка ініціатива інтелігенції може бути перекручена і підкорена можновладцями. Як зробити, щоб до піклувальних рад при закладах культури трапили дійсно незалежні люди – це стало основним питанням навколо якого точилися суперечки.
Врешті решт панацеї так і не знайшли – всі згодилися, що не можна сподіватися на створення ідеальної системи, яка відбиратиме тільки і виключно найкращих. Але якщо вибирати між повним диктатом влади в галузі культури і партнерством держави та інтелігенції, нехай навіть з ризиком фальсифікації – рішення виглядає очевидним.
Після круглого столу відбулася прес-конференція, яка транслювалася у прямому ефірі телеканалу "Фора". Треба сказати, що активність та професійний рівень харківських журналістів додав оптимізму. Якщо ініціатива інтелігенції отримає кваліфіковану підтримку журналістів – у нас з вами дійсно з'явиться шанс подолати культурне лихо.
І не тільки в межах окремо взятої Харківщини.
